Горбкувата, розграфлена лісосмугами земля Фрунзівщини тішить око мальовничими ландшафтами. Особливо це впадає в око восени, коли листя дерев і кущів грає всіма кольорами веселки. Ця місцевість цілком була б придатною для розвитку сільського туризму. Якби не зовсім розбиті дороги…
Одна з них веде з райцентру до віддаленої, розташованої на самому кордоні з Молдовою, Павлівки – центральної садиби однойменної сільської ради, куди входить ще і село Парканівка. А це близько двадцяти семи кілометрів ковбань і вибоїн. Отож наш досвідчений водій, який знає географію району, більшу частину шляху долав польовими дорогами.
А тим часом Павлівська сільська рада, яку на сьогоднішній день очолює виконувач обов'язків сільського голови Ольга Осадчук, вважається однією з найкращих в районі. За підсумками обласного огляду-конкурсу, на якому оцінювався санітарний стан і благоустрій населених пунктів, вона посіла третє призове місце по північній зоні районів Одещини.
Павлівка, справді, має вигляд доглянутого населеного пункту, жителям якого не однаково, де і як вони живуть.
Гідом, яка супроводжувала нас по селу і розповідала про його визначні пам'ятки, стала депутат місцевої ради Наталя Кіртока. Наталя Борисівна, виявляється, великий патріот своєї малої батьківщини. Вона не без гордості показувала павлівський «супермаркет», у якому можна придбати товари, що за якістю не поступаються міським, Будинок культури, стару і споруджувану загальноосвітню школи, дільничну лікарню і, звичайно ж, Свято-Михайлівський храм. До речі, як розповідали селяни, активну участь у спорудженні і благоустрої церкви брали не лише депутати сільської, але і районної рад, зокрема Іван Гонтарюк.
Не поступається їй у патріотизмі і директор місцевого Будинку культури Сергій Скляренко, показуючи своє господарство, – чудовий парк, упорядкований силами усієї громади і, зокрема, садівником Станіславом Бурячком, музичну апаратуру, імпортний стіл для гри в настільний теніс, відремонтоване фойє, яке виблискувало паркетним лаком.
Проблемою залишається зала для глядачів. На її капітальну реконструкцію і благоустрій потрібні чималі кошти. Але С. Скляренко сподівається на дієву допомогу депутатів районної і обласної рад. Бо яке це вогнище культури на селі без зали для глядачів і сцени? Тим більше, що колективи місцевої художньої самодіяльності неодноразово ставали призерами різних конкурсів і фестивалів. Примітно, що тон у цьому задає і сам директор Будинку культури, створивши разом із дружиною Мариною і найближчими родичами сімейний ансамбль Скляренків.
Чекають з нетерпінням новосілля педагоги і учні Павлівської середньої загальноосвітньої школи, якій вже понад сто років. За словами її директорки Раїси Ковальчук, спорудження нового будинку практично завершено. Залишилося вставити вікна і закінчити опоряджувальні роботи. Якщо все складеться так, як замислювалося, наступний навчальний рік школа відсвяткує в новому упорядкованому будинку. І народжуваність у Павлівській сільській раді, за її словами, щороку зростає.
Тому головною гордістю для Раїси Іванівни залишаються її учні. Досить сказати, що з шести випускників нинішнього року п'ятеро вступило до вищих і один до середнього спеціального навчального закладу. Хіба це не оцінка роботи педагогів?
Важливо також підкреслити, що в школі дають не лише відмінні знання, тут прищеплюють молодим людям і любов до рідного краю, до тієї «малої батьківщині», яка назавжди залишається з нами, а нерідко і не відпускає нас надовго від себе. Багато з них після навчання у вищих навчальних закладах і практичної діяльності в різних містах і селах повертаються до села і викладають у рідній школі. Серед них, наприклад, завуч Валерій Тодоров, викладачі Рената Ковальчук, Алла Колесник, Олеся Панченко.
У Павлівській сільській раді очікується неординарна подія – вибори нового сільського голови, які відбудуться 30 листопада. За даними голови територіальної виборчої комісії Галини Мірзи, на цю посаду претендують п'ять кандидатів. На цьому ґрунті, звичайно ж, розпалюються пристрасті. Але, як то кажуть, нехай переможе найгідніший кандидат, який відповідає запитам і сподіванням усієї громади.
