2007 рік був досить напруженим для онкологічної служби області. Рівень захворюваності на рак коливається у межах 380 – 375,4 випадку на 100 тисяч населення. Знизився показник смертності від цього захворювання зі 193 до 186 на 100 тисяч населення. Докладніше про ситуацію, що склалася, ми попросили розповісти головного лікаря Одеського обласного онкологічного диспансеру М.А. ДОБРОВОЛЬСЬКОГО.
– Миколо Андрійовичу, які форми злоякісних захворювань є найбільш поширеними?
– Це рак шкіри, легенів, передміхурової залози (у чоловіків), кишківника. Жінки частіше страждають на рак молочної залози, шийки матки.
Минулого року колективу диспансеру разом з колегами з загальнолікувальної мережі вдалося змінити ситуацію на краще. Підвищився показник раннього виявлення захворювань під час профілактичних оглядів. Він складає 22,8% (по Україні – 25,6%, такого рівня ми ще не досягли). Але в порівнянні з минулими роками, цей важливий показник став значно вищий. До 58% підвищився рівень виявлення хворих на I-II стадіях захворювання. По Україні аналогічний показник менший – 49,6%. Щодо хворих на IV стадії, тут показник виявлення дорівнює 15%.
– Велике значення має ваша співпраця з колегами-медиками із районів області.
– За 2007 рік ми здійснили понад 30 консультативних виїздів у райони. Зокрема, до міських лікарень Ізмаїла та Котовська. Вони є базовими, де наші фахівці провадять консультативні прийоми пацієнтів ще й з прилеглих районів. В Ізмаїлі – з Кілійського, Болградського, Татарбунарського районів, а в Котовську – з Красноокнянського, Кодимського, Ананьївського, Савранського. Найчастіше консультативний прийом провадять торакальний хірург, онкогінеколог та фахівець з променевої терапії.
За минулий рік ми виявили понад 500 хворих з онкологічними захворюваннями та передонкологічними станами. З них 380 – саме з онкологічними проблемами.
У нас за кожним районом закріплено фахівця онкодиспансеру, який не лише виїздить на місце, але й надає методичну допомогу щодо того, як правильно провадити профогляди, виявляти пухлини на ранніх стадіях, організовувати диспансеризацію хворих.
Минулого року вдалося покращити роботу щодо диспансеризації. Якщо в 2006 році по допомогу звернулося 105 тисяч осіб, то 2007 – понад 112 тисяч.
Також пройшли кущові семінари у різних районах області: Болградському, Любашівському, Білгород-Дністровському, Березівському. Паралельно з консультативним прийомом громадян, ми провели там науково-практичні конференції для медичних працівників. У них узяв участь 501 медичний працівник, у тому числі з ФАПів, дільничних лікарень та амбулаторій, ЦРБ. На базі диспансеру перепідготовку пройшли 57 лікарів та близько 20 медпрацівників, що працюють у оглядових кабінетах (акушерки, фельдшера). Усе це дозволяє мобілізувати роботу усіх лікувально-профілактичних закладів області на боротьбу з онкологічними захворюваннями.
– 2007 рік став роком завершення будівництва нового хірургічного корпусу.
– Справді, на роботу стаціонару позитивно вплинуло відкриття у лютому другої черги лікувального хірургічного корпусу ще на 120 ліжок. Це дозволило значно покращити показник забезпечення ліжками онкологічних хворих. Зараз він становить 2,47 на 10 тисяч населення, а по Україні – 2,55. Хворі перебувають тепер у значно кращих умовах. Палати розраховані на 2-3 пацієнтів. Для важких хворих, учасників та інвалідів війни є одномісні палати. Ввели в дію також операційний блок, відділення реанімації. Обласна рада виділила 490 тисяч гривень на закупівлю сучасного обладнання для операційного блоку.
За 2007 рік у стаціонарі пролікувалося понад 12 тисяч пацієнтів – на тисячу більше, ніж 2006 року. Кожне ліжко «працювало» 360 днів на рік. Середнє перебування одного хворого складає 15 днів. Отже, ліжка «працювали» з великим навантаженням. План виконання ліжко-днів в нас 106%. Радикальні хірургічні втручання перенесли 6 тисяч хворих.
– Онкологічний диспансер завжди відрізнявся пошуком нових форм надання допомоги людям.
– Значну увагу ми приділяємо розвитку органозберігаючих технологій, зокрема, на шлунково-кишковому тракті. Широко використовуються комбіновані методи лікування – поліхіміотерапія, дистанційна променева терапія.
– Розкажіть, будь-ласка, про ініціативу створення реабілітаційного відділення у онкодиспансері, де працюють психолог, психотерапевт – люди, які допомагають хворим легше пережити випробування захворюванням на рак.
– Таку роботу ми справді провели з кафедрою онкології Одеського державного медичного університету. На нашу думку, потрібна поетапна реабілітація. Спочатку – в онкодиспансері, коли людина проходить обстеження та лікування, а потім – в санаторії. Ті, хто звертається по допомогу на ранній стадії захворювання, виліковуються майже повністю, повертаються до свого звичного життя.
Ми зараз провадимо реконструкцію відділення реабілітації. Там працюватимуть психотерапевт, фізіотерапевт, будуть ліжка денного стаціонару. Ми маємо намір широко запровадити метод озонотерапії – апарат вже вдалося придбати за рахунок коштів спонсорів.
– Миколо Андрійовичу, щодо операцій при раку молочної залози, фахівцям диспансеру вдалося наблизитися до розв’язання проблеми протезування та виконання косметичних операцій на місці видаленої молочної залози чи її частини. Це дуже важливий крок, бо дарує жінкам шанс почуватися після операції комфортніше, отримуючи необхідну допомогу вдома, а не за кордоном, як це відбувалося раніше.
