У минулому році у румунському місті Тулча було дано старт трирічному транскорднному проекту «Дельта Дунаю – ландшафт року 2007-2009». Проект здійснює міжнародна організація «Друзі природи» за підтримки Європейського співтовариства та низки інших міжнародних організацій та фондів. Головне завдання проекту – допомогти мешканцям дельти Дунаю зберегти багатства природи і культурного різноманіття цього неповторного краю і у той же час успішно розвиватися економічно, забезпечуючи людям додаткові джерела доходів, використовуючи лише ті природні ресурси, якими так щедро обдаровано Придунав’я.
У румунській частині дельти Дунаю реалізація проекту вже розпочалася. Іде підготовка гідів для екотуризму з врученням міжнародного сертифікату, відбувся фольклорний фестиваль. А місяць тому група румунських підприємців побувала в Австрії і ознайомилася з найсучаснішими технологіями промислової переробки очерету.
В українській частині дельти Дунаю проект навіть не стартував.
Більш докладно про ті можливості, які проект «Дельта Дунаю – ландшафт року 2007-2009» відкриває для мешканців регіону, я попросила розповісти генерального секретаря міжнародної організації «Друзі природи» Кристіана Баумгартнера.
– Пане Баумгартнере, ми з Вами, мабуть, вперше репрезентуємо українським читачам і сам проект, і міжнародну організацію «Друзі природи». Яка мета і перспективи проекту, що у зв'язку з цим відкриваються для регіону?
– Міжнародна організація «Друзі природи» була заснована у 1895 році у Відні. Сьогодні вона об’єднує понад 250 тисяч членів організації у 22 країнах світу. Ще 20 держав готуються вступити до нашої організації. В Україні поки що створено лише невелику раду організації у Києві. На жаль, це досить далеко від дельти Дунаю.
Основною ідеєю діяльності нашої організації є спроба об'єднати і успішно розвивати одночасно екологічні, економічні, соціальні і культурні аспекти того або іншого регіону. А також створювати і розвивати такі форми дозвілля, які не завдають збитку навколишньому середовищу. Ідея екологічно раціонального розвитку регіонів, та й держави в цілому, є сьогодні провідною для більшості країн Європи. Я гадаю, що якщо ми серйозно замислимося про глобальну зміну клімату, то ми, безперечно, усвідомлюємо, що перед нашим суспільством і перед нашим поколінням стоїть дуже серйозне завдання вжити всіх можливих заходів, щоб захистити навколишнє середовище.
Наше завдання – зберегти природу і суспільство такими, щоб наші онуки і наступні покоління так само могли насолоджуватися розмаїтістю ландшафтів і культур, як і ми сьогодні. З одного боку, ми зобов'язані скоротити викид в атмосферу отруйних газів і кількість промислових відходів. Але з другого боку, ми не маємо права позбавити жителів регіону можливості заробляти кошти на своє існування.
Другий важливий аспект такого розвитку – це збереження національних і культурних особливостей. Цей аспект особливо важливий для всього регіону дельти Дунаю з його 13 або навіть 17 різними культурами.
За останні 20 років проекти «Ландшафт року» одержали широкий розвиток у різних регіонах Європи. «Ландшафтами року», як правило, обираються периферійні транскордонні регіони Європи, які також стикаються з економічними і політичними труднощами. У дельті Дунаю ситуація особлива – цей регіон ще й становить зовнішній кордон Європейського співтовариства.
Ще одна відмітна риса всіх проектів – це неповторні природні куточки, дуже привабливі у туристичному плані, але які потребують захисту і розвитку. Як правило, саме з природними багатствами і привабливою красою ландшафту місцеві жителі і пов'язують свої надії на краще майбутнє. Одне із завдань нашого проекту – формування і постійний розвиток стратегії туризму як однієї з можливостей і підвищення доходів місцевого населення, і захисту навколишнього середовища.
– Слід, мабуть, уточнити, що йдеться у Вашому проекті про спеціальний, так званий екотуризм.
– На щастя ситуація у дельті Дунаю така, що масовий туризм з Європи їй не загрожує. І мова зовсім не про туризм, коли на величезні кошти зовнішніх інвесторів сучасними готелями забудовується незайманий ландшафт і коли весь прибуток від організованих турів викачується з регіону. Йдеться про мандрівників, для яких дельта Дунаю приваблива дуже рідкісною розмаїтістю птахів або усамітненою рибалкою.
