З Італії надійшла радісна звістка: одеситка Ольга Сподарева стала лауреатом Міжнародного конкурсу імені Таті дел Монте, що відбувався у місті Тревізо. Сорок співачок-сопрано з усього світу змагалися за звання найкращої у ролі Тоски з одноіменної опери Джакомо Пуччіні. Перемога Ольги Сподаревої зробила її ім'я відомим в усій Італії, і вона одразу одержала запрошення до чотирьох театрів (у Мілані, Венеції, Вероні, Неаполі).
Ольга пройшла (їй дуже пощастило!) чудову школу – в Одеській державній музичній академії ім. А.В. Нежданової вона навачалася у видатного педагога Наталії Федосіївни Войцеховської. За більш ніж півстоліття професор Войцеховська виховала плеяду чудових співаків, які працюють у різних містах України та за рубежем. Вона щедро передає молодим свій досвід, знання, розкриваючи перед ними секрети вокальної майстерності. Її відданість улюбленій справі дає відчутні результати: серед учнів Наталії Федосіївни – лауреати міжнародних і національних конкурсів, заслужені артисти України, викладачі, зокрема і музичної академії.
...А починалося все у Ольги Сподаревої так. Народилася вона в Одесі, закінчила школу, про яку зберегла найтепліші спогади: "Я дуже вдячна своїй мамі, Любові Анатоліївні, за те, що її вибір припав на цю школу. Безперечно, високий рівень "десятої французької" заклав міцний фундамент. Я без проблем виконую будь-які музичні твори мовою оригіналу". Після перемоги на конкурсі "Таланти твої, Україно" (1994р.) – прослуховування у консерваторії ім. А.В. Нежданової, і 16-річну Ольгу погодилася готувати до вступу професор Войцеховська, яку співачка вважає "другою мамою".
Студентку Сподареву вирізняли, працьовитість, фантастична наполегливість і бажання подолати всі труднощі у навчанні. Вона навчалася лише на "відмінно" з усіх предметів, що і було відзначено стипендією імені Миколи Огренича. Заняття з професором Н.Ф. Войцеховською дозволили їй брати участь у Міжнародному конкурсі імені А. Дворжака у Карлових Варах. Програма конкурсу була складною, але виконання Ольгою Сподаревою партії Маргарити з опери Ш. Гуно "Фауст" зачарувала журі, і вона була удостоєна нагороди.
В Ользі приваблює природність, органічність і манера поведінки на сцені. Її головна мета у співі – донести до публіки драматизм особистих переживань своїх героїнь. Тонка інтерпретація, відчуття стилю сприяли правдивості художнього образу. Адже голос – перше знаряддя співачки, друге – музикальність. Все це у неї є, і на випускному іспиті тодішній директор Одеського оперного театру Василь Всеволодович Навроцький одразу запросив її на прослуховування. У трупу театру Ольга була прийнята.
Дебютом стала партія Оксани в опері С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". Потім – Іоланта в одноіменній опері П.І. Чайковського. Завдяки своєму таланту і професійним якостям Ольга далі вчилася в аспірантурі у свого ж педагога, а в театрі працювала над партіями Мюзетти в опері "Богема", Леонори ("Трубадур" Дж. Верді), головних героїнь опер "Чіо-чіо-сан", "Тоска" Дж. Пуччіні. Разом з театром Ольга Сподарева побувала на гастролях у Європі. У Швейцарії вона співала Тоску і журналісти, які брали і у неї інтерв'ю, були здивовані її молодістю і чарівним виконанням цієї важкої партії.
Ми пишаємося успіхами нашої землячки і бажаємо Ользі Сподаревій подальших творчих перемог!
