У перерві пленарного засідання ХVII сесії облради голова обласної ради Микола СКОРИК провів традиційний брифінг для журналістів регіональних ЗМІ. І оскільки ХVII сесія обласної ради вже проходила в новій відреставрованій залі, перше питання кореспондента телекомпанії НТН Оксани Піднебесної було про те, як сподобався депутатам ремонт робочих місць?
– Необхідність у реконструкції зали назріла давно. Вона була здана у експлуатацію разом з усією будівлею в 1984 році. За весь цей час у ній практично нічого не робилося. Сьогодні ми маємо гідну сучасну залу, не гіршу ніж у інших обласних центрах. Багато наших колег у регіонах, зокрема, у Донецьку, Запоріжжі, Дніпропетровську вже провели таку реконструкцію. Те ж саме зробили наші колеги з Одеської міськради. Ми знайшли ту розумну грань, коли, з одного боку, залишилися в рамках бюджетного фінансування і витримали офіціозний діловий стиль інтер’єру, а з другого боку, зал вийшов досить ошатним, приємним і зручним для роботи депутатів, працівників облдержадміністрації і журналістів, які будуть висвітлювати наші заходи. Гадаю, що сучасний вигляд нової зали також додасть більшого авторитету органам виконавчої влади і місцевого самоврядування, – відзначив Микола Леонідович.
Юлія Сибір, газета «24»: У рішенні щодо шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни мова йде про те, що фірма, яка його відреставрує, одержить у власність очний шпиталь для інвалідів ВВВ. Куди дінуться ветерани, які зараз лікуються в очному шпиталі і чи буде його надалі перепрофільовано?
Микола Скорик: Хотілося б пояснити зміст даного рішення. Що на сьогоднішній день очний шпиталь по вул. Белінського, 2? Я кілька разів був на його території, та і ви, журналісти, бачили на власні очі ці палати на 15 осіб, це обладнання 20-30 річної давнини, і те, у якому моторошному стані перебувають операційні, маніпуляційні і санвузли. Тобто, цей на сьогоднішній день шпиталь не можна назвати не те що сучасним, але і у принципі нормальним медичним закладом. Враховуючи те, що на жаль, ветеранів війни стає все менше, я вважаю, що вони вправі претендувати на найкращі умови лікування. Але, щоб кардинально вирішити це питання, реконструювати діючу будівлю, потрібен не один мільйон гривень. І знову ж виникає питання, де лікуватися його пацієнтам на час цієї реконструкції.
Що пропонується зробити сьогоднішнім рішенням? Напевно, ви пам’ятаєте про ті дискусії, які розгорталися довкола шпиталю для ветеранів війни на 15-й станції Великого Фонтану, коли ми на одній з попередніх сесій звільняли його головлікаря. Тоді виник скандал із сауною, яка перебувала на території шпиталю, займала 260 м2 і практично нічого не платила за своє перебування там. Було багато претензій із приводу технічного стану цього медичного закладу тощо. Після того, як було замінено керівництво шпиталю, ми взяли на себе відповідальність за цей заклад, і на сьогоднішній день там вже відбулися позитивні зміни. У цьому можна переконатися, якщо поговорити з ветеранами, які перебувають там у цей час і тими, які лікувалися раніше, порівняти їхні враження. Територія шпиталю для інвалідів ВВВ на Фонтанській дорозі, 114 дозволяє розмістити там також очний шпиталь. Звісно, інвестор не може робити таку глобальну роботу просто так, і він хоче одержати за це очний шпиталь у власність. Але говорити про перепрофілювання діючого очного шпиталю можна тільки після того, коли будуть виконані всі необхідні реконструкційні роботи, замінено все обладнання, а на 15-й станції Великого Фонтану з’явиться ще одне відділення – очне, де ветерани зможуть лікуватися на новій території. І, звісно, після того, як сесія прийме цю роботу. Гадаю, що для ветеранів перебування на Фонтані буде набагато кращим, ніж у вже повністю забудованому куточку центру міста, де практично немає нормальної території для прогулянок, а головне, – немає умов для їх лікування.
