Соціальний захист на шляху до європейських стандартів

З 1 лютого 2007 року для України набула чинності Європейська соціальна хартія (переглянута), яка поряд з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод складає єдиний механізм забезпечення прав людини в Європі.

Цей міжнародний договір зобов’язує держави, які приєдналися до нього, прагнути до повної зайнятості працездатного населення в умовах ринкової економіки, гарантувати справедливі умови праці, створити безкоштовну службу професійної орієнтації та систему професійної підготовки і перепідготовки, забезпечити право на захист від бідності та соціального відчуження. Документ гарантує також право на створення профспілок та організацій роботодавців для захисту економічних і соціальних інтересів, забезпечує право на соціальний захист, соціальну допомогу, користування соціальними службами.

Приєднавшись до 27 статей та 74 пунктів Хартії, Україна підтвердила свій європейський вибір і взяла на себе зобов’язання сприяти забезпеченню надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах.

Спробуємо проаналізувати, як реалізуються основні положення Європейської соціальної хартії (переглянутої) на рівні нашого регіону, адже відомо, що урядом України розроблено План заходів щодо виконання цього договору та здійснюється постійний моніторинг його реалізації.

У результаті заходів регіональної програми зайнятості населення, яка діяла упродовж 2006-2007 рр., визначилась стійка тенденція до збільшення чисельності економічно активного населення, зайнятого на виробництві, та зменшення числа безробітних. У першому кварталі поточного року рівень зайнятості населення у віці 15 – 70 років склав 55,9 відсотка. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, помітно знизився. Наша область за такими показниками перебуває у числі небагатьох областей України, де рівень безробіття найнижчий.

На сьогодні затверджена Комплексна програма зайнятості населення області на період 2008-2009 роки. На перший план ми ставимо завдання щодо підвищення ефективного використання наявного трудового потенціалу регіону через посилення профорієнтаційної роботи та досягнення більшої ефективності у використанні державного замовлення у підготовці кадрів, активізації роботи по створенню нових робочих місць.

Разом з тим практика свідчить, що реформування системи зайнятості наштовхується на численні труднощі і суперечності, подолання яких потребує системного підходу. Передусім життя вимагає істотних змін у чинному Законі України «Про зайнятість населення». І справді – як бути, коли у невиробничому секторі половина самозайнятих не мають професії або працюють не за фахом. Опитування свідчать, що близько 90 відсотків з них не бажають працювати на промислових підприємствах, бо ж їхні доходи у 1,6 – 2,8 раза перевищують доходи інших категорій. Головна ж проблема – низький середній рівень заробітків у виробничій сфері. Тож зайнятість стримується низьким рівнем заробітної плати, а також часто-густо незадовільними умовами праці. Нині середньомісячна зарплата у нас становила на квітень поточного року 1519 гривень. Однак дається взнаки її строкатість у залежності від характеру виробництва та його розташування. До цього слід додати, що заробітна плата на окремих підприємствах виплачується несвоєчасно, зростає заборгованість. Нам треба зрозуміти, що ринок праці з дешевою робочою силою не має перспектив.

Є низка проблем, пов’язаних із загальним старінням населення. Украй гостро ця проблема постає в сільському господарстві. Тут працюють люди, яким уже за 60 років.

Поданий до Верховної Ради державний бюджет зі змінами і доповненнями передбачає збільшення прожиткового мінімуму, що призведе до чергового підвищення пенсій і зарплат. Прожитковий мінімум, з урахуванням інфляції, передбачається збільшити щонайменше на 50 – 80 гривень. Для непрацездатних осіб – щонайменше на 60 гривень. Збільшення прожиткового мінімуму дасть можливість підвищити і розмір допомог багатодітним малозабезпеченим родинам. Якщо у минулому році максимальний розмір такої допомоги складав до 150 гривень на кожну дитину залежно від її віку, то сьогодні 270 – 350 гривень. Сьогодні Пенсійний фонд додаткові доходи отримує за рахунок зростання зарплат в економіці. У поточному році зарплата бюджетників може бути збільшена щонайменше на 40 – 45 відсотків. До кінця року планується ще двічі підвищити рівень мінімальної зарплати. За змінами до бюджету 2008 року передбачається істотно збільшити посадові оклади сільських бюджетників, а до першого вересня поточного року завершиться впровадження Єдиної тарифної сітки.

