Санаторію «Куяльник», одному з найбільших бальнеологічних курортів України, справжній скарбниці здоров'я, райському куточку Північного Причорномор'я, куди приїжджають за здоров'ям тисячі хворих, цього року виповнюється 175.
Яка історія санаторію? Що це таке лікувальні куяльницькі грязі? Від яких захворювань можна вилікуватися на Куяльнику? На ці та інші запитання відповідає головний лікар ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» курорту Куяльник Микола Миколайович ТИЩУК.
– Створення курорту пов'язано з ім'ям Е.С. Андрієвського, лейб-медика губернатора нашого краю М.С. Воронцова. У князя Жевахова, який володів землею між Хаджибеєм і Куяльником, місто викупило ділянку землі, де й були у 1833 році споруджені перші лікарні. За період свого існування у курорту Куяльник було кілька періодів злету. Перший з них припадає на 90-ті роки ХІХ сторіччя, коли у 1892 році було споруджено водогрязелікарню, яка відповідала найвищим стандартам будівництва лікувальних закладів, з відмінним рівнем механізації і обслуговування хворих. До речі, ця водогрязелікарня була побудована за проектом архітектора М.К. Толвинського, який проектував в Одесі будинки Одеського національного університету ім. Мечникова і медуніверситету. У той час уздовж Жевахової гори розташовувалися численні пансіонати і дачі місткістю аж сім тисяч місць.
До 1914 року на території Куяльника для населення було споруджено перший санаторний корпус, потім корпус для офіцерів, а також парадний в'їзд на курорт. У 20-ті роки ХХ сторіччя завдяки вченим було змінено, удосконалено методику обслуговування хворих, впроваджено аплікаційний метод грязелікування, який дозволяє збільшити пропускну здатність водогрязелікарні.
Наприкінці ХІХ сторіччя на території курорту посадили чудовий парк, який загинув у 1941 році, коли дамба Хаджибейського лиману була підірвана радянськими військами, які відступали. Тоді ж було підтоплено і водогрязелікарню.
Після війни, у 1947 році, було відновлено роботу курорту, але хворі лікувалися переважно за курсівками. А в 70-ті роки ХХ століття почалося спорудження сучасних спальних корпусів, які нині розташовані на території курорту. Роки їхнього спорудження були такими: 1976, 1981, 1986 роки. Планувався і четвертий корпус. Було підготовлено фундамент, але будівництво не було завершено. До речі, всі корпуси здавалися до з'їздів партії.
Зараз після важких 90-х років працюють в санаторії два корпуси на 1528 місць.
– Що це таке знамениті цілющі куяльницькі грязі?
– Куяльницькі намулові сульфідні грязі утворилися в лимані за рахунок того, що води з нього випаровується більше, ніж надходить. Це створює умови для накопичення солей. Крім того, тут поширені особливі мікроорганізми, живильним матеріалом для яких служать відмерлі організми дафній і рослин лиману. Продукт життєдіяльності цих мікробів – сірководень при поєднанні із глиною, багатою на оксиди заліза, утворює сульфідне колоїдне залізо – основу лікувальних грязей. До складу грязей входять також органічні кислоти, вуглеводи, аміносполуки, ароматичні похідні, бітуми. Дослідження показали, що у складі наших грязей є антибіотикоподібні і гормоноподібні речовини, біогенні стимулятори. У ній містяться 15 мікроелементів: мідь, свинець, йод, нікель, кобальт, хром, молібден, цирконій, срібло та ін.
– Багато довелося чути і про цілющі властивості ропи...
– Ропа, як і грязі, дає значний терапевтичний ефект при лікуванні цілої низки захворювань, з якими пацієнти надходять до нас. В одному літрі лиманної води (ропі) у спекотне літо розчинено 170-180 г солі. Для порівняння: один літр води з Чорного моря містить 16-18 г, а з знаменитого своїми лікувальними властивостями Мертвого моря – 300 г. Цікаво, що у 1945 році солі в одному літрі містилося всього 29 г, а в 1962 році – 285 г. У воді лиману практично неможливо потонути, вона має значну силу, яка виштовхує. Максимальна температура води в липні-серпні – 32 градуси. Зараз після кількох посушливих років лиман трохи обмілів, але були роки, коли рівень води ще більше знижувався, а потім знову відновлювався.