Щоб зайвий раз ніхто не спекулював на темі інвестиційних проектів, передачі об’єкта у власність тощо, я пропоную тим, хто задає подібні питання, побувати на території очного шпиталю і самим подивитися, в якому він стані. Можна говорити, що ми повинні реконструювати ці заклади за рахунок бюджету, але для того, щоб це робити, потрібно забрати ці гроші у тих же відсталих районів, у тих же ветеранів і дітей. А ефект використання цих коштів через їхню нестачу буде дуже низький.
Сергій Братчук, телекомпанія «РІАК: Один із проектів рішень припускає звертання у відповідні органи центральної влади із приводу економічної ситуації в країні. Це більше політичний документ, у якому облрада висловлює свою думку, чи є якісь конкретні економічно обґрунтовані пропозиції?
Микола Скорик: У нас політика і економіка досить тісно пов’язані. Ті, хто старші, вивчав політекономію, напевно, пам’ятає, що економіка – це базис, а політика – надбудова. На сьогоднішній день ці поняття багато в чому переплелися, і в нас часом кінь стоїть попереду воза.
Цей документ не містить жодних політичних звинувачень на адресу якихось політичних сил, які на сьогоднішній день керують урядом. Ви чудово бачите, що при певних суперечностях на центральному рівні, в обласній раді ми не допускаємо сугубо політичних дискусій з випадами на адресу тих або інших політичних сил, присутніх у залі. Про те, що економічна ситуація в нас досить складна, говорять усі. І в цьому є об’єктивна складова. Тобто говорити, що в усьому винен уряд у жодному разі не можна. Є об’єктивне зростання світових цін на нафту, є тривала вже понад рік (у тліючому або більш яскравому варіанті) фінансова криза на світових ринках. Крім того, об’єктивною є продовольча криза, що прогнозувалася експертами десь через років 10. Сьогодні ці експерти визнали, що деякі їхні розрахунки були не зовсім справедливі, і вони помилилися у термінах настання цієї продовольчої кризи. Звісно, Україна на сьогоднішній день як інтегрована у світове господарство держава, не може бути осторонь. Тому звернення, внесене на розгляд сесії фракцією Партії регіонів в Одеській обласній раді має не політичний, а економічний характер. Тобто, ми говоримо про те, що уряд повинен провадити чіткі кроки, спрямовані на приборкання тих загальносвітових процесів, які впливають на українську економіку, а з другого боку – не допускати непрофесійних дій на внутрішньому ринку, адміністративних заходів тощо, які іноді, на жаль, допускаються, і які ще більше погіршують соціально-економічну ситуацію в країні.
Олексій Архірєєв, телекомпанія «Одеса+»: Якщо говорити про певні глобальні питання сесії, то одним з таких можна назвати рішення про встановлення і організацію кордонів селища Білого на острові Зміїному. Чи є в ньому стратегічне підґрунтя, що вплине на розвиток острова?
Микола Скорик: Справді, це стратегічне питання національних інтересів України в цьому регіоні. Ми неодноразово говорили з Миколою Дмитровичем Сердюком керівництву нашої країни на всіх рівнях: Президенту, Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради про те, що справді о. Зміїний, – це не тільки територія Одеської області, це стратегічний форпост нашої країни в Чорному морі. Крім того, що це єдиний острів у Чорному морі, це територія, що може дати Україні серйозний чинник своєї енергетичної незалежності .
Встановлення кордонів селища Білого – один із кроків, спрямованих на легітимізацію даного населеного пункту, для того, щоб ми могли говорити з потенційними інвесторами в туристичній і рекреаційній сферах. Адже, для того, щоб інвестори могли туди прийти, потрібно вирішувати зокрема і земельні питання. Тобто встановлення кордонів селища – це практичний крок у даному напрямі.
