ЩОБ ЖИТТЯ БУЛО ЦІКАВИМ
Студент нині пішов активний. Не залишається він осторонь від справ і турбот рідного факультету. Це вкотре підтверджує досвід роботи студентського деканату факультету романо-германської філології ОНУ ім. І.І. Мечникова.
Ми зайшли сюди саме тоді, коли активісти студдеканату разом з деканом факультету Лідією Миколаївною Голубенко за чашкою чаю обговорювали майбутнє святкування Дня факультету, обмірковували конкурси і вікторини.
На запитання про те, чи допомагають їм у громадській роботі нечисленні юнаки-студенти факультету, студентський декан Ольга Кузнецова почала розповідати, які студенти молодці, скільки незвичних ідей пропонують, щоб життя на факультеті було веселим, цікавим. Навіть газету свою «А5 РГФ» випускають. Редагує її Микита Березняк.
Світлана МАРШИНА
У КОЖНОГО СВОЯ ТОЛОКА
Живе в Ізмаїлі небайдужа людина, пенсіонер Степан Арделян. До різних акцій, що оголошуються згори, ставиться з певною іронією. Крім однієї – нинішньої Толоки. Виходець із села, він з особливим трепетом ставиться до будь-якого деревця і квітки. Понад 30 років тому одержавши у своєму багатоквартирному будинку житло, щонайперше організував сусідів, разом посадили фруктові дерева, розбили невеликі городики і клумбочку. Ті, перші дерева, виросли, а він щороку підсаджує нові. От і нині підсадив десять – сливи, вишні, абрикоси. А що? Нехай ростуть і плодоносять. У цьому тихому тінистому дворі живе чимало людей похилого віку, для яких ціни на ринку нині запаморочливі. А тут неначебто своє, на компот і собі, і сусідам вистачить.
Понад десять років минуло, як сусіди одностайно обрали Степана Федоровича старшим по будинку. Людина неспокійна, він не стомлюється, якщо треба, ходить то в ЖЕК, то у «Теплокомуненерго», то на прийом до міського начальства, щоб вирішити те або інше життєве питання.
А навесні як і завжди організовує всіх на толоку – дерева обкопати, побілити треба. І дуже ображається, що далеко не всі його заклики чують. Та ще часом хтось саджанці обламує, квіти – вириває!
– У тому, що місто наше останнім часом стало таким брудним, провина не лише і не стільки міської влади і комунальних служб, які не встигають прибирати сміття, яке городяни самі ж розкидають, – говорить Степан Федорович. – У цьому провина кожного з нас. І тих, хто смітить, і тих, хто не зупиняє порушників міської чистоти. Це добре, що кожного року весною оголошуються кампанії з прибирання. Погано, що багато хто ставиться до цього як до тимчасового явища. Хоча недарма кажуть, що вода по краплі і камінь точить.
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
ОДЕСА
ЧАС ПОГАШАТИ БОРГИ
Вжити термінових заходів з погашення заборгованості за спожитий підприємствами теплопостачання природний газ, налагодити роботу з населенням щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та провести повні розрахунки з працівниками підприємств-банкрутів ЖКГ.
Такі доручення було дано у ході обласної робочої наради головам райдержадміністрації, міським головам міст обласного підпорядкування, керівникам підприємств житлово-комунального господарства, зокрема кілійських ПП «Водопровід» і «Пролісок».
Нарада пройшла під керівництвом заступника голови облдержадміністрації П. Хлицова.
НАЙМАСШТАБНІШІ НАВЧАННЯ
В Одесі відбулася заключна конференція з планування двосторонніх україно-американських військово-морських навчань «Сі Бриз».
На зустрічі військових дипломатів прийнято рішення про те, що морські маневри, які, до речі, будуть наймасштабнішими за всю їхню історію, пройдуть з 14 по 26 липня цього року. Частина навчань, як і минулого року, має пройти в Одесі.
Мета «Сі Бриз» – відпрацювання спільних дій військово-морських, сухопутних, десантних і спеціальних підрозділів різних армій.
Передбачається, що у тренуваннях візьмуть участь приблизно 1,5 тисячі представників 15 країн. Крім України і США, це Азербайджан, Велика Британія, Греція, Канада, Македонія, Туреччина. За навчаннями спостерігатимуть іноземні військові представники.
Від України будуть задіяні приблизно 500 військовослужбовців, 15 кораблів, 4 літаки (включаючи санітарний), 10 гелікоптерів та ін.
Навчання «Сі Бриз» провадяться з 1997 року.
