Савранський район: реалії та перспективи

Савранський район часто називають північною або лісовою перлиною Одещини. І це не просто гарні слова. Якщо Україна зараховується до перших шести держав Європи, в яких збільшуються площі лісонасаджень, то Савранський район перевищує загальноукраїнські показники на 7 відсотків. На сьогоднішній день район має 12 тисяч гектарів лісу.

Розташований Савранський район на півночі Одеської області за 220 кілометрів від обласного центру. Межує з Кіровоградською і Миколаївською областями, Любашівським та Балтським районами Одеської області. Має зручний з’їзд з автобану Київ – Одеса.

У Савранському районі налічується 21 населений пункт, які підпорядковані селищній та 10 сільським радам. Центр району – селище міського типу Саврань, яке розташоване в межиріччі Савранки та Південного Бугу.

В районі мешкає понад 20 тисяч жителів, половина населення – економічно активне. Район багатий на трудові ресурси. За національним складом 95 відсотків населення – українці.

Природний потенціал району багатий на корисні копалини. В наявності значні запаси граніту, з якого в середньому за рік добувається 30 тисяч кубів щебеню, а також глини та піску.

Сільське господарство – один з основних секторів економіки району, в якому зайнято 26 відсотків всього працездатного населення. Площа ріллі сягає за 37 тисяч гектарів. На території району діє 10 базових сільгосппідприємств та 72 фермерські господарства.

Крім того, є кілька промислових підприємств. Зокрема, ТОВ «Савранський хліб», Одеська філія ТОВ «Авантаж», Державне підприємство «Савранське лісове господарство», друкарня.

Район багатий на рукотворні та природні пам’ятки. Заслуговує на увагу церква святого Іоакима та Анни в селі Гетьманівці. Тут же – пам’ятка садово-паркового мистецтва «Гетьманівський дендропарк», в урочищі Савранського лісу неподалік від Слюсарового росте дуб, якому виповнилось 600 років, є чимало корисних та пов’язаних з історичними подіями джерел. Як, наприклад «Огруд» та Гайдамацька криниця.

ГОЛОВНЕ – ІНТЕРЕСИ ГРОМАДИ

ГОЛОВА РАЙРАДИ МИКОЛА БАДЮЛ:

– Депутатський корпус району, а це 36 народних обранців, склався відповідно до пропорційної системи за виборчими списками від організацій політичних партій та блоків.

За час, що минув після виборів, депутати склали серйозний екзамен на зрілість, довели свою здатність працювати ефективно, знаходити виважені шляхи вирішення питань. Розуміння, що інтереси громади вищі за політичні амбіції, дозволило депутатам знайти спільну мову і протягом кількох перших сесій прийняти всі необхідні організаційні питання, відпрацювати перспективний план дій.

Сьогодні не буде перебільшенням сказати, що ми маємо дієздатну районну раду високого інтелектуального і професійного рівня. Серед депутатів – керівники сільгосппідприємств, працівники промисловості, транспорту, підприємці, представники охорони здоров’я, освіти, працівники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Кожен депутат працює в тій чи іншій постійній комісії районної ради, яких всього сім. В полі зору членів комісії, яку очолює депутат від партії «Батьківщина» Ігор Володимирович Дергачов перебувають питання бюджету, економіки, інвестиційної діяльності, розвитку підприємництва та регуляторної політики.

Питаннями регламенту, здійснення контролю за депутатською діяльністю та дотриманням норм депутатської етики, виконанням депутатами своїх повноважень займається комісія під керівництвом депутата Людмили Романівни Гремалюк, члена Народної партії.

Активна позиція Володимира Сергійовича Довбні, безпартійного, голови постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, культури, спорту та у справах молоді, стала запорукою розгляду важливих питань розвитку району.

Результативною є робота постійної комісії з питань транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та будівництва, яку очолює Володимир Григорович Зубань, член Партії регіонів. Ефективно працює постійна комісія з питань аграрної політики, земельних відносин та адміністративно-територіального устрою під керівництвом Володимира Ростиславовича Бондарчука, члена Соціалістичної партії України.

Справами пенсіонерів, ветеранів, інвалідів війни та праці, афганців, чорнобильців опікується постійна комісія, яку очолює Володимир Анатолійович Український, член Соціалістичної партії України.

Активно працює під керівництвом Віктора Васильовича Рябокоровка, члена Народної партії, постійна комісія з питань законності, правопорядку, захисту прав громадян та з питань екології, раціонального природокористування.

В роботі постійних комісій вже склалася система, яка особливо результативна в період проведення спільних засідань комісій. За необхідністю провадяться виїзні засідання безпосередньо в сільських та селищних радах.

Консультативно-дорадчим органом районної ради для більш тісної взаємодії та оперативного вирішення питань стала координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові районної ради, до складу якої входять селищний та сільські голови.

