Велику зацікавленість у вчених і практиків викликала міжнародна конференція з актуальних питань офтальмології, яка провадилася в Одеському інституті імені В.П. Філатова, вона присвячена сторіччю від дня народження академіка Надії Пучковської. У ній взяли участь 980 чоловік з 14 країн.
Надія Олександрівна була ученицею і послідовницею видатного вченого-офтальмолога, академіка Володимира Філатова, і після його смерті очолювала заснований Володимиром Петровичем колектив з 1956 по 1985 роки.
Розмовляю з одним із учнів Н. Пучковської, доктором медичних наук, професором Станіславом Якименком, який очолює в інституті єдиний в Україні центр лікування тяжких опіків. А створювався цей центр Надією Олександрівною ще за життя Філатова у 1946 році.
– Насамперед, хочу зазначити, – сказав С. Якименко, – що Надія Олександрівна відзначалася особливою чуйністю до хворих. Уважно і трепетно ставилася вона і до молодих фахівців. Вона теоретично обґрунтувала і розробила техніку операції різних видів пересадки рогівки, нові методи хірургічного лікування ускладнених більм, опіків очей та їхніх наслідків...
Сьогодні Станіслав Андрійович продовжує справу Н. Пучковської, яка заклала основи кератопротезування. Приємно було дізнатися на конференції, що колеги з Росії, Італії, Великої Британії, США, Іспанії та інших країн вважають С. Якименка найвидатнішим фахівцем в цьому напрямі мікрохірургії. Він розробив два патенти на конструкції кератопротезів і має ще один патент на методику операцій при кератопротезуванні.
Кератопротези, які виготовляють у власній лабораторії інституту, добре і надійно вживлюються. Місцеві мікрохірурги провели понад тисячу таких операцій. Є пацієнти, яким кератопротез надійно служить вже понад тридцять років. Кератопротезування зараз називають останнім шансом невидющої людини. Загалом, під час обговорення нових технологій і стандартів діагностики, профілактики і лікування очних захворювань, філатівцям було чим поділитися з учасниками конференції.
В інституті Філатова розроблено ефективні методи хірургічного лікування ксерозу. Це захворювання раніше вважалося невиліковним і неминуче призводило до сліпоти. Зацікавили учасників конференції і впроваджені філатівцями у практику оригінальні методи лазеротерапії хворих з різними дистрофічними захворюваннями органу зору, а також розроблені тут і впроваджені у виробництво набори очних інструментів для пересадки рогівки...
Поділилася з учасниками конференції доброю згадкою про Надію Олександрівну і гостя з Москви, доктор медичних наук Вікторія Агафонова.
– У мене українські корені, – говорила Вікторія Веніамінівна. – Закінчувала Донецький медичний інститут, де пізніше працювала на кафедрі очних хвороб. А коли була на стажуванні в інституті Філатова, то переконалася, що Надія Олександрівна володіє не лише великими знаннями в офтальмології, безцінним досвідом, але і є високоінтелігентною, чуйною людиною. І молоді фахівці одержували у неї не лише уроки професіоналізму, але й людяності.
До речі, дуже багато учасників конференції підходили до В. Агафонової, щоб дізнатися подробиці про роботу міжгалузевого науково-технічного комплексу (МНТК) «Мікрохірургія ока» імені академіка С.М. Федорова, у якому вона працює вченим секретарем.
– МНТК є вдалим варіантом державної структури, адаптованим до ринкової економіки, – відзначала В. Агафонова. – Нас не зламали ані перебудова, ані лихі 90-ті, ані економічні й політичні реформи, ані загибель лідера і керівника Святослава Федорова. Філії МТК працюють у Хабаровську, Іркутську, Новосибірську, Катеринбурзі, Оренбурзі, Волгограді, Краснодарі, Чебоксарах, Москві, Калузі, Тамбові і Санкт-Петербурзі. У середньому, за рік у нашій системі проходять обстеження близько 900 тисяч чоловік. З яких 300 – 400 тисяч направляються на операцію.
Але робота з великими потоками у свідомості суспільства автоматично пов'язана з низькою якістю. Наша система довела, що і на потоці можна працювати з високими технологіями. Зрозуміло, що кожен хворий хоче прооперуватися у найкращого хірурга. Але той на день може зробити три-чотири, максимум п'ять операцій. На конвеєрі, коли йому готують етапи, він може зробити 50 операцій. Він останній підчищає все і виходить високий рівень. Конвеєрна технологія допомогла структурувати етапи хірургічного процесу, довести їх до досконалості і навчила висококласно працювати величезну плеяду хірургів.
– Однак останнім часом конвеєр діє рідко, – продовжує В. Агафонова. – Оскільки МНТК є провідною офтальмологічною структурою країни, до нас стало надходити дедалі більше нестандартних пацієнтів, "некласики". На конвеєрі добре оперувати "класикові". Зараз більше працюємо в індивідуальному режимі.
…У другій половині червня МНТК провадить в Москві конкурс робіт молодих вчених-офтальмологів. І в Одесі Вікторія Веніамінівна встигла познайомитися з декількома філатівцями, які вирішили взяти участь у престижному турнірі.
