Щойно громадськість міста відзначила ювілей відомої діячки, заслуженого працівника культури України, директора Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького Ольги Федорівни Ботушанської, чиї заслуги визнано орденом Княгині Ольги всіх трьох ступенів; першою в Україні державною відзнакою Французької Республіки – срібною медаллю Кавалера Ордена Літератури та Мистецтва, багатьма іншими нагородами й відзнаками. В урочистостях з нагоди ювілею, що відбулися 22 жовтня в приміщенні бібліотеки, взяли участь голова Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк, заступник Одеського міського голови Тетяна Фідірко, інші офіційні особи, представники політичної, ділової та культурної еліти краю.
Книжне слово… Нестор Літописець і чернець Сильвестр; митрополит Іларіон і Володимир Мономах; Феофан Прокопович, Тарас Шевченко, Леся Українка та Іван Франко… «Нєсть числа» тим, хто у непевні часи та грізні епохи історії народу нашого стояв біля витоків української книжності, хто творив і нині творить та оберігає мистецьке слово, висвячуючи з нього тисячолітню історію національної самосвідомості та прилучаючись до вселюдського цивілізаційного процесу.
Саме це й спадає на думку, коли постаєш перед рідкісними, або й взагалі унікальними, ексклюзивними виданнями, що зберігаються у священній інтелектуальній скарбниці нашого краю – державній науковій бібліотеці імені М. Горького; і з якими, водночас із документальним відеофільмом про життєвий шлях Ольги Федорівни, а отже, й про значний відтинок історії очолюваного нею закладу, мали змогу ознайомитися того дня учасники ювілейних урочистостей.
Раз і назавжди обравши для себе стезю і долю хранительки книжної мудрості та вічності, Ольга Ботушанська закінчила Харківський державний бібліотечний інститут, і пройшла шлях від завідувачки пересувного фонду однієї з районних бібліотек на Хмельниччині, до директора Одеської обласної бібліотеки для дітей, а згодом, уже в 1986 році, – й до директора державної наукової бібліотеки імені Горького. І зараз, після майже двадцяти двох років її діяльності на посаді керівника «Горьківки», можна з упевненістю сказати, що всі сподівання Міністерства культури України, наказом якого її було призначено директором цього поважного закладу, та всієї одеської громади, Ольга Федорівна виправдала. Вона не лише зуміла зберегти статус цієї бібліотеки як провідного регіонального інформаційного центру, науково-методичного та освітньо-культурного закладу, але й подбала про те, щоб капітально відремонтувати та реставрувати старовинну будівлю, в якій розташований цей заклад, і котра як пам’ятка архітектури державного значення вже сама по собі є неоціненним набутком історії нашого краю.
Проте, дбаючи про збереження архітектурного антуражу давнини, Ольга Ботушанська водночас постійно дбає, щоб бібліотечні приміщення цієї будівлі наповнювалися найсучаснішими технічними, технологічними та фаховими досягненнями кращих інформаційних центрів світу. Під керівництвом цього професіонала найвищого творчого ґатунку, в бібліотеці провадиться розробка низки науково-дослідницьких тем, налагоджуються і підтримуються зв’язки з творчими організаціями та бібліотечними закладами не лише України, але й багатьох інших країн, зокрема, тих, в яких сформувалися значні українські емігрантські громади – Канадою, Австралією, США, Аргентиною, Францією…
Під егідою «Горьківки» постійно видаються науково-допоміжні та рекомендаційні бібліографічні посібники, організовуються різноманітні конференції, семінари і тренінги, спрямовані на піднесення авторитету бібліотеки на вседержавному та міжнародному рівнях.
Я знаю, з якою повагою ставиться Ольга Федорівна до сучасної творчої інтелігенції, до літературного процесу, що твориться на Одещині та в Україні в цілому, та з якою повагою ставляться самі діячі культури і мистецтва до неї. Як досвідчений бібліограф та бібліотекознавець, вона добре усвідомлює: те, що сьогодні сприймається лише як ще одне, можливо, й не дуже помітне в суєті мирській видання, завтра вже стає об’єктом дослідження літературознавців, фактом мистецького буття нашого покоління, свідченням епохи.
Саме з її ініціативи ось уже впродовж десятиліття провадяться всеукраїнські виставки-форуми «Українська книга на Одещині»; вона ж таки стала ініціатором створення вісім років тому громадського Університету екологічних знань, перетворивши «Горьківку» на одну з провідних ланок дослідження екологічних проблем регіону та екологічного просвітництва. Вона є автором низки вагомих бібліознавчих статей у професійних виданнях, а також редактором та упорядником кількох наукових видань, спрямованих на відродження духовності й утвердження української державності: «Невичерпні джерела пам’яті» (репринтні видання серії з історії та етнографії України, в чотирьох томах); «Книги долі. Митці Розстріляного Відродження»; зібрання історичних та мемуарних нарисів бібліографа і публіциста О. Дерібаса «Старая Одесса: забытые страницы»; виступила відповідальним редактором двох випусків виданого спільно з Інститутом історії України НАН України фундаментального бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.».
Згадаймо й про те, що Ольга Федорівна не раз репрезентувала бібліотечний світ України на міжнародних конференціях, симпозіумах та форумах. Вона ініціювала створення Канадсько-українського бібліотечного центру, залу « Українці в світі», інформаційно-культурного центру «Закордонне українство», крайового відділення товариства «Україна-Австралія», німецького читального залу та центру «Вікно в Америку». Свого часу, спільно з посольством Франції в Україні, було організовано Французький центр документації та освіти, що з часом трансформувався у Французький центр в Одесі, який став надійним осередком розвитку зв’язків дружби і партнерства між Україною та Францією.
До кола професійних та громадських обов’язків Ольги Федорівни прилучаються й посади заступника голови постійної комісії з культури, науки та освіти Одеської міськради та члена президії обласної Ради миру; голови регіонального відділення Української бібліотечної асоціації та члена міжнародної колегії Білої Книги культурної політики Європи. Відомості ж про неї можна віднайти в енциклопедичних виданнях «Жінки України», «Хто є хто в Україні», «Енциклопедичний довідник українців Австралії», «Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі», «500 влиятельных личностей Одесского региона», «Уславлені постаті України». Відтак трудові досягнення її відзначені нагородами Міністерства культури України, золотою медаллю Міжнародної кадрової академії «За заслуги в освіті», орденом Української православної церкви «Преподобного Нестора Літописця», відзнаками облради та облдержадміністрації, знаком Фундації українознавчих студій Австралії.
Вітаючи Ольгу Федорівну Ботушанську з поважним ювілеєм, голова облдержадміністрації Микола Сердюк назвав її найславетнішою жінкою нашого краю. І це вже не просто визначення, це – визнання, до якого приєднуються всі, хто давно знає цю енергійну, працьовиту й обдаровану людину!