Дуже важливий і транскордонний елемент. Це дає можливість здійснити одночасно подорож не лише у румунську, але і в українську дельту Дунаю. Нам би хотілося залучити в регіон справжніх любителів природи і шанувальників найдавніших культур і місцевих традицій. Як правило, це невеликі групи мандрівників, яких цікавить спосіб життя, культура, обряди і традиції місцевих жителів. Вони із задоволенням зупиняються у місцевих жителів, отож, немає необхідності у великих готелях.
Тому ми маємо намір підтримувати і розвивати невеликі рибальські готелі, сільські подвір'я, туристичні станції, власниками яких є місцеві жителі. Це дає нові джерела доходів і відкриває для молоді нові перспективи.
Наше спільне завдання – допомогти жителям дельти Дунаю знайти невикористані поки що можливості, здатні допомогти саме їм діставати прибуток від їхньої діяльності і самостійно розпоряджатися ним.
У румунській частині дунайської дельти ми почали з того, що створили спеціальний курс з підготовки гідів для екотурів з одержанням міжнародного сертифікату. Цього літа ми маємо намір провести три пробні десятиденні тури як у румунській, так і в українській частині дельти для невеликих груп по 15 – 20 чоловік для того, щоб підготувати пакет пропозицій для турфірм Європи.
Але ідеться, звичайно ж, не лише про туризм. Дуже важливі соціальний і культурний аспекти. Проектом передбачається створення робочих місць для молоді і реалізація таких програм і проектів, які б позитивно позначилися на довколишній нас природі.
– Пане Баумгартнере, під час нашої розмови Ви згадали, що транскордонна співпраця і кооперація є одними з найважливіших елементів «Ландшафтів року».
– Транскордонна кооперація справді дуже важлива для проекту «Дельта Дунаю – ландшафт року 2007-2009» і, безперечно, вигідна обом сторонам, причому у будь-яких сферах спільної діяльності. Наприклад, українська частина дельти не така велика, щоб стати досить привабливим об'єктом міжнародного туризму. Можливість же відвідати обидві частини дельти як єдиного туристичного центру і одночасно познайомитися з усією розмаїтістю культур і ландшафту куди привабливіша.
У минулому році ми провели невеликий фольклорний фестиваль у Тулчі, де були показані як різноманітні народні мистецтва і промисли, так і національна кухня. Нам би хотілося зробити цей фестиваль традиційним і проводити його регулярно з обох боків Дунаю, з обміном творчими групами та ідеями.
– Всі ці плани ще тільки передбачається реалізувати в українській частині дельти Дунаю. Яка конкретно мета Вашого майбутнього приїзду до Ізмаїла?
– Нам би хотілося особисто познайомитися і налагодити постійні ділові зв'язки з адміністрацією біосферного заповідника, представниками місцевої влади, неурядовими міжнародними організаціями, з всіма приватними підприємцями, які вже працюють у сфері екотуризму. Це зовсім не означає, що ми приїхали з валізою грошей і почнемо їх роздавати ліворуч і праворуч. Ми пропонуємо нашу підтримку, нашу спільну роботу і кооперацію іншим партнерам проекту.
– Промислова розробка очерету – чи обговорюватиметься ця актуальна для регіону тема на зустрічі?
– Йдеться про обмін досвідом у двох напрямах. З одного боку, це насамперед екологічна розробка очерету, тобто збирання врожаю тільки в ту пору року, коли не створюється загроза розмноженню тварин і висиджуванню пташенят. А також застосування спеціальної техніки, яка дозволяє і в наступні роки одержувати хороший врожай. З другого боку, це таке використання очерету, яке б давало максимальну віддачу місцевим підприємцям. Адже можна просто зібрати очерет і продати його як сировину. Але плата за цю важку і трудомістку роботу дуже низька. Якщо ж налагодити переробку очерету безпосередньо на місці, можна одержати набагато вищий прибуток і додаткову можливість створення добре оплачуваних робочих місць. Такі новітні і прогресивні продукти, як, наприклад, ізоляційні плити з очерету успішно освоєно і застосовуються в Австрії.
Для реалізації всіх цих проектів дуже важлива кооперація українських і румунських партнерів, а також представників нашої організації з ініціативними силами у регіоні. Одна з цілей нашої роботи в межах проекту – створення позитивного ефекту в результаті цієї спільної діяльності.
Наташа КРИСТЛ, прес-консультант міжнародної організації «Друзі природи», м. Відень
