Світова економіка та фінансова система вже давно перетворилися у глобальний організм. Національні ринки більшості країн настільки інтегровані один в одного, що якщо біржа в Токіо «температурить», «чхати» починають лондонський Сіті та нью-йоркська Уолл-стріт. А услід за ними – Москва, Київ і навіть Тегусигальпа.
Нинішня фінансова криза – основна тема усіх світових ЗМІ. Обивателеві може здатися, що нашому українському «болоту» нічого не загрожує. Насправді ж саме Україна, ослаблена політичною та економічною нестабільністю, може повною мірою відчути на собі усю силу глобальних потрясінь. А це означає, що «далека та абстрактна» світова криза може зачепити кожного з нас.
Чого слід остерігатися й до чого необхідно готуватися у зв’язку із депресивними тенденціями на фінансовому ринку України? У ролі експерта ми попросили висловитися одеського фінансиста Юрія Мирного. Юрій Павлович не лише прокоментував ситуацію, що склалася, але й дав кілька компетентних практичних порад стосовно тактики поведінки за фінансового «шторму».
ЩО БУЛО, ЩО БУДЕ...
– Наслідки кризи можуть бути для нашої країни дуже болісними, – говорить Ю. Мирний. – Багато українців цього поки що не бачать, однак вже зараз потрібно готуватися до важких часів. Інфляція, зростання цін та девальвація гривні (зростання курсу долара) триватимуть, до того ж назріває колапс у будівельній сфері та в усіх суміжних галузях. Можна сміливо прогнозувати зростання безробіття та зменшення реальних доходів населення. Це означає, що буде падати попит покупців. Зменшення споживання спричинить замкнуте коло: зменшиться приплив грошей у торгівлю, торгівля у свою чергу стане менш прибутковою, торговельні підприємства почнуть скорочувати персонал – і пішло-поїхало.
Можна багато говорити про те, що нинішню ситуацію значною мірою спровокували зовнішні чинники (фінансова криза почалася рік тому у США, і тепер ця хвиля докотилася до нас). Але головна причина нинішніх проблем – бурхливий кредитний «бенкет» останніх років, коли банки роздавали кредити праворуч і ліворуч. Люди купували на ці кредити усе підряд – починаючи від мобільних телефонів та побутової техніки і закінчуючи машинами та квартирами. За рахунок чого «розквітли» кредити? Гроші надходили із Заходу: західні банки кредитували українські банки, а ті із диким захватом усе це тут роздавали. І, здавалося, що це буде вічно. Але лавочка закрилася: у зв’язку із глобальною кризою гроші до нас не надходять. Більше того, західні банки відкликають свої кошти з України. Українським банкам власних коштів не вистачає, внаслідок чого, до речі, почали з’являтися дуже привабливі пропозиції щодо депозитів – вкладникам обіцяють надзвичайні відсотки. Простіше кажучи, кредити видавати немає чим, а це, знову ж, призводить до того, що багато хто вже не спроможний дозволити собі купувати побутову техніку, автомобілі, житло тощо. Виробники цих товарів залишаються без прибутку, що і викликає те саме замкнуте коло.
Загальною прикметою фінансової кризи можна назвати той факт, що сьогодні взагалі досить складно щось продати. Це стосується нерухомості, землі, матеріалів, послуг та багато чого іншого. Як вже було сказано, кредитний «бенкет» припиняється, а власної готівки в людей мало. Настає час не продавця, а покупця.
Разом з тим необхідно пам’ятати: якщо починається активна реклама чогось – це перша ознака кризи. Ось лише один приклад: усе наполегливіше рекламуються бази будматеріалів та цемент. Але ще два роки тому і не почуєш про те, щоб хтось широко рекламував свої послуги з виробництва цементу. Про що це говорить? Про те, що на цей товар вже немає покупців – його просто нікому продавати. І починається рекламна кампанія. Звичайний громадянин не бачить підґрунтя подібних речей, але фахівці чітко вловлюють сигнал: на ринку – проблеми.
КРАЩИЙ БАНК –ТРИЛІТРОВА БАНКА
Ще навесні в українських банках почалася криза ліквідності (брак грошей), що поступово триває й зараз. Незважаючи на велику кількість банківської реклами, нині одержати кредит майже неможливо. Хоча жоден банк ніколи не визнає, що він не видає кредити. Клієнт приходить до банку, а йому говорять: немає проблем, але ви повинні надати нам довідку про те, що ваша зарплата – не менш 15 тисяч гривень на місяць. Чи багато людей одержують сьогодні таку зарплату? Банк начебто б і не відмовляє клієнтові, але відповідати цим вимогам той не може. Якщо ж банк вимагає ще й заставу, то ймовірність одержання кредиту і зовсім незначна.
