Нинішній рік став серйозним випробуванням для вітчизняних інвестиційних фондів. Упевненіше почувалися ті компанії з управління активами, які входять до фінансових груп. Разом з тим, за показниками збитковості український фондовий ринок став одним з лідерів у Європі. У жовтні з публічних інвестфондів було виведено близько 35 мільйонів гривень.
– Цей рік стане повчальним для інвесторів усього світу. Мало хто з них зміг ще влітку 2007 року прорахувати наслідки іпотечної кризи в США, – вважає Вадим Мосейчук, генеральний директор компанії з управління активами «Райффайзен Аваль». – Однак у часи криз великі гроші не лише втрачаються, але і заробляються, тому найдосвідченіші інвестори скористаються ринковою ситуацією, що сформувалася.
Щоб захистити капітал інвесторів від знецінювання, управляючі відкритих фондів рятуються за допомогою депозитів. На думку експертів, значна частка інвестицій – до 60% – зараз перебуває на депозитних рахунках у банках. Фактично, у портфелях інвестиційних фондів залишаються хіба що неліквіди другого і третього ешелонів.
Значно ускладнила життя представникам цього бізнесу постанова НБУ № 319, що обмежувала дострокову видачу депозитів. Хоча згодом регулятор все ж таки дозволив відкритим і інтервальним інститутам спільного інвестування забирати гроші з рахунків.
Фінансова криза змусила замислитися про роль інвесткомпаній в економіці окремо взятої країни. Думки вітчизняних експертів із цього приводу різні. Зокрема, триває дискусія про взаємодію різних фінансових структур, наприклад, банків і компаній щодо управління активами.
– Злиття інвесткомпаній і банку неприпустимо з погляду ризику-менеджменту, – вважає Анатолій Отченаш, президент фондової компанії «Автоальянс-інвест» .
На думку ж Марини Мендзебровської, генерального директора компанії з управління активами OTP Capіtal, «успішність кожного окремого фонду на сьогоднішній день залежить скоріше від майстерності керівників, а не від того, до якої групи належать КУА. Хоча у великих фінансових груп великий запас міцності – їм легше пережити кризу».
Дуже зручною моделлю вважається створення компанії з управління активами в структурі банку. Завдяки мережі філій такі компанії розв’язують проблему розвитку інфраструктури і присутності в багатьох регіонах країни. Яскравим прикладом поєднання інвестиційного і комерційного банкінгу є придбання банком Bank of Amerіca інвесткомпанії Merrіll Lynch.
Проте, деякі фахівці вважають таке поєднання вигідним лише з погляду територіальної присутності. Таким чином компанії легше провадити продаж власних цінних паперів. Поки що невеличким компаніям досить складно просуватися в регіони. Це досить дороге задоволення.
– Оскільки КУА «Драгон Ессет Менеджмент» є «донькою» інвестиційної компанії «Драгон Капітал», ми продаємо сертифікати пайових інвестиційних фондів через роздрібні офіси «Драгон Капітал», що здешевлює вартість оренди, – розповідає представник компанії.
Втім, до кілька дуже важливих законодавчих і нормативних документів, які стосуються сфери інвестування і фондового ринку, перебувають у стадії розробки і затвердження, говорити про ідеальну модель української інвестиційної компанії рано.
– Більшості КУА не вдається досягти точки незбитковості в перші рік-два своєї діяльності, – вважає Ніна Кравченко, генеральний директор КУА «Міленіум Ессет Менеджмент». – Тому, незалежно від того, є КУА банківською чи небанківською структурою, головним чинником у її розвитку в кризовий період є готовність її власників інвестувати в діяльність цієї структури, незважаючи на збиткові показники в кризовий період.
Втім, ховати інвестиційний ринок в Україні поки що зарано. Адже на сьогодні кількість інвестицій становить лише 9 доларів США на душу населення, у той час як у Російській Федерації цей показник досягає 211 доларів. Тому більшість компаній постарається пережити кризу, сподіваючись на по-справжньому великі гроші маленьких українців.
