ХОТІВ БИ ЗАПРОПОНУВАТИ СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА ІЗ СТЕПОВОГО ГЕННАДІЙ ГОРДІЄНКО ТИМ, ХТО ХОЧЕ ВПОРАТИСЯ ЗІ СВОЇМИ ПРОБЛЕМАМИ
– Аналізуючи стан справ у селах, розташованих на території нашої сільради, – відзначає він, – можу сказати, що розв’язуються усі проблеми, але в міру надходження коштів з тою чи іншою метою. Щоправда, нерідко трапляється так, що, звертаючись із проханням, людина припускає, що вона одержить усе й одразу. Ось чому іноді доводиться бути в деякому розумінні дипломатом, і, не доводячи температуру спілкування до критичної точки, допомогти кожному розібратися у тій або іншій ситуації.
Зрозуміти гарячкуватість деяких людей неважко, адже наші села розташовані біля траси, зовсім поруч проведені усі необхідні людям блага, основні комунікації. У той же час в самих населених пунктах немає нормального водопостачання, газу, мало асфальтованих вулиць. Але кращий засіб у нашому стані – це розв'язування вузлика за вузликом. Ми займаємося грейдуванням вулиць, розпочали капітальний ремонт водопроводу по вулиці Одеській, пішов процес освоєння виділених райрадою 60 тисяч гривень на будівництво каналізаційних споруд та підведення води до дитячого садка.
Справедливості заради маю сказати, що нерідко селяни самі багато чого роблять для себе і громади, на власні кошти купують насоси для підкачування води із свердловин, упорядковують вулиці. Селяни розуміють, що не завжди вистачає грошей, виділених з цією метою з бюджету райради або області.
Але, якщо працюючі молоді та сильні люди можуть не чекати допомоги зверху, то пенсіонерам навряд чи доводиться сподіватися на себе. У нас їх понад 500 чоловік. В міру сил ми намагаємося приділяти їм якнайбільше уваги. Разом з тим, вони займаються своїми городами, у важку хвилину виручають один одного, діляться, чим можуть. Не відмовляють їм власники тракторів, хімікатів, сівалок або комбайнів.
На території сільради у цілому мешкає близько 3 тисяч чоловік, майже третина їх – діти. Це й зрозуміло, адже Степовому в червні виповнилося лише 45 років. У порівняно молодому селі чимало молодих сімей. Оскільки люди переважно зайняті на роботі, то з появою в будинку дітей виникають труднощі, тому що дітей немає з ким залишити: ні на піклування батьків (вони теж працюють), ні відвести до дитячого садка.
Дитячі дошкільні заклади багато років закриті. Колись їх побудував радгосп "Степовий": у Піонерському – одноповерхове приміщення, а в Степовому – двоповерхове. На щастя, вони непогано збереглися, багато в чому завдяки директорові ТОВ "Степове" Олегу Володимировичу Гладуну, який утримує тут надійну охорону. Це не просто сторожі – Яна Радченко, Марина Фролова та Марина Ільчук підтримують на цій території чистоту і порядок.
Зрозуміло, депутати сільради порушили питання щодо відновлення дитячих садків, вийшовши на рівень районної та обласної влади. У результаті на провадження ремонтних робіт облдержадміністрація вирішила виділити 663 тисячі гривень (із урахуванням минулорічних цін). Але грошей для обладнання каналізації, опалення, водопостачання, а потім виконання косметичних робіт, як на теперішній час, потрібно значно більше. Проте, цього року ми плануємо зробити максимальний обсяг ремонту, а в наступному – здамо у Степовому дитячий садок в експлуатацію. Головне, що справу з мертвої точки зрушено!
Продовжуючи "дитячу" тему, хотілося б розповісти й про те, що у період літніх канікул ми займалися відправленням учнів із багатодітних та малозабезпечених сімей на відпочинок до Сергіївки. Протягом двох змін у санаторіях і таборах поправили здоров'я 30 дітей. Необхідно відзначити, що для того, щоб більше наших дітей побувало на курорті, чимало постаралася Людмила Василівна Бербенчук, яка займається вирішенням соціальних питань у сільраді. Вона оформляє усі необхідні документи, виявляє найнужденніших у гарному літньому відпочинку, відправленням із села до пункту призначення. Крім того, вона відвідує дітей під час зміни, щоб переконатися, що відпочинок проходить нормально.
Якщо говорити про старших учнів, то цього року після закінчення навчального року в нас було шість випускників, четверо з них медалісти. Таким дітям теж хотілося б забезпечити літнє оздоровлення, вони багато трудяться, намагаючись одержати гарну освіту, й цілком заслуговують канікули на курорті.
Як вже говорилося, ми посильно допомагаємо особливо потребуючим сім’ям, які мешкають у межах нашої сільради. Соцпрацівник доставляє їм додому продуктові набори, одяг, гроші. Виходить, що в середньому щомісяця Л.В. Бербенчук відвідує три-чотири сім’ї.
Жаль, що не завжди й не усі люди правильно ставляться до свого становища, не докладають зусиль для того, щоб заробити кошти на існування: не в кожній малозабезпеченій або багатодітній сім’ї люди непрацездатні. На жаль, деякі звикають жити бідно, сприймають допомогу, як належне, образно виражаючись, як рибу, а не вудку.
