ВІКТОР ЮЩЕНКО ЗОБОВ’ЯЗАВ КАБМІН СПЛАТИТИ БОРГ ПЕРЕД РОСІЄЮ
Вітчизняні телеканали продемонстрували на минулому тижні фрагмент розмови між Президентом Росії та главою ВАТ «Газпром». Вислухавши звичні скарги Олексія Міллера «на невдячну Україну», Дмитро Медведєв (який до обрання на нинішній пост очолював Наглядову Раду російської газової монополії) чітко й недвозначно сформулював нам «остаточний вердикт». Якщо об’єктивно, – на іншу реакцію, знаючи ставлення Дмитра Анатолійовича до теперішніх українських високопосадовців, ніхто з нас й не очікував.
– Продемонструйте впродовж п’яти днів, що з газом Ви все вирішили. Це проблема безпосередньо уряду, і Кабмін несе всю відповідальність за її розв’язання.
Ця гнівна тирада з вуст Президента адресувалася, швидше за все, не якимсь присутнім на засіданні РНБО членам Кабінету Міністрів, а конкретно Тимошенко Юлії Володимирівні. Прем’єр у цей час перебувала з офіційним візитом у Королівстві Швеція і вирішувала з королем Карлом XVI Густавом зовсім інші проблеми.
Чергове загострення «газової війни» між сусідніми слов’янськими країнами – у вигляді вимоги Президента РФ Дмитра Медведєва стягнути $2,4 млрд з України «у добровільному або примусовому порядку» – у Києві одностайно зв’язали з наближенням грудневого саміту країн-членів НАТО.
Генсек Північноатлантичного альянсу Яап де Хооп Схеффер, заявивши напередодні про те, що у 2009-му у цю військову структуру ввійдуть «дві нові країни», не припускав, наскільки гострою виявиться реакція Москви на звичайне «пророцтво».
Крім переполоху в українських «верхах», складності з подачею тепла миттєво відчули в більшості українських міст. Навіть у Києві температура у квартирах не перевищує у ці дні 15 градусів. А в Луганській, Івано-Франківській, Закарпатській, Херсонській й багатьох інших областях місцеві газівники й зовсім розлютилися. Відповідно до українських законів, звичайні споживачі зобов’язані розрахуватися за спалений ними газ до кінця місяця; а підприємства-постачальники, навпаки, повинні вносити гроші передоплатою, на початку місяця. «Нафтогаз України», що перебуває в стані «технічного дефолта» (він не надав своїм кредиторам звіти аудиторів відповідно до міжнародних стандартів), дозволив нижчестоящим господарюючим суб’єктам «показово карати» боржників будь-якого рівня.
Звідки ж виник настільки великий «зовнішній газовий борг», ніхто не знає. У червні й липні керівник «Газпрому» Олексій Міллер уже попереджав Україну про санкції за несвоєчасні розрахунки. Конфлікт удалося залагодити, що згодом підтвердила російська сторона.
Глава Кабінету Міністрів Юлія Тимошенко впевнена: це «не борги уряду України, а борги компанії «РосУкрЕнерго», які залишилися з попередніх періодів». А «...уряд України „РосУкрЕнерго нічого не винен».
В НАК «Нафтогаз України», натомість, визнали наявність боргу перед «RosUkrEnergo». Сума цього боргу, з урахуванням «всіх нюансів», становить $1,3 млрд.
На думку керівництва ВАТ «Газпром», яку оприлюднив прес-секретар глави правління концерну Сергій Купріянов, оголошена російською стороною сума боргу України за газ у розмірі $2,4 млрд не пов’язана з діяльністю посередника, тобто «RosUkrEnergo». За словами речника, розбіжності у сумі заборгованості, які повідомили українська й російська сторони, пов’язані з методологією підрахунку.
– Річ у тім, – пояснив Купріянов, – що українська сторона говорить про вересень і жовтень. Ми рахуємо вже й поточні поставки – листопад закінчується, а це вже істотна сума. Плюс набігли пені і штрафи. Тобто, розбіжностей в оцінці саме поточної заборгованості немає. Українська сторона говорить лише про прострочену заборгованість.
У якій формі можливо «примусове стягнення» мільярдів доларів, наразі незрозуміло.
У «Газпромі» заявляють: якщо Україна до кінця поточного року не підпише договір щодо поставки газу у 2009 році, з 1 січня концерн «буде змушений припинити ці поставки».
– Ми б хотіли уникнути такого розвитку подій, – сказав прес-секретар ВАТ «Газпром», – У нас є час, щоб встигнути за дні, що лишилися до Нового року, про все домовитись. Але, як ви чудово розумієте, поставляти газ без контракту ми не можемо.
«Закрутити газовий вентиль», тобто зупинити транзит газу через Україну в Європу – технічно неможливо. Можливо хіба що знизити тиск у трубі до технологічно припустимого рівня. Якщо тиск стане нижче припустимого, це загрожуватиме серйозними наслідками для обох країн. Позаяк після припинення роботи газової помпи в трубі почне утворюватися повітряно-газова суміш, яка готова вибухнути будь-якої хвилини.
Щоб «скачати грошики» з боржника, «Газпром» може скоротити поставку газу винятково в тупикових газопроводах, тобто не магістральних, не тих, які несуть «блакитне паливо» для обігріву бабусі-Європи. Таких відгалужень в Україні зовсім небагато, в основному на промислово розвиненому сході й південному сході. Там, через вплив глобальної фінансової кризи, газ і так спалюють набагато менше: виробничі потужності на металургійних і хімічних підприємствах якщо не «консервуються», то принаймні істотно «зменшують обороти». А саме металурги з хіміками «зжирають» 80 відсотків природного газу, що поставляється з Росії.
Найхворобливішою «російська відповідь» може стати для тих, хто причетний до систематичних крадіжок стратегічного енергоносія, а також для тих, хто звик спалювати його без крайньої на те необхідності. З 50 мільярдів кубометрів імпортного газу в Україні щороку безвісти «випаровуються» 5-6 млрд...
Коментар політолога
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства (Київ):
– Різка «газова» заява російського Президента значною мірою пояснюється зниженням світових цін на нафту. За останніми даними, вона тепер коштує втроє менше, ніж на час підписання договорів між «Нафтогазом України» і «Газпромом». Відповідно, заявлена наприкінці минулого тижня попередня вартість газу для України в розмірі $400 за тисячу кубічних метрів – радше блеф, ніж тверезий економічний розрахунок. У нинішній ситуації Росія сама може перетворитися в банкрута. Грошей стане не вистачати навіть для її власних Збройних сил у теперішній їхній кількості, не говорячи вже про їх збільшення.
– Виходить, боятися Медведєва нема чого?
– Дмитро Анатолійович просто лякає Україну. Його заява, зрозуміло, буде використана відомими вам силами як «чудодійний засіб» боротьби із Прем’єром Юлією Тимошенко, тому що вона домовлялася недавно з Володимиром Путіним про нові умови поставки газу й розрахунки за вже поставлений і спожитий.