З другого боку, Ю. Мирний рекомендує звичайним громадянам зараз взагалі не брати кредитів, навіть дрібних. У жодному разі! Доступність і видима привабливість позик перетворилася у такий собі наркотик, який у період кризи неминуче обернеться грошовою «ломкою». Один із законів фінансової кризи – навчитися жити за свої кошти. Інакше на багатьох чекає криза власних гаманців.
Окрема історія – залучення депозитних внесків під значні відсотки. Тут постає питання: яким чином банк збирається виплачувати ці відсотки в умовах економічних труднощів? Справді, за кризи ліквідності в банку бракує грошей навіть на те, щоб обслуговувати розрахункові операції. Але як міркує банк у цій ситуації? Приблизно так: нам однаково, як потім виплачувати відсотки по депозитах; головне сьогодні – за будь-яку ціну залучити гроші вкладників і розв’язати проблему ліквідності. А для виплати відсотків по депозитах будемо залучати нові депозити. І так – доти, доки не зміниться ситуація на ринку.
Усе це нагадує фінансову піраміду, тому не буде нічого дивного, якщо деякі банки збанкрутують.
– Сьогодні жодному банку, навіть найбільшому, я не довірив би свої заощадження, – зізнається експерт. – Зараз немає абсолютно надійних банків. Як це не смішно, але тепер найнадійніший банк – це трилітрова банка.
ДОЛАР: ВІД ЗАГАЛЬНОГО – ДО ОКРЕМОГО
На жаль, у даних умовах багато людей втрачають через свої «стадні» інстинкти. Навесні, коли долар «упав», всі кинулися його продавати, а тепер ринулися купувати.
Хтось нагадає: але ж навіть Нацбанк ухвалив офіційне рішення про зниження курсу долара.
– Так, але це не означає, що треба цілком покладатися на фінансову політику держави, – відзначає Ю. Мирний. – Розумні люди, які звикли аналізувати ситуацію і довіряти власній інтуїції, вчинили мудріше. Ще до рішення Нацбанку вони продали свої «зелені» за курсом 5 гривень, а в липні, коли американська валюта впала до позначки 4,6 грн, купили долари за гривні, виручені від попереднього продажу. І саме ці люди сьогодні виграють – долар знову повернувся до колишнього курсу.
Звичайно, орієнтуватися у нинішніх економічних перипетіях дуже важко. З одного боку, фінансові аналітики усього світу говорять про занепад епохи долара – ця валюта знецінилася і знецінювання триватиме. З другого боку, в Україні знову спостерігається зростання курсу долара. Де ж логіка?
На жаль: у випадку із Україною на перший план постали внутрішні чинники. Вже другий рік поспіль у нашій країні фіксується негативне зовнішньоторговельне сальдо, тобто обсяг імпорту перевищує обсяг експорту. Інакше кажучи, до України надходить менше валюти, ніж з неї витікає. Окрім того, у серпні в усьому світі впали ціни на метал, експорт якого забезпечує Україні третину всього валютного виторгу. До того ж виникли проблеми зі збутом українського металу в Росії. У результаті на сьогоднішній день негативне сальдо в Україні становить понад 10 мільярдів доларів, а під кінець року цей показник може становити 17 мільярдів. Отже, валюти в країні не вистачає, і попит на неї зростає. Ось вам і причини зростання курсу долара в Україні на тлі світової кризи.
Нацбанк сподівався перекрити цей мінус за рахунок кредитів та інвестицій, але його розрахунки не виправдалися. Більше того, у Держбюджеті на 2009 рік негативне сальдо зовнішньої торгівлі України прогнозується в розмірі 25 мільярдів доларів. Таким чином, передумови для подальшого падіння гривні зберігаються. Деякі панікери пророкують, що незабаром за долар будуть пропонувати 6-7 гривень, але відповідно до зваженіших оцінок, «зелений» не підніметься вище 5,20 грн.
КУДИ РУХАЄТЬСЯ НЕРУХОМІСТЬ?
Серед наслідків нинішньої ситуації особливо варто виділити кризу на ринку нерухомості. І квартири, і комерційна нерухомість помітно дешевшають, а це золотий час для купівлі житла. Найвідчутніший спад цін на нерухомість очікується наступного року. Настає мить, коли умови диктує покупець: він може обирати і торгуватися. Квартиру в Одесі можна буде купити на 20-30 тисяч доларів дешевше, ніж два роки тому.
