Цьому навчають в Одеському державному аграрному університеті. Цими днями один із найдавніших вузів Причорноморського регіону відзначив своє дев'яностоліття.
З чого починаються вузи? З професій, які дуже, ну просто конче потрібні рідній країні, людям, які живуть в ній. Так було і цього разу. «Товариство сільського господарства півдня Російської імперії» і прогресивні вчені Новоросійського університету виступили з ідеєю відкрити в Одесі сільськогосподарський інститут.
Сказано – зроблено?! Ні, напевно, у тому далекому і важкому 1918 році реалізувати цей план було непросто. За спогадами студентів першого набору, які дбайливо зберігають у вузі, на той час у них не було навіть власного приміщення, і вони навчалися в аудиторіях інших одеських вузів. Але ентузіазм і цілеспрямованість його засновників незабаром зробили інститут популярним серед молоді.
В актовій залі, де відбувалося свято, неодноразово прозвучало прізвище Г.Я. Точидловського, талановитого вченого і адміністратора – першого директора сільгоспінституту. Відомо, що мешкав він на території навчального господарства «Червоний хутір», а на заняття приїжджав на кінному візку, у якому возив за собою навіть овес для конячки. Не вистачало, звичайно, техніки, лабораторного устаткування, а взимку навчальні корпуси часто не опалювалися. Але ніякі злигодні і побутова невпорядкованість не могли вплинути на запопадливість, ретельність як педагогів, так і студентів.
Відомі академіки і професори А.О. Сапєгін, Г.А. Боровиков, А.Г. Набоких, Г.І. Танфільєв не лише зміцнювали матеріальну базу інституту, але й, що дуже важливо, дали поштовх науковому пошуку у цій сфері. І через дев'яносто років можна підбити підсумки. Серед вихованців вузу – лауреати Державних премій, заслужені діячі науки і техніки, Герої Соціалістичної Праці.
Ректор університету С.С. Корлюк, вручаючи міністерські нагороди найкращим вченим, підкреслив їхню відданість науковим традиціям. Не меншу гордість викликає і практичний досвід найкращих випускників – Героя України З.М. Гришко, керівника агрофірми «Маяк» (Березівський район), В.П. Добрянського, директора ТОВ « Авангард-Д» (Овідіопольський р-н) та інших. Саме в цьому вузі, провідному на півдні України, створено нові сорти пшениці, рису, столового винограду, кормових культур.
Вітаючи працівників з ювілеєм, заступник голови облдержадміністрації А.Л. Ткачук підкреслив, що майбутнє нашої країни все-таки за агропромисловим сектором. Потрібно повернути їй славу «житниці Європи». Зрозуміло, що провідна роль при цьому приділяється вузам, зокрема й Одеському аграрному університету. На його семи факультетах провадиться підготовка затребуваних і перспективних фахівців – агрономів, плодоовочівників, виноградарів, технологів, ветеринарів, землевпорядників.
Зала просто вибухала від оплесків, коли на сцену виходили професори, доценти, наукові працівники, завдяки яким вуз тримається на рівні міжнародних стандартів. Це – професори Є.М. Агапова, В.А. Атамась, К.К. Соколов, В.В. Попович та багато інших. На жаль, усіх не перелічити, але можна підкреслити одну дуже цікаву особливість, характерну для цього університету. Тут кожен факультет, кожна кафедра бачить себе в авангарді, реалізуючи намічені плани і програми.
Особливо чітко така лідерська позиція простежується у діяльності факультету технології виробництва і переробки продукції, тим більше, що він (відділення тваринництва) теж ровесник вузу.
У колективу тісні й динамічні зв'язки з багатьма господарствами області, не випадково за багатьма показниками, наприклад, розвитку вівчарства Одещина лідирує в Україні. Ініціатором багатьох наукових ідей є завідувачка кафедри Є.М. Агапова, яка пройшла шлях від зоотехніка-селекціонера до відомого вченого.
В університеті діють і наукові школи заслуженого діяча науки і техніки, лауреата Держпремії України в галузі науки і техніки академіка О.О. Созінова, який першим запропонував генетично виправдані методики підвищення якості зернових культур. Отож є чим пишатися майбутнім агрономам і хліборобам, для яких аграрний – один, єдиний і неповторний. За словами третьокурсниці Інни Виговської, університет за багатьма позиціями не поступається європейським вузам. Тим більше, що практику вона, як і інші студенти, проходила в Німеччині. А п'ятикурсник Яків Царан відзначає, як швидко і впевнено вуз освоїв кредитно-модульну систему навчання, що водночас підвищило відповідальність як викладачів, так і студентів.
А у фіналі урочистостей на сцені з'явився весь ректорський склад вузівської Одеси – керівники навчальних закладів дружно привітали ювіляра з круглою датою. Деякі з них навіть відрекомендувалися «близькими родичами» і це неспроста, тому що деякі факультети відкривалися на базі політехнічного та іншого університетів. Ось так разом і пройшли вже дев'яносто років! Домовилися зустрітися на сторіччі...