ПОЧУТИ ГОЛОС КРІЗЬ МОВЧАННЯ
В Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка документів і фотографій «Пробудження пам’яті», присвячена 75-й річниці Голодомору в Україні 1932-33 років.
«Скомпонована за принципами сучасної музейної методики і посилена демонстрацією фільмів, експозиція має наукове, просвітницьке і виховне значення. Саме тому першими відвідувачами стали діти шкіл міста», – сказала директор історико-краєзнавчого музею Віра Солодова.
В експозиції представлено 190 експонатів. Це оригінальні документи, протоколи засідань, листи, спогади свідків, газети, фотографії, сімейні реліквії. Ці експонати надано бібліотеками, Державним архівом Одеської області, музейними сховищами.
Виставка стала центральною акцією в рамках програми науково-просвітницьких заходів під назвою «Голодомор: почути голос крізь мовчання». Під час програми в регіоні відкриваються аналогічні виставки, проходять «круглі столи», зустрічі із краєзнавчим активом. До заходів активно залучена учнівська молодь області.
За різними даними Голодомор 1932-33 років забрав від 200 до 400 тисяч життів громадян в Одеській області. В основному постраждали північні райони: Кодимський, Савранський, Балтський, Котовський, Любашівський.
ФІЛЬМИ, ЩО СТАЛИ ВІДКРИТТЯМ
За сприяння і підтримки Посольства Швеції в Україні в Одесі пройшов фестиваль «Нове шведське кіно. Жіночий погляд». Центром перегляду став кінотеатр «Маски».
Шведський кінематограф добре відомий в Україні завдяки Інгмару Бергману, фільми якого були і залишаються безцінним надбанням світової культури. Але шведське кіно не обмежується класикою.
Будучи одним із найдавніших в Європі, кінематограф цієї країни далі активно розвивається. Незважаючи на відносно невелику кількість фільмів, які випускаються щорічно, шведське кіно – невід’ємний компонент багатогранного європейського кінематографу. Актуальність тем, багатство жанрів, сусідство зрілих майстрів і нових імен – ось відмітні його риси.
У програмі нинішнього фестивалю було чотири стрічки, кожна з яких стала справжнім відкриттям для кіноманів. Це кращі фільми останніх років, що розкривають тему життєвої і творчої реалізації жінок у сучасному світі.
КОДИМСЬКИЙ РАЙОН
ПРАЦЮЄ «ГАРЯЧА ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ»
З метою реалізації та гарантування конституційного права громадян на звертання до органів державної влади та місцевого самоврядування, покращення роботи з ними, надання постійної уваги вирішенню проблем, порушених жителями району, розпорядженням голови райдержадміністрації створено «гарячу телефонну лінію довіри».
Тепер люди мають можливість звернутись до влади щовівторка і щосереди з запитаннями, які їх особливо хвилюють. Контроль за роботою «лінії довіри» покладено на першого заступника голови райдержадміністрації, керівника апарату В. Щербака.
ІЛЛІЧІВСЬК
ПРИСВЯЧЕНО ІСТОРІЇ ПОРТУ
Вийшла з друку книжка «Трудовая летопись Ильичевского морского торгового порта», присвячена піввіковому ювілею підприємства.
Автор видання – завідувачка музею МТП Єлизавета Міхеєва – прослідкувала славну історію підприємства з часу заснування до 2007 року включно. На його сторінках відображено трудові будні та досягнення портовиків, поміщено фотографії будівельників та споруджені ними об’єкти. Репрезентовано галерею усіх начальників порту, Героїв Соціалістичної Праці, гостей з багатьох країн світу. Книжка вийшла у твердій обкладинці із золотим тисненням. 200 її примірників буде передано бібліотекам та школам міста, а також структурним підрозділам підприємства.
ІЗМАЇЛ
БУДУТЬ СПОРУДЖУВАТИ ПАЛАЦ СПОРТУ
Одержала продовження розмова, розпочата в «ОВ» минулого року з приводу будівництва у місті Палацу спорту.
Під час чергової зустрічі із журналістами міський голова Г. Дубенко поінформував, що його спорудження – у переліку перспективних питань.
У нинішньому році місто займеться розробленням проектно-кошторисної документації цього об’єкта. Звести спортивну споруду планують на майданчику між тиром та військкоматом. Швидше за все, за словами мера, це буде будинок ангарного типу, який будується досить швидко.
«Бюджет нинішнього року має соціальну спрямованість», – підкреслив міський голова. Більше коштів місто має намір витратити на охорону здоров’я, заклади соціального захисту, спорт та культуру.