Найбільш вагомим здобутком нинішнього депутатського корпусу є досягнення політичного порозуміння між районною радою, райдержадміністрацією та організаціями різних політичних партій, що створило умови для стабільного розвитку Савранського району.

ГОЛОВА САВРАНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ МИКОЛА БАЗЕЙ:

– Оскільки наш район аграрний, то сільскому господарству приділяємо першочергову увагу. Хоча ряд сільгосппідприємств перебувають в стані ліквідації, всі сільгоспугіддя обробляються. Щодо майнових питань, зокрема погашення заборгованості по заробітній платі, сплаті до всіх фондів, та вони знаходяться в стадії завершення. Цей процес де у СВК «Колос», ТОВ «Україна», імені Шевченка, «Злагода», «Світанок», «Промінь», СВК «Прогрес», «Надія», «Глибочанське».

Чимало проблем вдається уникнути завдяки співпраці з потужним інвестором ТОВ «Савранський завод продтоварів», який лише в нашому районі обробляє понад п’ять тисяч гектарів ріллі.

Опікуємося і питаннями освіти. Зокрема, продовженням будівництва школи-саду в Бакші, яку планується ввести в експлуатацію в наступному році. Вона обслуговуватиме учнів з восьми населених пунктів. В цьому році приступили до капітального ремонту Неділківської школи, яка була в аварійному стані впродовж 16 років. В більшості шкіл району за останні два роки вдалося замінити котли, полагодити котельні. Частину котлів замінили на енергозберігаючі. В цьому році провадимо ремонт котелень Дубинівської, Савранської та Осичківської шкіл.

Ще в минулому завершили підведення проточної води в харчоблоки всіх шкіл району. Про комп’ютерні класи, напевне, вже й говорити не варто, так як вони є в кожній школі.

Виділено кошти з районного бюджету розвитку в сумі від 30 до 50 тисяч гривень (в залежності від обсягу робіт) на ремонт Дубинівського, Бакшанського, Кам’янського, Байбузівського, Неділківського будинків культури. А для ремонту найбільшого сільського Будинку культури в селі Осичках кошти виділено із обласного бюджету розвитку.

За останні два роки відновлено роботу історико-краєзнавчих музеїв у Саврані і Дубиновому. В сільські будинки культури та в Савранську музичну школу завезли музичні інструменти. Наприклад, лише 60 тисяч гривень витрачено на придбання інструментів для духового оркестру в музичну школу.

Майже на 90 відсотків проведено капітальний ремонт котельні та системи опалення в Савранській ЦРЛ, продовжується капітальний ремонт пологового відділення. За попередніми підрахунками до кінця року ремонт буде завершено. Замінили дах на приміщенні інфекційного відділення, капітально відремонтували пункт переливання крові. Проведено поточні ремонти у всіх відділеннях ЦРЛ. ФАПи в селах Йосипівка, Капустянка та сільську лікарняну амбулаторію села Концеби перевели в нові приміщення. Майже половину ФАПів та амбулаторій району забезпечили спеціальними комплектами медичного обладнання. Додатково відкрили ще один стоматологічний кабінет. Проблемним залишається кадрове питання. Особливо в галузі медицини. Ми вже придбали три квартири для медиків. В одній проживає новий стоматолог, а інші дві поки що незаселені, чекають на спеціалістів.

ВІД БАТЬКА – ДО СИНА

У Савранському Будинку культури відбувся районний захід «Міцна родина – міцна України».

Згідно із статистичними даними на сьогоднішній день в районі мешкає близько 7800 сімей. Серед них 166 родин є багатодітними, в них виховується 544 дитини віком до 18 років. Проведений захід мав на меті вшанувати найдостойніші родини, віддати шану материнству. На святковий «вогник» прибули представники від кожної сільської громади.

Відкрив захід голова РДА М.М. Базей, який у своєму привітальному слові висловив щиру синівську вдячність усім матерям, бабусям, опікунам, які ставлять на ноги підростаюче покоління, побажав їм міцного здоров’я, родинного благополуччя і на честь свята подарував усім учасницям заходу квіти.

На святі також була присутня жінка, яка ось уже 21 рік бере безпосередню участь у створенні кожної нової сім’ї, реєструє кожне нове життя, – це начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Савранського районного управління юстиції Валентина Павлівна Володівщук.

