«Криворіжсталь» продали за 24 млрд з лишком, і досі невідомо, куди пішли ці грошики. Черга дійшла до Одеського припортового заводу. Юлії Володимирівні потрібні «тисячі» для виконання своєї обіцянки щодо повернення «заморожених» внесків, які з кожним днем перетворюються на копійки. Вона хоче набрати очок напередодні президентських виборів. Ощадлива, прогресивна пані! Через цю нещасливу тисячу люди вмирають у «Ощадбанках». Обіцяли після реєстрації видачу грошей через три дні, а тепер насправді виявилося, хоча б одержати через ТРИ МІСЯЦІ! Заявку на одержання своєї тисячі здав до «Ощадбанку» 7 лютого, талон одержав 3 березня із реєстрацією 29 лютого. Сьогодні 15 березня, коли одержу гроші, невідомо.
Якщо вже зараз не вистачає коштів для видачі по одній тисячі, то що тоді казати про решту сум внесків – адже є на книжках у населення по десять і більше тисяч. Чи зможе Юлія Володимирівна за два роки погасити усі борги? Або, як кажуть, півень прокукурікав, а там хоч не розвиднюйся? А чому на ці внески не нараховуються відсотки?
Прем’єрка агресивно налаштована на продаж нашого Одеського припортового заводу, а щоб остаточно схилити на свій бік керівництво гіганта-підприємства, пообіцяла клопотати перед Президентом про присвоєння директору заводу пану В.С. Горбатку звання Героя України. І директор пішов у неї на повідку – приємно стати Героєм! І погодився на цю угоду, не рахуючись із думкою та протестами населення міста Одеси.
Схаменіться, панове! Можна продати завод, але продавати народ мільйонного міста та свою честь – злочинно!
