В Ізмаїльському районі відбувся традиційний фестиваль «У вихорі танцю»
Нелегка праця керівників танцювальних колективів. Зовсім непросто домогтися, щоб «бридкі каченята» перетворилися у чарівних лебедів. Але в Ізмаїльському районі домагаються. І досить-таки успішно. Це довів проведений нещодавно у Будинку культури села Кирнички районний фестиваль «У вихорі танцю».
Вітаючи його, сільський голова Петро Приснак висловив думку більшості дорослих, сказавши, що немає, мабуть, важливішого завдання, ніж виховання юних талантів. Адже саме це найбільше формує дітей, їхні характери та прагнення. У цьому – запорука нашого майбутнього.
Відкрив фестиваль танцювальний колектив Бросківського Будинку культури «Сонечко» вічним, ніколи не старіючим вальсом. Рухи юних танцюристів – легкі і витончені. І тільки керівникові, Ірині Стеценко, відомо, скільки за кожним па криється наполегливої праці.
На зміну юній романтиці вийшли сучасні невгамовні акселерати зі спортивним танцем «Хіп-хоп», і не звідки-небудь, а зі староруської патріархальної Муравлівки! Колектив, яким керує Аліма Тантана, так і називається – «Невгамовні».
Потішили глядачів і танцюристи із селища Суворового, сіл Каланчак, Першотравневого.
Подібні фестивалі, ніби лакмусовий папірець, висвітлюють – а чого ж домігся той або інший ансамбль і конкретний виконавець. Так, звичайно, незрівнянні з іншими за рівнем майстерності народні колективи – широко відомі озерненська «Тинереця», кам’янська «Радуга» і кирничанська «Ясна зора». Їхня перевага яскраво проявилася і на сцені Кирничанського Будинку культури. Але фестиваль не ставив змагальної мети цілей. Головним було – себе показати, і на інших подивитися. Визначити, яке прагнення дітей під керівництвом наставників вирости з підготовчого рівня. На сцені проявилася їхня повна самовіддача. І це теж – успіх, виплеканий дорослими.
Згадаємо тут, що культармійцям сьогодні виживати нелегко. На жаль, фінансування багато в чому, як і колись, діє за залишковим принципом. І кривдять, насамперед, саме культуру, якщо, скажімо, не вистачає коштів на інші статті. Чи правильно те, що на останній сесії райради «з культури» зняли близько 150 тисяч гривень, які, у принципі, призначалися раніше для підтримки народних колективів? Проблеми існують скрізь. Але навіщо ж кривдити культуру? Питання, гадаю, аж ніяк не риторичне, за безліччю господарських проблем громаді не варто було б про нього забувати, недооцінювати його значення.
Можливо, саме через фінансові проблеми шість колективів так і не прибули на фестиваль.
Поспішаю запевнити, з працівниками відділу культури на цю тему розмов не було. А на запитання про проблеми і труднощі довелося почути відповідь – треба жити. Жити і працювати. На благо майбутнього.
