У залах Одеського художнього музею відкрилася виставка творів заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шелюто (1906 – 1984 рр.). На вернісажі була репрезентована книжка, присвячена його творчості.
Ця подія стала подвійним святом для шанувальників живопису. Персональна виставка робіт Шелюто, присвячена до сторіччя з дня його народження, експонувалася у цьому ж музеї два роки тому. Нинішня дозволила художникам і мистецтвознавцям глибше проникнути у суть творчого методу їхнього колеги по цеху. Для молоді роботи майстра стали відкриттям і навіть одкровенням.
Пройшовши довгий шлях пошуків, Шелюто став одним з найяскравіших продовжувачів традицій Товариства південноросійських художників. І – унікальний факт – напередодні вернісажу вийшло у світ монографічне дослідження його життя і творчості. Про книжку можна сказати одним словом – чудова! Вона адекватна рівню майстерності репрезентованої творчості художника. Праця чудово видана київською поліграфічною фірмою «Оранта».
Автор книжки «Микола Андрійович Шелюто», мистецтвознавець Тетяна Басанець підняла величезний образотворчий і друкований матеріал, записала спогади родичів, учнів і друзів майстра. На цій тривкій основі вдалося простежити всі етапи становлення Шелюто як художника і педагога. У той же час автор не занурюється у подробиці, творчість художника постає як явище у його цілісності. Не можна не відзначити і зацікавлене, навіть трепетне ставлення Тетяни Басанець до «об’єкта» свого дослідження. І тому читач і глядач можуть гідно оцінити масштаб особистості Миколи Андрійовича, його внесок у розвиток одеської школи живопису і в українське мистецтво, вплив на наступні покоління художників.
Особливо цікавий аналіз важких, але плідних для молодого художника 20-х років, які раніше замовчувалися критикою. Він, одеський живописець «за визначенням», був відкритий і західноєвропейським досягненням в образотворчому мистецтві. Це дало привід звинувачувати його у 30-ті роки у наслідуванні «барбізонцям», Коро, імпресіоністам. Але він не злякався, не зійшов зі шляху наслідування природі. Вона одна була для нього вчителем і любов’ю. Згодом Шелюто дуже критикували за те, що не писав у дусі офіційного мистецтва. І з цієї боротьби він вийшов переможцем. Час усе розставив по місцях. Скромні, але напрочуд поетичні пейзажі й натюрморти Миколи Андрійовича – патріота, співця рідного краю, демонструють дуже високий рівень художньої майстерності. Вони синтезують, як переконливо показує Т. Басанець, досягнення його попередників і у той же час дуже оригінальні. Картини Шелюто оспівують красу природну. Вони просвітлюють погляд глядача, відкриваючи йому у звичному – нове, у повсякденному – піднесене. «Діалог художника з природою, – підсумовує автор, – перетворювався у своєрідний мальовничий світ, де творець і природа співіснували у цілковитій злагоді і гармонії. Це породжувало відчуття духовної свободи, яка ніколи не полишала майстра».
Книжка дає велику можливість підтвердити авторську концепцію, оскільки має майже дві сотні ілюстрацій творів Миколи Шелюто. За ними можна простежити, як розвивався художник, як змінювалася манера, які його жанрові уподобання. Вперше широко показана його графіка, рисунки і акварелі. Науковий апарат, куди входить каталог робіт, бібліографія та інші довідкові матеріали, виконаний ретельно.
Величезну копітку роботу щодо підготовки книжки провела родина художника. Діти та онуки Миколи Андрійовича і його дружина, художниця Ірина Ремез, тепер становлять цілу художницьку династію. Син Олександр взяв на себе складання каталога. Це було складно, тому що роботи перебувають у різних музеях і приватних колекціях, найчастіше вони не датовані, багато залишилося в етюдах. Онуку Андрію дісталися клопоти, пов’язані з виданням. Дуже допомогли у доборі друкованої інформації з рідкісних і малотиражованих джерел співробітники Державної наукової бібліотеки ім. М. Горького, зокрема, О. Барковська, Одеського художнього музею і особисто Л. Гурова. На вернісажі книжка була подарована музеям і бібліотекам міста.
Значення цього видання важко переоцінити. Завдяки йому творчість видатного одеського живописця стане ще відомішою в Україні та за її межами.