Пенсійне забезпечення – це найголовніша складова соціального захисту непрацездатних громадян. Розпочате підвищення пенсій до кінця року планується здійснити двічі. У липні воно відбудеться згідно з постановою Кабміну, а у жовтні, мабуть, все-таки згідно з ухваленими змінами до існуючого держбюджету. Діюча в Україні солідарна система пенсійного забезпечення вичерпала свої можливості. Прагнучи європейських стандартів, Україна опрацювала концепцію пенсійної реформи. Найближчим часом планується поряд із солідарною системою поступово запроваджувати накопичувальну. Паралельно уже діє добровільне недержавне пенсійне страхування, яке за прикладом інших країн також є невід’ємною частиною нашого пенсійного забезпечення. На жаль, у нашій країні відсутня традиція самостійно думати про своє пенсійне майбутнє. Скажімо, молоді люди, які активно заробляють гроші і одержують їх у конверті, обкрадають себе і байдуже ставляться до забезпечення себе у старості.

Питання соціального забезпечення та соціального захисту в нашому регіоні вирішується комплексно у відповідності з низкою соціальних програм. Нині діє обласна соціально-цільова програма «Милосердя в дії», розрахована на 2008-2009 роки, регіональна програма соціального захисту ветеранів війни на період до 2010 року, регіональна програма розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року. Низка подібних програм діє і в районах області. Всі обласні програми, як правило, мають надійне фінансове підгрунтя.

Оскільки Україна віднесена до груп європейських країн, в яких спостерігається стрімке старіння населення, ми зобов’язані приділити увагу посиленню соціального захисту цієї категорії громадян. Актуальними, в цьому плані, є такі напрями, як удосконалення системи пільг та компенсації, поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни, впровадження програми житлових субсидій, що гарантує малозабезпеченим громадянам стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг, удосконалення системи надання послуг вдома або у відповідній стаціонарній установі. Ми поділяємо думку про те, що людина має право сама вибирати спосіб життя і перебувати у знайомому середовищі так довго, як вона цього хоче і зможе.

В області діють 34 територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних самотніх громадян, інвалідів. Послугами центрів користуються понад 5 тисяч громадян. При центрах діє 22 відділення денного, тимчасового та постійного перебування престарілих людей. Інваліди, люди, які хворіють багато років, діти-інваліди користуються послугами закладів соціального піклування або будинків-інтернатів. Їх в області 10, а перебувають тут близько 2 тисяч підопічних, із них 500 дітей-інвалідів. Ми підтримуємо ідею створення недержавних структур у цій сфері, аби передбачити конкуренцію ринку послуг, щоб людина мала право вибору, де і як їй отримувати соціальні послуги – у державній, недержавній структурах, або й удома. Нині опрацьовується концепція залучення до надання соціальних послуг підприємствами и організаціями різних форм власності. Можливо, це буде через контрактну систему, ліцензування послуг тощо.

В рамках вимог Європейської соціальної хартії (переглянутої) ми маємо докорінно перебудувати свою роботу з людьми, що мають функціональні порушення. Від соціального захисту інвалідів, створення сприятливих умов для їх життєдіяльності вже час переходити до реального забезпечення їхніх основних прав – на працевлаштування та зайнятість, освіту, реабілітацію, доступність до архітектурної та транспортної інфраструктури тощо. Послугами органів праці та соціального захисту користуються понад 124 тисячі інвалідів. Згідно з комплексним правом працевлаштування інвалідів упродовж 2008 – 2011 років за рахунок коштів Одеського відділення Фонду соціального захисту інвалідів передбачається створити понад 300 нових робочих місць з необхідним обладнанням.

На сьогодні ведеться активна робота по створенню комплексного електронного банку даних з проблем інвалідності. Завершено формування банку даних у частині забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, автотранспортом тощо.

Для того, аби виконати свої зобов’язання згідно з вимогами Європейської соціальної хартії (переглянутої), нашій державі належить ще багато зробити. Уже в жовтні поточного року Україна має подати свою першу національну доповідь до Ради Європи, робота над якою уже триває за участю експертів Європейського комітету соціальних прав.

Выпуск: 

Схожі статті