Кінець серпня – початок вересня нинішнього року ознаменувалися для одеських театралів приїздом Читинського обласного драматичного театру. Це повторний візит колективу до нашого міста через два роки. У репертуарі п’ять вистав для дорослих і дві для дітей. Дитячі казки – добрі і життєствердні, що були показані напередодні навчального року, створили радісний і піднесений настрій у дітей і їхніх батьків.
На виставах для дорослих хотілося б зупинитися докладніше. Слід зазначити продуманий, хоча і не рівноцінний за змістом п’єс, підхід до репертуару: тут і драма, і трагікомедія, музична і сімейна комедії. Дві вистави з гастрольної афіші позаминулого року: «Поминальная молитва» Г. Горіна і «Последняя попытка» М. Задорнова.
Після перегляду гастрольних вистав залишилося втішне враження, що перед одеськими глядачами виступав дружний колектив однодумців, партнерів, об’єднаних відданістю своєму театру. Яскраві акторські таланти продемонстрували багато досвідчених і молодих артистів. Хотілося б, однак, зупинитися на враженні, яке справив заслужений артист Росії С. Юлін. Сподобався і запам’ятався Сергій Юлін вже у перший приїзд Читинського театру. Окрасою минулої театральної афіші була вистава «Поминальная молитва», яка справила приголомшливе враження. І тепер, як тільки стало відомо про новий приїзд театру, що полюбився, у газетах з’явилися замітки, у яких глядачі згадують про виставу, яка зачіпила серця, і виконавця головної ролі – Тев’є-молочника – заслуженого артиста Росії Сергія Юліна.
Під час нинішніх гастролей глядачам було запропоновано три вистави за участю С. Юліна: «Поминальная молитва», музична комедія О. Журбіна «Новый учитель «для дураков» і музична трагікомедія за творами І. Бабеля «Биндюжник и король». У всіх трьох виставах артист продемонстрував високу майстерність, органічність, чим викликав неослабний інтерес глядачів до того, що відбувається на сцені.
Безумовно, що роль Тев’є-молочника для С. Юліна справді зоряна і нині найулюбленіша. Із численних публікацій в одеській пресі, присвячених цій виставі, випливає, що актор справжній професіонал, а крім того, чудесна щира і високої духовності людина. Інакше, як же пояснити, чому, показуючи людей, віддалених від нас часовим відрізком довжиною у століття, що мешкають в іншому етнічному і соціальному середовищі, йому вдається тримати в постійній емоційній напрузі, змушуючи співпереживати усьому, що відбувається на сцені, глядачів, які сидять у залі, різних за віком і підготовкою до сприйняття творів мистецтва.
Звісно, виникло бажання побачити гру С. Юліна в інших виставах. На постановку Читинським театром трагікомедії «Биндюжник и король» відразу з’явилися відгуки в одеській пресі, з якими можна, до деякої міри погодитися. Знову йдеться про те, як ризиковано привозити до Одеси вистави, на основі «місцевої тематики». Для одеситів у творах І. Бабеля немає екзотики, а є лише віддаленість у часі. У постановці ж читинського театру ми побачили справжнє музичне шоу з елементами концертної програми. Для заслуженого артиста С. Юліна роль Менделя Кріка була бенефісною до його 50-річчя. Глядач бачить прагнення актора дати найдостовірніший психологічний портрет свого персонажа. Справді, його герой вийшов повністю природним у всіх своїх іпостасях: і як вимогливий господар, який самостійно заснував свою справу, і як батько, який не бачить у синах гідних спадкоємців, як чоловік, якому набридла своїми моралями дружина, і як старіючий коханець, який відчайдушно прагне утримати всіма силами свою останню втіху – Марусю.
Мені вдалося поговорити із Сергієм Юліним. У результаті нашого спілкування склалося враження, що він глибоко інтелігентна і добра людина, яка вірить у свою професію і поважає глядача. З багатьма гарними людьми довелось зустрітися актору на шляху свого становлення: від першої шкільної вчительки до перших наставників у театральній студії. Вдумливе ставлення до кожної ролі обумовлено, мабуть, тим, що першу вищу освіту С. Юлін здобув у Читинському педінституті за фахом «вчитель російської мови і літератури». Звідси джерела його поважного ставлення до чистоти і краси рідної мови, прагнення зрозуміти психологію своїх персонажів. Позначилося на манері гри артиста і те, що після закінчення Державного інституту театрального мистецтва ім. А. Луначарського, йому довелось деякий час пропрацювати в дитячому театрі. Юного глядача не обдурити, його завжди приваблює герой щирий, добрий і шляхетний.
Тепер кілька зауважень щодо третьої вистави за участю Сергія Юліна – «Новый учитель для дураков» на музику О. Журбіна. І в цьому випадку розширюється уявлення глядачів про творчий діапазон артиста. Його персонаж Зубрицький, – представник сільської інтелігенції із села, над яким висить прокляття. Герой по-дитячому зворушливий, простодушний і відкритий, піклується про оточення і по-своєму лукавий. А над усім цим домінує щире переконання, що тільки сила знань може зробити всіх людей добрими, люблячими і щасливими.
Після перегляду трьох зазначених вистав одеські глядачі остаточно переконалися в тому, що заслужений артист Росії Сергій Юлін – яскрава особистість, актор найширшого творчого діапазону, якому підвладні як трагедійні, драматичні, так комедійні ролі.
Читинський драматичний театр побував в Одесі напередодні свого 70-річчя. Побажаємо його колективу творчого довголіття. А нашому глядачеві – нових зустрічей у недалекому майбутньому із цим театром, який полюбився нам.
