І екологічне становище Чорномор’я, і загальний стан світової екосистеми перебувають на критичній межі, трагічні наслідки якої можуть проявлятися в різноманітних глобальних катаклізмах уже через десять років – саме про це йшлося на прес-конференції президента Балканської екологічної асоціації, професора Технологічного інституту в Салоніках (Греція) Ф. Восніакоса, яка відбулася нещодавно в Одеському музеї ім. академіка Філатова. Подаємо нотатки нашого спеціального кореспондента Богдана СУШИНСЬКОГО.
Про те, що стан екології в світі досяг піковості своєї кризи, мовлено зараз багато і на всіх рівнях. При цьому не раз зазначалося, що основні проблеми виникають у зв’язку з забрудненням навколишнього середовища та зменшенням запасів питної води; з виразними проявами «парникового ефекту» та зі зменшенням площ орної землі. Про все це говорив і президент Балканської екологічної асоціації професор Восніакос. Але його викладки привертають увагу своєю конкретністю.
Виходячи з даних екологічної асоціації, він запропонував журналістам та екологам десять пунктів, якими концептуально окреслено основні наслідки екологічного занепаду планети, що проявлятимуться вже в найближчі роки. Передусім, різко зменшаться запаси питної води. Нестача її відчуватиметься в усьому світі, проте найболючіше вона позначиться на африканських країнах, які й так уже традиційно страждають від безводдя. Але, за прогнозами екологів, цього разу нестача води може призвести до появи мільйонів екологічних біженців, які в пошуках води кинуться в інші регіони і навіть в інші країни.
З року на рік збільшуватиметься й кількість повеней, а підняття загального рівня води може призвести до того, що близько 50 млн людей, які живуть зараз у низовинних приморських місцях, змушені будуть утікати в глибини континентів. Уже в найближчі роки, через підняття грунтових вод, повені та забруднення, людство може втратити до половини всіх орних земель планети, що, в свою чергу, призведе до страшних продовольчих проблем. А стрімке танення снігів та льодовиків призведе до зникнення більшості річок, чи принаймні до їх обміління та сезонності існування.
Через підвищення загальної температури на планеті, вже зараз зміщуються сезони цвітіння та плодоносіння багатьох видів рослин. Це порушує усталені «біологічні календарі» рослин, призводить до втрати врожайності та до загибелі цілих видів. Якщо вірити прогнозам еко-ботаніків, уже через десять років ми можемо втратити до третини нині існуючої флори та фауни.
Одначе всім присутнім було ясно, що ознак кризи в навколишньому природному світі більш ніж достатньо. Проблема полягає в іншому – що далі робити? Як можна уникнути глобальної катастрофи, і чи можливо це? Скажімо, відомо, що Чорне море становить єдину систему з морем Середземним. Саме це й призвело до створення Балканської екологічної асоціації, яка є недержавною, некомерційною організацією, що об’єднує в своїх лавах науковців, вузівських фахівців та екологічних активістів Болгарії, Румунії, Турції, Македонії, Албанії, Сербії; а також має свої відділення в Україні, Росії та Грузії. Асоціація активно співпрацює з низкою профільних міжнародних дослідницьких центрів, зокрема, з центрами, які займаються радіологічним забрудненням, формуванням «зелених коридорів», екологічними проблемами в мегаполісах, у сільському господарстві і на транспорті.
Яка ж практична віддача такої науково-технічної та громадської концентрації зусиль? На мій погляд, досить скромна. Визначено, що майже половина всіх забруднюючих речовин потрапляє в Чорне море через Дунай. Але це було відомо давно. Які ж рекомендації? Створити мережу станцій, які б займалися очищенням дунайської, дністровської, бузької вод та інших джерел забруднення. Асоціація навіть рекомендує застосовувати новий, модернізований тип очисних станцій, вартість обладнання якого сягає 200 тисяч євро. Загалом, не так вже й дорого, якщо зважити на те, як людству доведеться розплачуватись за вселенську екологічну катастрофу вже через кілька років.
Ще дві рекомендації, подані професором Ф. Восніакосом, також не нові: використовувати нетрадиційні, «чистіші» види енергії, такі, як вітрова, чи енергія хвиль, і конкретно займатися переробкою відходів та знищенням несанкціонованих сміттєзвалищ. Скажімо, будь-яка хвиля висотою хоча б у 30 см, уже здатна дарувати нам енергію. Теоретично це виглядає так, що, маючи поблизу себе море та чимало морських озер-лиманів, Одещина повинна була б «купатися» у безмежжі майже дармової енергії. На ділі ж очевидно, що цей вид енергетики ще потребує нових технічних ідей та рішень і величезних фінансових вкладень. Які, звичайно ж, рано чи пізно окупляться, але які спочатку слід знайти. Отож, хоча я й дещо скептично – як і більшість журналістів, які були присутні на цій прес-конференції – поставився до практичної віддачі Балканської екоасоціації, все ж таки слід визнати, що організація така потрібна.
Серед рекомендацій асоціації віднаходимо й таку – активізувати екологічну освіту і просвіту в школах та вищих навчальних закладах. З цих та інших питань асоціація проводить «круглі» столи та наукові конференції, видає свою інтернет-газету «Новини екології» та веб-сторінку; регулярно публікує праці своїх членів у міжнародному журналі «Екологія та охорона природи». Крім того, асоціація та її президент підтримують постійні контакти з керівниками деяких держав, як, скажімо, Греції, Румунії та Болгарії, а також із міністрами охорони природи, іноземних справ і транспорту, та з патріархом Константинопольським Варфоломієм.
Звичайно ж, ми не можемо покладатися в цій справі лише на зусилля активістів Балканської екоасоціації. Тому пам’ятаймо, що захист природи, збереження довкілля – наша спільна, вселюдська проблема, і наша спільна вселюдська справа.
* * *
Перед початком цієї прес-конференції голова обласної організації Національної спілки журналістів України Юрій Работін вручив нашому спеціальному кореспонденту Богдану Сушинському, який веде на сторінках «ОВ» проблеми екології та духовності, почесну журналістську відзнаку – «Журналістська гідність». З чим колектив редакції й вітає нашого спецкора.
