Канули в Лету часи, коли нас з ранку до вечора закликали жити героїчно. Але життя так влаштоване, що без героїв нам і сьогодні не обійтися. Завжди були, є і будуть обставини, коли проявляється все найкраще, що закладено у людині. Думала про це по дорозі у гості до Зайцевих, які мешкають на одеських Черемушках. Скажу відверто – про героїв доводилося писати, а ось про матір-героїню жодного разу… Тому і хвилювалася, а раптом не сподобається, не западе в душу, адже таке буває з кожним журналістом…
І ось у напівтемному проході великої холодної кухні бачу силует господині, чую тихий, приємний голос: «Заходьте, діти вже вдома…» Зустріч була призначена на другу половину дня, адже і Вітя, і Максим, і Денис зранку у школі, а мені насамперед з ними хотілося поспілкуватися. Але першим мене зустрів дзвінкоголосий Бім – чистий, доглянутий дворовий песик, якому дала притулок ця добра і красива сім’я.
Нелегко зрозуміти, чому з багатьох претендентів геройський титул присвоєно саме цій жінці. Як повідомили у Малиновській райадміністрації (м. Одеса), питання це розглядалося довго, пильно і дуже ретельно, зокрема і на міжвідомчій комісії з питань охорони дитинства та сімейної політики. Враховувалися всі «за» і «проти». Але мінусів у цій сім’ї так і не знайшлося. І справа не лише у тому, що Валентина Сергіївна Зайцева народила і виховала п’ятьох дітей. Буває і більше… Вона це зробила в умовах, які справді потребують щоденної мужності, надзвичайних, часом надлюдських зусиль.
Сім’я, як і друзі, пізнається не у найкращі і найрадісніші хвилини життя. А сім’ї Зайцевих щодня, якщо не сказати, щохвилини, доводиться здавати екзамен на свою стійкість і міцність. Адже і досі вона живе у гуртожитку, який, нагадаємо, ніколи комфортним і облаштованим не буває, тим більше за наших часів. У холодних коридорах, на кухні, санвузлах гуляють злющі протяги, а житлові кімнати доводиться опалювати електрообігрівачами, тому що п’ятий поверх тут вже нежитловий, і звичайне тепло у радіаторах відрізано. Втім, історія з цим гуртожитком, де туляться й інші сім’ї, вже озвучена одеською пресою, а сьогодні привід для зустрічі інший. Нещодавно Указом Президента України Валентині Сергіївні Зайцевій присвоєно почесне звання "Мати-героїня".
Залишимо збоку всі горді і піднесені епітети, тим більше, що й сама Валентина Сергіївна поставилася до цієї події стримано, без особливих емоцій. Їй до пошани і поваги не звикати – цю родину всі знають і люблять у Малиновському районі.
– У них чудові діти, – говорить директор одеської загальноосвітньої школи № 46 Н.Н. Мадей.
– Я, наприклад, навчаю у випускному одинадцятому класі Вітю, то він – чудовий спортсмен, захищав честь школи з баскетболу на міському турнірі.
Вітя сидить біля домашнього комп'ютера, і не кваплячись, ділиться своїми планами, адже школа, вважай, вже позаду. Швидше за все піде навчатися на кухаря, "щоб швидше на ноги стати і мамі допомагати". Зачувши про ці плани, Валентина Сергіївна усміхається: що правда то правда, кращих помічників, ніж її сини нікому не знайти. Ще прохання до кінця не сказане, а справу вже зроблено...
Про це саме говорять і шкільні вчителі. Класний керівник Валентина Аркадіївна Макарова добре знає і п'ятикласника Дениса, і шестикласника Максима.
– Діти привчені до праці, а це головне, – говорить вона. – На суботниках їм рівних немає, все роблять швидко, охоче і добре. До того ж хлопці охайні, акуратні, костюми завжди випрасувані, черевики начищені. Ще одна важлива деталь – ніколи не б'ються, не стають джерелом конфліктних ситуацій, без яких, як відомо, не обходиться шкільне життя.
Зате і Денис, і Максим дуже зраділи, коли мова зайшла про новорічні свята. Новий рік у родині Зайцевих заведено зустрічати великою дружною сім’єю у цій найпросторішій кімнаті, де вже стоїть ялинка. Разом готують новорічні частування, наприклад, молодші діти вже знають, як упоратися з олів'є, а Вітя, майбутній кулінар, допоможе мамі спекти пиріг. На жаль, великого світлого будинку у Зайцевих, немає, як немає і своєї квартири... А от сімейне вогнище, яке зігріває всіх своєю непідробною любов'ю і теплом, є, причому велике і справжнє! Про таких за старих часів говорили – не потрібен і скарб, якщо в родині лад... Щодо скарбу помовчимо, а от повноцінну квартиру таким людям міська влада, якщо дуже захоче, може і виділити! – героїні і герої міста-героя Одеси повинні жити в гідних умовах.
Тим більше, що Зайцеви не з тих, хто розштовхуючи інших ліктями, вміє вимагати, галасувати, вибивати для себе блага. Це думка Т.Г. Самохвал, голови районного товариства багатодітних матерів. За її словами, навіть за таких суворих умов, і Валентина Сергіївна, і її чоловік Сергій Вікторович залишаються добрими і порядними людьми. До речі, глава родини все життя споруджував житло для інших, а сьогодні працює екскаваторником в ОСП-4 "Міські дороги". Поруч з ним трудиться водієм і син Андрій. Сама Валентина Сергіївна працює прибиральницею.
На жаль, цього дня не вдалося зустрітися з найстаршою дочкою – красунею Світланою. З червоним дипломом (!) вона закінчила педуніверситет, вийшла заміж і подарувала батькам онука Данила. На жаль, молода родина живе в цьому самому гуртожитку.
У новорічні свята всі, звичайно ж, зберуться разом. І серед інших радісних звісток і сюрпризів не залишиться осторонь ще одна новина. Під завісу року, народні депутати згадали, нарешті, про багатодітні родини, і Верховна Рада ухвалила законопроект (у першому читанні) про їхній захист. У ньому передбачені солідні пільги щодо оплати комунальних послуг, безкоштовного навчання у вузах, лікування і проїзду у громадському транспорті. Сподіватимемося, що незважаючи на тривалу кризу, все це не залишиться новорічною казкою, а підтримає жінку-матір, чиє серце було і буде джерелом справжніх див.