– Які хвороби лікують у санаторно-курортному комплексі?
– Успішно лікуємо захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, урологічні і гінекологічні. Використовуємо газо-грязьові ванни, грязьові аплікації, порожнинні грязьові тампони. На суміші з мінеральною водою робимо йодобромні, ароматичні хвойні і шавлієві ванни. Застосовуємо широкий спектр процедур: підводний масаж, душ Шарко, гідрокінезію, підводну витяжку та ін. Але хочу попередити, що лікування на Куяльнику протипоказано онкологічним хворим, а також тим, хто страждає на гіпертонію, ішемічну хворобу серця або захворювання у гострому періоді. Крім того, у поліклініці санаторію консультують лікарі різних спеціальностей, наприклад, окулісти, дерматологи, проктологи, ларингологи та інші.
– Ще один важливий продукт із скарбниці здоров'я курорту – мінеральна вода. У чому її користь?
– На території санаторію є бювет з мінеральною водою. Вона подається зі свердловини глибиною 90 метрів з верхньосарматського і палеогенного горизонтів. Вода «Куяльник» стимулює процеси шлунково-кишкової секреції, моторну функцію шлунка і кишечника, поліпшує обмін речовин, активізує ряд ферментів. Її загальна мінералізація становить 3,1 г на літр, кислотність (рН) становить 6,5. Тобто, вона нейтральна.
– Що таке «Пелодекс», він продається в курортній поліклініці, а також в аптеках нашого міста?
– Багато років ми широко застосовуємо в лікуванні хворих ліки, створені на основі цілющих грязей. Це, наприклад, препарат «ФіБС», створений у НДІ ім. В.П. Філатова, а також пелоїдодистиллят, пелоїдин. Грязевий екстракт «Пелодекс» розроблявся і створювався працівниками біохімічної лабораторії нашого курорту протягом семи років. Він застосовується при артритах, артрозах, остеохондрозах, при стоматологічних, гінекологічних, шкірних та інших захворюваннях. Ним можна користуватися в домашніх умовах. Але він протипоказаний при пухлинних захворюваннях, туберкульозі, хворобах крові.
– Куяльницький курорт відомий далеко за межами України. Сюди приїжджають відпочивати люди з різних країн.
– Це вірно. Приплив відпочивальників у санаторій протягом сезону величезний. Із квітня до кінця грудня до нас їдуть не тільки одесити, але також хворі з різних областей України, країн СНД, а також із Сирії, Ізраїлю, Німеччини, Кувейту, інших держав.
Хочу, насамперед, зазначити, що чутки про те, що Куяльник продано, не відповідають дійсності. Курорт нікому не продано. І ми зараз поступово самі починаємо відновлювати свою колишню потужність. Цього року у нас в санаторії було введено нову котельню, що дає надію на цілорічне лікування хворих. Уперше після 15-річної перерви відновив роботу лікувальний пляж, де вже з'явилися душові, медпункт, туалет. Добре відремонтовано бювет. Провадяться роботи щодо поліпшення проживання в корпусах. А що стосується вартості путівок, то можу сказати ось що: грязеві курорти завжди були найвитратнішими. Адже необхідно із дна лиману добути, привезти, нагріти грязь, що при нинішніх цінах на газ і електроенергію дуже дорого. І до речі, у нас найнижчі ціни на путівки в Одесі. Лікування, харчування і проживання в нашому санаторії коштує 165 грн на добу, а в інших одеських санаторіях – від 175 грн. А в цьому році у зв'язку з 175-річчям створення нашого санаторію у нас встановлено знижки 10-15% на абонементи курсового лікування.
– І останнє запитання. Коли ж нарешті буде відремонтовано дорогу на Куяльник, яка вже давно стала непридатною і якою просто вже небезпечно їздити?
– Ми постійно звертаємося до міської влади із проханням упорядкувати тротуари і особливо проїзну частину дороги. Нам обіцяють це зробити вже багато років. Ось і цієї весни влада навіть засипала ями щебінкою... І на цьому весь «ремонт» завершився...
Найдавніший одеський санаторій, який цього року відзначає своє 175-річчя, може і повинен багато років служити людям, зцілювати їхні недуги!
