Верховна Рада п’ятого і шостого скликання, обрана за пропорційним законом, грубо порушила ст.24 Конституції, де записано, що громадяни мають рівні конституційні права і є рівними перед законом, а в ст. 71 говориться про те, що вибори до органів державної влади усіх рівнів є вільними і відбуваються на засадах загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування і що виборцям гарантується вільне волевиявлення. Про яке вільне волевиявлення виборців може йтися, за пропорційної системи виборів?
Прийнятий ВР України закон про пропорційну систему виборів, окрім сільських і селищних рад, і підписаний Президентом України, є грубим порушенням Конституції, – внаслідок чого громадськість України втратила право висувати кандидатів в депутати, а громадян самовисуватися. Крім цього, пропорційна система виборів позбавила можливості громадян України спілкуватися з депутатами ВР і дозволила партійно-клановим структурам лобіювати свої інтереси.
В Україні, на мій погляд, вкрай необхідно провести всенародний референдум за ініціативою Президента, незважаючи на нечітке абстрактне тлумачення ст. 156 Конституції про призначення всенародного референдуму і цим покласти край політичним амбіціям і політичному тарабану депутатів ВР, всіх партійних кланів в боротьбі за владу і виконати раз і назавжди головну 5 ст. Конституції України про те, що «носієм» суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо, і право визначати і змінювати конституційний лад в Україні (вносити зміни до Конституції) належить виключно народові України, а не Верховній Раді. Всенародний референдум в Україні необхідно провести щодо внесення змін до чинної Конституції:
І. Що ми будуємо:
а) президентську республіку;
б) парламентську республіку;
в) президентсько-парламентську;
г) парламентсько-президентську.
ІІ. Кількість народних депутатів:
а) 450;
б) по 10 депутатів в середньому від кожної області, Києва і Севастополя в залежності від кількості населення;
в) робота депутатів на постійній основі з тимчасовими квартирами у Києві;
г) робота депутатів на постійній основі з професійним законотворчим секретаріатом або президією з подальшим затвердженням Верховною Радою і мешкання в округах (вдома);
д) обрання депутатів ВР не більше одного-двух разів;
е) зняття з депутатів недоторканності і безпідставних пільг;
ж) зарплата депутатів 2-3-кратна середній по Україні;
з) пенсії депутатам ВР на загальній основі в залежності від зарплати.
ІІІ. Судова реформа усіх рівнів судів:
а) вибори суддів на термін, як і депутатів відповідних рівнів;
б) введення в судах вищих інстанцій інституту виборних присяжних, а в судах першої інстанції народних засідателів;
в) зняття з суддів недоторканності і введення відповідальності за прийняття незаконних рішень.
IV. Закон про Президента, його права, обов’язки, як гаранта Конституції, кількісний склад секретаріату.
V. Закон про Кабінет Міністрів, Прем’єр-міністра його призначення і звільнення, кількість міністрів, їх призначення і звільнення.
VІ. Закон про прокуратуру, Генерального прокурора, який повинен бути государевим оком, а не спостерігачем, як це має місце тепер; його призначення і звільнення.
VІІ. І головне, передбачити в Конституції стосовно всіх гілок влади, що їхня доля вирішується тільки всенародним референдумом за ініціативою народу при відповідному механізмові.
І останнє, враховуючи тенденційну кланово-партійну структуру нашої ВР за останні роки незалежності і анархомахновські порядки в роботі ВР, я б у теперішній час віддав перевагу президентській республіці.
Я хотів би почути через вашу газету думку мешканців Одещини, з цього приводу.
P.S. Редакція запрошує читачів «ОВ» до діалогу з нашим дописувачем Володимиром Грозою.