Згідно із сценарієм, відбулося знайомство з усіма гостями заходу. Його ведучі – начальник служби у справах дітей С.В. Герасимішина та в.о. начальника відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров’я С.М. Дзюбенко вміло, по-родинному тепло заохочували їх до розмови затим, аби кожен з них повідав непросту історію свого життя, згадав найщасливіші його миті, поділився секретами виховання і збереження сімейного вогнища. Жителі села Концеба – Галина Улянівна та Василь Йосипович Запорожці виростили семеро дітей: 4-х синів і 3-х доньок. Нині продовжувачами славного роду запорожців є 13 онуків і одна правнучка. Зранку до ночі батьки невтомно працювали, любов до праці прищепили своїм дітям, якими пишаються цілком справедливо. Присутня на святі одна з доньок на запитання ведучих, яку материнську рису вона вважає найбільшою цінністю, відповіла коротко і вичерпно: «Вміння пробачати…»

Так, нелегка материнська доля. Василина Федорівна Кравець з Осичок та Галина Євгеніївна Лискова з Бакші знають про це не з чуток. Адже кожна з них народила по п’ятеро дітей. Тож здоров’я і сил було витрачено чимало. Та все це повертається сторицею, коли хата повниться дзвінким гомоном. Шанують в селах цих жінок і їхні сім’ї, а добре слово, як відомо, важить більше, ніж коштовності!

Найчисленнішою на святі виявилась родина жителів Глибочка – Івана Йосиповича і Галини Кононівни Волошиних. Це й недивно, адже більшість членів родини живуть неподалік, тому й звикли на усі свята збиратися дружною сім’єю. Ця родина, за словами сільського голови, є яскравим зразком любові до землі і наполегливої роботи, оскільки Іван Йосипович є керівником місцевого агроформування ТОВ «Добробут». Тож усі члени великої родини знають справжню ціну хліба не з переказів.

Мешканці села Дубинового Ніні Федорівні Степаненко у своєму житті довелось пройти чималі випробування. Її жіноча доля вготувала їй ролі доньки, дружини, матері, бабусі і опікуна. Так сталося, що вона є одночасно і бабусею, і мамою своїм онукам. А тому так щиро звучали слова вдячності, сказаній на її адресу дітьми.

Тож родинне свято, на якому зустрілися представники різних поколіннь, безперечно вдалося.

Духовність КЛИЧУТЬ ДО ЗЛАГОДИ І ДОБРА

За своє життя багато разів чула про церковні дзвони, про те, що вони можуть сповіщати Великодню радість і бити на сполох. Проте раніше все це сприймалось чисто з пізнавальної точки зору. Та коли нещодавно побачила п’ять новеньких дзвонів, що «вишикувались» у звичайній сільській церкві, з’явилось незнане раніше відчуття духовної величі, урочистості, святковості і радості. Радості за те, що мрія парафіян церкви Ікони Касперовської Божої Матері збулась. Понад півроку збиралися кошти на їх придбання. А потрібне було чимало – 2,5 тисячі доларів. Люди давали, хто скільки міг. Та, як відзначив настоятель храму протоієрей Олег, найбільшу лепту в цю справу внесли Віктор Михайлович Сивак, сім’я Якимових, підприємець Параскева Бондар, парафіянка Неоніла Андрейко, власники магазину «Автосільгоспзапчастини». Посприяв у вирішенні цього питання й голова Савранської РДА Микола Базей.

Десять років працює в цьому храмі протоієрей Олег. І радіє з того, що за цей період парафіян стало значно більше. Тішить те, що нині до церкви ходить чимало молоді і дітей.

До речі, в цій церкві в хорі співають молоді люди. До того ж, більшість з них мають музичну освіту.

– Це не дивує, адже людина не може жити без віри, – говорить отець Олег.

Отож, нові дзвони покличуть до храму ще багато людей, душі яких відчують потребу у вірі.

ДОПОМОГЛА ДОПИТЛИВІСТЬ

Коли почула, що переможцем конкурсу малюнків на тему «Людина і ліс», який проводився Держлісгоспом, став першокласник Бакшанської ЗОШ I – III ступенів Іван Фіник, трохи здивувалась. Зовсім мале хлоп’я, а вміє не тільки гарно малювати, а ще й переймається проблемами збереження рідної природи. І дуже любить щось робити в саду, на городі. Наприклад, торік на квітнику посадив плоди каштана. А весною дуже тішився, коли з’явились сходи, адже з них можуть вирости великі дерева. Любить Іванко також спостерігати за тваринами. Годинами може дивитись на витівки білочки. А от писати палички в зошиті для нього досить клопітна справа. Тож його першій вчительці та матері довелось добряче працювати, аби він успішно освоїв програму першого класу. Та спільними зусиллями їм це вдалось. Іван серед кращих учнів школи.

Як і всі сільські хлопчаки, – Ваня любить побігати, погратися, та все ж таки більшість свого вільного часу він проводить з олівцем або пензлем в руках. Захоплення малюванням, природний хист та допитливість, вміння спостерігати за всім, що діється навколо, допомогли першокласнику перемогти в досить таки солідному конкурсі. Тому працівник лісництва Ігор Слободяник з особливим задоволенням вручив Івану Фінику заслужений подарунок.

Выпуск: 

Схожі статті