Львівщина – єдиний регіон у світі, де нещодавно встановлено вже третій пам'ятник бравому солдату Швейку – герою популярного роману Ярослава Гашека.
Гості заходу України неодмінно приходять у Львові до оригінального скульптурного зображення біля «Віденської кав'ярні». В 700-кілограмовій бронзовій фігурі, яка вальяжно влаштувалася на стільці з пивним кухлем у лівій руці й незмінною трубкою у правій, усі відразу впізнають простодушного і хитруватого головного персонажа широко відомого роману чеського письменника Я. Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни». Це, до речі, був взагалі перший зареєстрований пам'ятник літературному герою, встановлення якого привітали і у Празі, де чомусь не увічнили свого земляка.
Зате Швейк незабаром з'явився і біля Львівської мерії – стародавньої будівлі ратуші. Сюди він, за задумом архітекторів, приїхав на громіздкому старовинному велосипеді зразка початку минулого століття, щоб засвідчити (за його книжним визнанням) свою «ідіотську шану».
Все закономірно. Адже коли в лютому 1915 року Ярослава Гашека призвали в армію, він заявив друзям про бажання скоріше перейти до росіян через лінію фронту з піднятими руками. Як відомо, його нетривалий солдатський період проходив у Галичині – складовій частині тодішньої Австро-Угорської імперії. У Львові він побував двічі – по дорозі на передову і після зі звільнення з... австрійського полону. У полон він потрапив через те, що переодягся на березі озера в теплішу форму російського солдата, який купався, що втік з ешелону військовополонених, і був прийнятий своїм патрулем за ворожого шпигуна.
Події того часу розвивалися так, що Гашеку практично не доводилося вдаватися до вигадки. Все, що відбувалося з ним і довкола нього, дозволяло без гіпербол оголювати вади і виразки Габсбурзької імперії, що розвалювалася, виставляти на читацький суд цілий паноптикум аристократичних виродків, тупоголових солдафонів, продажних політиканів.
Документально підтверджено, що Гашек служив ординарцем 11-ї маршової роти у 91-му піхотному полку, як і Швейк, що майор Венцель, поручик Лукаш, капітани Сагнер і Адамічек, кадет Біглер, фельдфебель Ванек і багато інших героїв роману – реальні прототипи, а не придумані збірні образи. В «Пригодах бравого солдата Швейка» згадується чимало населених пунктів Галичини. Хоча Ярослав Гашек користувався австрійською географічною картою і тому вживав назви німецькою мовою, вони зрозумілі усьому місцевому населенню: Лемберг – Львів, Золтанець – Жовтанці тощо. Більше того – письменник настільки докладно розповідав про вокзали, церкви, школи, маєтки, де розміщувалися штаби або були постояльцями солдати, що і зараз можна безпомилково пройти по всьому маршруту, який пройшов Гашек-Швейк у Галичині 1915 року.
Багато начебто анекдотичних, а по суті реальних подій відбувалося в селі Фельштині (нині Скелівка) Старосамбірського району. Старожили передають із покоління в покоління дивовижні історії, пов'язані зі Швейком. І ось населений пункт збагатився ще однією неординарною визначною пам'яткою. Львівський скульптор Андрій Дацько виліпив триметрового Швейка в курйозній позі – однією рукою той віддає честь, а другою чеше себе... нижче попереку. На постаменті напис: «Тут, у колишньому Фельштині, бравий солдат Йозеф Швейк волею чеського письменника Ярослава Гашека потрапив у полон до своїх». Кошти на спорудження пам'ятника виділило Міністерство закордонних справ Чехії, котре висловило вдячність львів'янам за пам'ять про видатного письменника і героя його роману. Особисту участь у спорудженні монументу взяли представники львівського товариства «Чеська бесіда», ще раз довівши, що інтернаціональні культурні зв'язки успішно розвиваються на благо світових цінностей.
Додам, що Львівщина планує збагатитися ще одним нагадуванням нащадкам про легендарний літературний образ. Вже кілька років у регіоні провадиться міжнародний велопробіг «Дорогами Швейка». На перевалі, де відпочивав «австрійський служивий», намічено встановити його барельєф.
Як відомо, смерть Ярослава Гашека у 1923 році не дозволила йому закінчити найбільш популярний роман про першу світову війну. Оповідь про Швейка обривається на розмові солдата зі своїми командирами в Жовтанцях, що неподалік від Львова. Однак образ його героя настільки життєвий і такий, що сприймається нащадками, що Швейка по-приятельськи вітають мільйони туристів і місцевих жителів на заході України і у багатьох інших регіонах.
