Криза, інфляція, підвищення цін... Однак для студентів у цьому невеселому списку з'явилася радісна обставина - підвищення стипендії. З вересня 2008 року середній розмір стипендії становить 500 гривень. Сума в принципі не маленька, у порівнянні зі ста гривнями у 2005 році, але куди витратити ці гроші, а точніше, на що їх вистачає. Про це ми запитали у одеських студентів:
Ганна, 4-й курс ОНУ ім. І.І. Мечникова:«Стипендії катастрофічно не вистачає. Просто жити за рахунок цих п'ятисот гривень сьогодні неможливо. Сходиш кілька разів за продуктами і усе. Хоча буває по-різному. Іноді на стипендію я купую якусь річ, про яку давно мріяла, або щось вкрай необхідне. Але найчастіше гроші розходяться так швидко, що не встигаєш помітити. Тому підробіток часто рятує, адже у батьків я намагаюся грошей не брати. Раніше я допомагала робити рекламу для однієї медичної фірми, але цих грошей вистачало лише на необхідні дрібниці і кишенькові витрати.
Ходять чутки, що незабаром розмір стипендії скоротиться до трьохсот гривень. Якщо це буде правдою, то я особливо не здивуюся, адже нічого іншого від нашого уряду очікувати і не слід було!»
Максим, 2-й курс ОНУ ім. І.І. Мечникова:«Стипендія завжди витрачається на проїзд, одяг, поповнення рахунку на мобільному, взагалі, на усе, крім продуктів харчування. Оскільки я живу з батьками, то поки що вони мене годують. Якщо трапляється можливість підробити, то я обов'язково нею користуюся. Вже працював журналістом у газеті, промоутером, консультантом з мобільного зв'язку.
Якщо розмір студентських виплат скоротять, то доведеться затягти пасок тугіше. Заощаджувати, насамперед, буду на розвагах і відпочинку».
Як бачимо, вижити на п'ятсот гривень на місяць практично неможливо, тим більше молодому поколінню, чиї бажання значно перевершують можливості. А оскільки молоді люди прагнуть швидше стати незалежними від батьків, зокрема, і фінансово, то знаходять усе більше різноманітних способів підробити. Наприклад, студенти-філологи найчастіше стають репетиторами для школярів або перекладачами в шлюбних агентствах. Це дозволяє і грошей заробити, і попрактикуватися у своїй професії. Студенти-журналісти працюють позаштатними співробітниками в засобах масової інформації, рекламних агентствах, PR-компаніях. На жаль, підробляти за фахом вдається не кожному. Існує ціла низка «універсальних» робіт: касири і пакувальники в найближчих супермаркетах, кур'єри, розклеювачі афіш і оголошень, робота на дегустаціях і презентаціях нової продукції, роздача газет і листівок.
Є також і нестандартні вирішення фінансових труднощів. Особливо ефективно ці способи працюють у гуртожитках.
Хтось влаштовує у себе в кімнаті міні-копіцентр. Для цього необхідний комп'ютер і принтер, якщо є можливість, то можна додати сканер і ксерокс. Від клієнтів не буде відбою, якщо ціни за послуги будуть усього на 5 копійок нижчими, ніж у всіх прилеглих подібних сервісах.
Хтось згадує, що, ще будучи школярем, відвідував курси перукарів, візажистів, косметологів. Ці послуги завжди будуть затребувані, а в невимушених обставинах і дешевшими, ніж у салоні. І хоча такий вид діяльності передбачає витрати на інструменти і косметичні засоби, це швидко і вигідно окуповується.
Студенти-відмінники заробляють своїм розумом і працьовитістю. Допомога у виконанні контрольних і курсових робіт, рефератів і просто домашніх завдань завжди користується попитом і високо оплачується.
Нехай всі ці способи і не приносять мільйонів, але дають можливість хоч зрідка себе балувати.