– Тенденції, які спостерігаються на ринку нерухомості, обумовлені декількома чинниками, – коментує фінансист. – По-перше, багато хто необачно «вляпався» у кредити і купив квартири розраховуючи на їхню перепродажу. Але не в усіх є можливість обслуговувати позику, тому значна кількість людей у паніці почне виставляти свою нерухомість на продаж, причому за невисокою ціною – аби лише продати. А оскільки придбані у борг квартири нерідко перебувають під заставою, то у випадку неповернення кредитів це житло стає власністю банків, які, знову ж таки, його продаватимуть.
По-друге, дорожнеча нерухомості, яка встановилася останнім часом – це штучно надута кулька. І ось вона здувається. Як стверджують фахівці, ціна квадратного метру житла на первинному ринку України на 50% складається з накруток, які не мають жодного стосунку до будівельного бізнесу. Це не що інше, як «податок» на корупцію: купуючи квартиру, кожен покупець тим самим віддає половину (!) вартості житла чиновникам, які видають ті або інші дозволи забудовникові.
За великим рахунком, те, що відбувається на ринку нерухомості, – явний сигнал тим же чиновникам: вибачте, добродії, але покупець більше не хоче купувати житло на цих умовах. А далі існують два варіанти: або чиновники, як не цинічно це звучить, погоджуються стримати свої апетити до 10-20% від вартості квартир, або криза на ринку нерухомості збільшуватиметься. Насправді дану ситуацію можна характеризувати як жахаючу: державні службовці фактично обкрадають покупців квартир, наживаючи значні статки на «рівному місці. І це давно стало нормою життя. Уявити собі щось подібне в будь-якій іншій країні просто неможливо».
У ПІФи КРАЩЕ НЕ СУНУТИСЯ
Останнім часом в Україні досить стрімко набували популярності пайові інвестиційні фонди (ПІФи) – компанії, які інвестують кошти вкладників у найприбутковіші цінні папери і підприємства. Цей спосіб збільшення особистого капіталу дозволяв одержувати набагато вищі доходи, ніж відсоток за банківськими вкладами.
Однак криза (особливо обвал на ринку цінних паперів) вдарила по ПІФам прямо-таки нищівно. Якщо у 2007 році вони кричали у своїй рекламній кампанії, що приносять інвесторам 70% річних, то сьогодні усі тікають із цих фондів. Але, як правило, вже пізно – вкладених грошей не повернути, учасники ПІФів опинилися у величезних мінусах. То ж не слід розраховувати на те, що у цей важкий час пайові інвестиційні фонди дозволять вам зберегти кошти від інфляції і девальвації – не той час.
– Що таке ПІФ? Грубо кажучи, ви віддали гроші чужим людям і повністю довірилися їхній компетентності, – пояснює Ю. Мирний. – Вони, зрозуміло, обіцяють вам золоті гори, але від помилок (криз, потрясінь, провалів) ніхто не застрахований. Тоді як грішми ризикуєте саме ви – інвестор...
Існує золоте правило інвестування: купувати треба тоді, коли усі продають, а продавати тоді, коли усі купують. Так, теоретично ПІФи можуть зіграти на цьому правилі, але уся заковика у тому, що спочатку вони повинні переконати людей довірити їм гроші. А розсудлива людина у сьогоднішній ситуації грошей їм не понесе. Якщо вже інвестувати, то краще робити це самостійно. Друге правило: ніколи не купуйте те, що довго зростає в ціні (валюта, золото, акції тощо). Занадто довге зростання – вірна ознака швидкого падіння.
НЕ ВСЕ ТЕ БЛИЩИТЬ, ЩО ЗОЛОТО
Прийнято вважати, що у бурхливому морі кризи острівцем стабільності було і залишається золото – воно майже не зазнає знецінювання. Можливо, врятувати заощадження допоможе купівля коштовних металів?
Наш експерт ставиться до такої можливості без ентузіазму. На його думку, в умовах України вкладення в золото себе не виправдовують. Недолік коштовних металів – низька ліквідність: як би вони не зросли в ціні, операції з ними доходів не принесуть, у найкращому разі вдасться вийти «по нулях». Чому?
Купуючи банківське золото, треба бути готовим до того, що його потім важко продати. Вірніше, важко продати з вигодою для себе, оскільки у тих же банках між курсом продажу і купівлі золота існує дуже значна різниця (спред) – набагато значніша, ніж між купівлею та продажем валюти. Позиція банку тут проста: а де ще ви можете продати своє золото? Нікуди не дінетеся – прийдете до банку. Ось він і диктує свої умови.
