Судячи з інтернет-публікацій львівського «Бидловоза», чимала частина західноукраїнських доріг нині до болю нагадує ті, що лишилися на теренах колишньої Югославії після виснажливих «міжбалканських» воєн та американських бомбардувань. Не надто тішить стан дорожнього покриття й на півдні країни.
Із приходом весни узялися за роботу шляховики. Перша стадія робіт полягає в тому, аби розколупати наявні вади доріг до ремонтопридатного стану. Узимку вибоїни на дорозі мають «природну» згладжену форму, іноді забиті утрамбованим снігом – загалом, не так небезпечні для автомобіля. Для ремонту, щоб латки нормально трималися, їх поглиблюють, обрізують рвані краї. І саме ці глибокі ями з рівними гострими краями щовесни перетворюються на пастки. Надто коли вони прикриті калюжами поталої води. І коли відсутні попереджуючі знаки.
Зустрівши таку пастку, ви ризикуєте: а) пробити камеру; б) ушкодити диск. Кількість постраждалих коліс залежить від розміру ями – можна втратити всі чотири разом.
Радити будь-що тут важко. Об'їжджати такі ями – отже, висуватися на зустрічну смугу. Їхати зі швидкістю 20 км на годину – створювати пробку.
Хоча на вигляд ями й калюжі дуже нагадують стихійне лихо й капризи природи, насправді це не так. У всіх доріг є господар, що повинен стежити за їхнім станом і нести відповідальність за збитки, отримані через неналежний стан дорожнього полотна. Належний стан доріг цілком однозначно визначається ДСТ. Є навіть Держстандарт на ті самі вибоїни. Згідно з його вимогами, розміри окремих осідань асфальту й вибоїв не можуть бути більше 15 сантиметрів по довжині й 60 сантиметрів по ширині; глибина вибою на дорозі не повинна перевищувати 5 сантиметрів.
Поки що, звичайно, ніхто не закликає подавати до суду на шляхові служби, коли кришка каналізаційного люка виступає над полотном на півсантиметра вище, ніж на «дозволені» їй 2 см. Але якщо аварійний стан проїзної частини призвів до ДТП або до поламки вашого транспортного засобу, то у вас є можливість одержати компенсацію збитку. Так, справа ця нелегка, розгляд позову може тривати роками. Однак якщо позов не скеровувати, то ями на дорогах, «убиті» колеса й, не дай Боже, загроза здоров'ю або життю залишатимуться роками.
Що саме варто робити відразу після пригоди? Як і при будь-якому іншому ДТП, не чіпаючи машину, постаратися знайти свідків і викликати автоінспектора. І далі починається бюрократія – протокол, з'ясування господаря ділянки дороги, заяви, позови. Не впадайте у відчай – є випадки, коли відповідальні за дорогу організації оплачували не лише ремонт автівки, але й судові витрати. Зокрема, кілька років тому подібній процес виграв один з одеситів.
«Одеські вісті» й надалі відслідковуватимуть давню й наболілу проблему, з особливою ретельністю – стосовно наших сільських доріг.
