Ще на початку 2000 року на території Одеської області працювало понад сто дитячих оздоровчих таборів та баз відпочинку. Через вісім років ця цифра знизилася утричі. Табори, розташовані у паркових та прибережних зонах, найчастіше займають саме ту територію, яка сьогодні використовується для приватного будівництва. Таким чином, замість старих корпусів, у яких кожного літа відпочивали тисячі й тисячі дітей, на елітних територіях усе частіше й частіше виростають елітні багатоповерхівки або котеджові містечка. Так трапилося з десятками дитячих закладів по усій області. Чекає така ж доля і на піонерський табір «Юний романтик», про права власності на який суд призначено на кінець грудня. У тому, що рішення Феміди буде винесено не на користь дитячого закладу, впевнена його директорка Віра Корнієнко. Однак, на її думку, врятувати табір, який стоїть на цій землі вже десятки років, може лише громадськість, яка усвідомлює, що не усе в цьому світі продається та купується.
За високою стіною табору «Юний романтик» стоять нові котеджі. Елітне поселення утворилося на території другого табору. Однак вартість землі у 100 тисяч доларів за сотку не залишило йому шансів на існування.
Колись 2,5 гектара цієї землі належали місту. Однак у 1999 році згідно із рішенням, підписаним головою Одеської обласної ради Юрієм Казаковим, територію табору було передано у власність ЗАТ «Одесводоканал». При цьому, внаслідок того, що рішення було ухвалено чиновником самостійно, і на сесії облради не розглядалося, вже через якийсь час депутатська комісія визнала його незаконним. При цьому судові інстанції у своїх рішеннях не завжди спираються на здоровий глузд, сподіваючись винятково на букву закону. А про те, що трактувати цю саму «букву» можна по-різному, говорять численні приклади. Директор табору Віра Корнієнко розповідає, что за огорожею «Юного романтика» ще декілька років тому на п’яти гектарах розташовувався табір «Маяк». Сьогодні там дорогі котеджі.
Саме це й зіграло вирішальну роль у виникненні цілої низки претендентів на територію сусіднього табору, який ще минулого літа прийняв на оздоровлення 1300 дітей. За оцінками експертів, вартість землі в районі Фонтану доходить до сотні тисяч доларів за сотку. То ж лише за найприблизнішими підрахунками «Юний романтик» сьогодні стоїть на більш, ніж двох десятках мільйонів американських доларів.
Захистити дитячий табір Віра Корнієнко намагається за допомогою різних депутатських фракцій. Однак від більшості політиків директор чує приблизно одне й те ж: «Ми спочатку з’ясуємо, хто за цим стоїть, а потім вирішимо, чи можемо ми вам допомогти». І ще поради – сподіватися на торжество справедливості. У тому, що ініціативи забудовників заохочуються у найвищому законодавчому органі країни, Віра Корнієнко практично не сумнівається, оскільки звернення до Президента, Прем’єра та багатьох лідерів політичних партій жодного результату не дали.
Сподівається директор табору на активну підтримку правоохоронних органів в особі Одеської обласної прокуратури. Там їй у телефонному режимів повідомили, що матеріали, якими вона на даний час володіє, цілком можуть послужити підставою для порушення кримінальної справи. Однак представники якоїсь компанії забудовника, що з’явилися якийсь час тому на території табору, запевнили директора у тому, що «тріпатися вже немає сенсу, оскільки рішення суду їм вже відомо», не заохочують до фантазій на тему справедливості в умовах сьогоднішньої української реальності.
То ж чи зрівняють із землею стару будівлю табору, у якій понад шістдесят років відпочивали та оздоровлювалися цілі покоління, залежить лише від рішення суду, чекати на який залишилося зовсім недовго.