Григорій Блайда, 31-й телеканал: Голова облдержадміністрації Микола Сердюк на сесії озвучив позицію Міністерства транспорту, відповідно до якої Одеса може втратити всі шанси брати участь у Євро-2012, якщо злітна смуга Одеського аеропорту не буде передана державі. Яка Ваша позиція у цьому питанні? Чи може це розцінюватися як ультиматум?
Микола Скорик: Я вважаю, що наші органи центральної влади поводяться в цьому питанні трохи неправильно. Я не маю на увазі в цьому випадку губернатора області, а говорю про висловлювання міністра транспорту України. Я особисто їх не чув, але якщо такі і були, можу сказати ось що. На жаль, плинність кадрів на цьому посту в Україні дуже висока. У досить короткий термін можуть відбутися зміни, прийдуть інші люди з іншими точками зору. Є чітка позиція міської громади міста Одеси і депутатського корпусу Одеської міської ради, що аеропорт повинен залишитися в міській комунальній власності. І ми підтримуємо цю точку зору. Місто говорить про те, що йому не потрібно бюджетне фінансування, щоб привести аеропорт у порядок і що в цьому питанні є потенційні інвестори. Найближчим часом буде проведено відповідний конкурс, і аеропорт стане сучасним транспортним комплексом. По суті таким він є вже на сьогоднішній день, оскільки за обсягом пасажирських і вантажних перевезень посідає друге місце в нашій країні після аеропорту «Бориспіль». Мені здається нерозумним витрачати бюджетні гроші там, де можна залучити інвестора. Причому, без зміни цільового призначення аеропорту, щоб він приносив прибуток у бюджети всіх рівнів. Місто говорить: якщо центральна влада хоче виділити Одесі кошти на підготовку до Євро-2012, то нехай допоможуть їй із транспортними магістралями – об’їзною дорогою, трасою «Північ – Південь». Можливості державного бюджету меншою мірою обмежені, ніж обласного. Але вони однаково обмежені. І ми повинні розуміти: якщо можна залучити інвестора без шкоди для громади і економіки регіону, щоб від цього виграли всі, то це потрібно робити.
Вікторія Ясінська, телекомпанія «Одеса»: У програмі сесії є кілька питань щодо надання житла різним категоріям населення. Як виконуються такі програми в районах області?
Микола Скорик: В області є кілька таких програм. Зокрема, на попередній сесії ми прийняли програму з надання житла працівникам охорони здоров’я. Сьогодні також розглядалося питання щодо молоді. На жаль, не всі райони належною мірою реагують на ці завдання. Тут є взаємодія органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування на місцях. Але, на жаль, через недостатню погодженість у цьому плані є проблеми суб’єктивного характеру. Найгірше, що це навіть не проблеми нестачі коштів, а скоріше питання нормальної чіткої роботи чиновників, у доброму сенсі слова «розумної бюрократії».
Олексій Архірєєв, телекомпанія «Одеса+»: На сесії приймається регіональна програма модернізації ліфтів. Наскільки я розумію, цього року насамперед буде звернена увага на ліфти соціальних об’єктів. Але більшість ветеранів і людей похилого віку живуть у тих же старих будинках, де ліфти не працюють вже 25 і більше років...
Микола Скорик: Ця програма насамперед стосується області, розв’язання проблем ліфтового господарства в містах, де є багатоповерхові житлові будинки (Білгород-Дністровський, Котовськ, Ізмаїл та інші). В Одесі хоч якось, але це питання вирішується. Звичайно, проблеми тут теж є, і я про них знаю, але в основному ліфти в Одесі працюють. Тому ми крок за кроком постараємося вирішити питання ліфтів і у соціальних об’єктах, і питання ліфтового господарства в житлових будинках області. Програма розрахована на кілька років, і якщо все буде добре, то таким динамічним фінансуванням, гадаю, ми цю проблему розв’яжемо.