АНАНЬЇВ
ДБАЮТЬ ПРО ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
Питанню майбутнього літнього оздоровлення дітей присвячувалася одна з останніх апаратних нарад у райдержадміністрації.
Як повідомив начальник відділу освіти РДА Михайло Колойденко, функціонуватимуть 32 пришкільні табори, з яких 18 – з денним перебуванням, 8 – профільних, 6 – для старшокласників. Загалом передбачається оздоровити понад півтори тисячі учнів. Насамперед, це будуть діти-сироти і ті, які залишалися без піклування про них батьків, а також з малозабезпечених і багатодітних сімей. Працюватимуть дві зміни по 18 днів кожна. Планується дворазове харчування. У оздоровчих планах –спортивні змагання, екскурсії, краєзнавчі і природознавчі походи. На все це з районного бюджету виділяється понад 90 тисяч гривень. Передбачається також залучення спонсорських і благодійних коштів. Забезпечують оздоровлення не лише педагогічні колективи, але й органи місцевого самоврядування.
БОЛГРАД
КНИЖКИ ДО ЮВІЛЕЮ ГІМНАЗІЇ
У Болградській гімназії ім. Г. Раковського відбулася презентація двох книжок, випущених до її 150-річчя за фінансової підтримки Всеукраїнської громадської організації – Конгрес болгар України.
Обидві книжки було підготовлено до видання колективом газети «Роден край». На презентації були присутні автор та упорядник збірників, історик із м. Софії (Республіка Болгарія) Нікола Караіванов, президент Конгресу болгар України Юрій Граматик, редактор газети «Роден край» Дора Костова, представники національно-культурних товариств району, гімназисти та викладачі.
У збірнику «Болградская гимназия» зібрано статті Н. Караіванова, надруковані у газеті «Роден край», які відображують історію відкриття навчального закладу. Друга книжка – це наукові дослідження, спогади та враження про Болгарію випускниці гімназії, золотої медалістки Марини Соломенко.
Президент Конгресу Ю. Граматик передав у дар гімназії літературу, відзначивши, що організація й надалі буде працювати над проблемою забезпечення шкіл, у яких вивчається болгарська мова, підручниками та посібниками.
ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОН
ТАЛАНТИ З БАГАТОДІТНИХ СІМЕЙ
Фестиваль-конкурс «Таланти багатодітної сім’ї» у межах районної програми «Українська родина» відбувся у районі.
Його організатор – Центр соціальних служб для сім’ї і молоді Тарутинської райдержадміністрації. У конкурсі брали участь 70 юних артистів. Визначено переможців у шести номінаціях. Високо оцінило журі виступ сімейного квартету Серек-Басанов. У конкурсі читців першим став юний поет Юліан Шаврієв. Житель старовинного болгарського села, він пише вірші українською мовою. Найвищим балом відзначено спів Алли Кондулової – матері п’яти дітей. На конкурсі вона виступала разом з сином Дмитром.
– Фестиваль успішно виконує свої завдання, – говорить Марія Кащі, – директор Центру соціальних служб для сім’ї і молоді. – Відроджує народні сімейні традиції, популяризує багатодітну сім’ю і привертає увагу органів місцевого самоврядування до її потреб.
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН
ОПЕРАЦІЯ «ПЕРЕВІЗНИК» ТРИВАЄ
Певні позитивні результати приносить системна операція «Перевізник», яка відзначається не лише масштабністю, але й застосуванням нестандартних методів.
Мета заходу – попередження аварійності на пасажирському і вантажному автотранспорті, контроль дисципліни водіїв, поліпшення технічного стану автобусів і вантажних автомобілів під час їх експлуатації.
Операція «Перевізник» співпала з початком Державного техогляду транспортних засобів. Особливих нововведень у його ході не передбачено. Змінилися лише розцінки на послуги. Якщо раніше деякі з них коштували дешевше, то тепер, згідно з нормативними документами, доведеться платити дорожче. Зокрема, перевірка технічного стану засобів з використанням діагностичного обладнання коштуватиме 45 гривень, а сам техогляд – 12 гривень. Талон державного технічного огляду (квартальний) коштує 15 гривень, плюс надбавка – 3,75 гривні. Для власників легкових автомобілів вартість талону становить 11 грн 88 коп, а комп’ютерні послуги за перевірку по базі «Угон» та «Арешт» – 24 гривні. Змінилися також розміри податку за потужність.