– Показник захворюваності на рак молочної залози в Одеській області перевищує 70 на 100 тисяч населення. Тому у 2006 році спільно з управлінням охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації було прийнято рішення про розгортання на нашій базі регіонального мамологічного центру. Сьогодні він базується у новому корпусі. На першому поверсі працює амбулаторно-диспансерне відділення, на другому – відділення передпухлинних станів молочної залози на 30 ліжок та онкомамологічне відділення теж на 30 ліжок. Така структура відповідає всім вимогам, пов’язаним із наданням необхідної допомоги хворим на рак молочної залози.
Кращими хірургами мамологічного центру є його керівник Сергій Володимирович Бондар, а також позаштатний обласний мамолог Іван Іванович Лукьяненко, Андрій Євгенович Супрун, Давид Отарович Тадзикідзе.
Лікарі виконують увесь обсяг хірургічних втручань, зокрема одноетапні, паралельно із видаленням молочної залози, протезування, косметичні операції.
Наші фахівці широко використовують досвід колег з Росії, з Казані. Беруть участь у авторитетних міжнародних науково-практичних конференціях, де можна почути багато цікавого щодо нових підходів до лікування онкологічних хворих.
– Зважаючи на специфіку нашої області та необхідність наближення спеціалізованої допомоги до населення, чи відкриватимуться філії диспансеру у віддалених районах?
– Такої потреби немає. Сьогодні один сучасний діагностичний або лікувальний апарат коштує десь понад 4 мільйонів гривень. Придбати його, віднайти фахівців, спроможних на ньому працювати, забезпечити навантаження апарату досить складно. Простій його коштуватиме дуже багато. Тому таку техніку доречно концентрувати у обласному онкологічному диспансері.
– Яка ситуація на сьогодні з забезпеченням онкологічних хворих хіміопрепаратами?
– Якщо хворі звертаються по допомогу на II-III стадії захворювання, вони вже потребують комплексного лікування. Тоді на першому етапі їм провадять курс дистанційної променевої терапії або хіміотерапії. Далі – оперативне втручання, і знов хіміо- чи променеву терапію. Це дозволяє отримати найбільш ефективні результати лікування.
Ситуація з забезпеченням хіміопрепаратами буває дещо складною протягом першого кварталу року. Пов’язано це з тим, що Міністерство охорони здоров’я проводить тендери. Ми пояснюємо ситуацію хворим. Але потреба у хіміопрепаратах зростає. У повному обсязі забезпечити хворих ми дійсно не можемо.
– Як Ви ставитеся до лікування онкологічних хворих у звичайних лікарнях? Адже хірургія і онкохірургія – це дуже різні галузі сучасної медицини. І не завжди звичайний хірург розуміється на тому, на чому повинен розумітися онкохірург.
– Так, в деяких лікарнях хірургічні втручання щодо онкологічних хворих виконуються. Можливо, деяким пацієнтам психологічно важко піти лікуватися до онкодиспансеру, і вони обирають звичайну лікарню. Це їхнє право. Буває, що онкологічне захворювання з’ясовується лише після проведення операції. Тоді ці хворі потрапляють вже до нас і отримують комплексне лікування.
Треба зазначити: не завжди хірург загальної мережі може прооперувати онкологічну пухлину правильно, бо не володіє специфікою розвитку пухлинного процесу, особливостями метастазування та правилами оперування.
У нас ще до операції з’ясовується, чи нема у пацієнта метастатичних уражень інших органів. Хворого оглядають три спеціалісти: хірург, променевий терапевт, хіміотерапевт. У загальнолікувальній мережі це не робиться. Тактика ведення онкохворих там не завжди відповідає існуючим сьогодні стандартам.
– Багато років говориться про необхідність побудови хоспісу, щоб невиліковно хвора людина мала можливість цивілізовано піти з життя.
– Таких хворих ми переводимо на симптоматичне лікування. Вони можуть отримувати допомогу у терапевтичних та інших відділеннях звичайних лікарень. Але з начальником управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації Василем Степановичем Лапаєм ми обговорювали питання відкриття хоспісу. Таке відділення потрібно хворим, яким щодня треба проводити катетеризацію та інші медичні маніпуляції. Найближчим часом таке відділення ми будемо відкривати.
– Які проблеми сьогодні потребують невідкладного розв’язання?
– Треба завершити будівництво харчоблоку. Основна частина наших пацієнтів приїздить з районів області. І людям, поки вони лікуються, треба мати можливість десь поїсти. Я вже говорив про завершення ремонту відділення реабілітації хворих. Треба ще відкрити відділення інтенсивного сестринського догляду за хворими. Потрібно завершити ремонти у ІІ хірургічному корпусі, диспансерно-поліклінічному відділенні, а також реконструкцію оперативного блоку з розміщенням реанімаційних ліжок. Ще диспансеру треба почати проектування та будівництво патологоанатомічного корпусу з гістологічною, цитологічною, імуноферментною та імуногістоферментною лабораторіями.
Я хочу запевнити, що колектив Одеського обласного онкологічного диспансеру на чолі з провідними спеціалістами, – Сергієм Філіповим, Дмитром Косаковським, Йосипом Вороновим, Олександром Антонюком, Олександром Марченко, Людмилою Івановою, Наталею Рябченко та іншими, – докладає немало зусиль для поліпшення якості, підвищення рівня та доступності спеціалізованої медичної допомоги населенню області.
