Усе краще – дітям! Із цим сперечатися ніхто не буде. Так було раніше, так повинно бути і сьогодні. У будь-якому разі, ця думка Б.І. Тверського, директора центру дитячої і юнацької творчості «Зоресвіт», що розташований у Суворовському районі м. Одеси.
– Звідки така впевненість, Борисе Ісааковичу? Адже сьогодні тільки і чуєш про кризу і знедолених дітей...
– Криза? Ми до неї ставимося по-філософському. До того ж наш девіз – оптимізм! Ми взяли його за основу в нашому центрі. Який, до речі, далеко від Дерибасівської і розташований в районі робітничого Пересипу. Це не заважає нам підтримувати у творчому стані 38 колективів, провадити систематичну роботу. З нами співпрацюють десять шкіл району – зі Слобідки, Пересипу, селища «Більшовик». Займаються у нас діти з одеської школи-інтернату № 1. А в принципі двері центру відчинені для всіх. Тому хочу підкреслити, що справжня криза для нас почнеться тоді, коли діти перестануть до нас ходити, а поки що, слава Богу, тяга до гурткової роботи зростає...
– Що ж пропонує «Зоресвіт» школярам?
– Спектр дозвілля у нас дуже широкий. Це – і студія бального танцю, і духовий оркестр, і моделювання одягу і комп'ютерний клас. До речі, наша балетна студія, якою керує С.М. Кравчук, нещодавно побувала в Європі, де на черговому конкурсі посіли не останнє, п'яте, місце. Ми взагалі беремо активну участь у всіляких змаганнях, зльотах, КВК і привозимо чимало нагород.
– Борисе Ісааковичу, Ви почали працювати з дітьми 18-річним, вже тоді Ваш ляльковий театр був кращим у Малиновському районі м. Одеси. Потім навчання в педучилищі, педуніверситеті, робота у піонертаборі «Мечта», звідки Вас як кращого директора делегували до «Артеку»... Тобто, досвід радянської педагогіки у Вас солідний. Чи використовуєте сьогодні цей багаж?
– Обов'язково! Ми не заперечуємо усе огульно, як це роблять інші, а беремо все краще з минулих напрацювань, впроваджуємо їх, навчаємо молодих педагогів. У нас дуже сильний методичний центр, де є три відділи. Художньо-естетичний напрям очолює досвідчений педагог Наталя Іванівна Набока. Технічний відділ ми довірили Ларисі Василівні Кудровій, молодому, але дуже здібному керівникові. Екологи і натуралісти працюють під патронатом Раїси Іванівни Климанської. Завдяки методцентру ми регулярно проводили свята, виставки, зустрічі, звіти. Один з них «Зоряна юність Одеси» популярний не лише в Суворовському районі.
Особлива увага – так званому пільговому контингенту. Адже «важкі діти» завжди потребували особливої уваги і умов. До того ж наші гуртки працюють у всіх 10-ти школах району. Це велика радість для нас, коли залишивши свої комп'ютери і телевізори вдома, діти поспішають до нас. Недобору до гуртків немає, навпаки, у нас більше займається дітей, аніж передбачено штатним розкладом. Ми змогли згуртувати талановитих педагогів, які мають тривалий і серйозний досвід роботи з дітьми. На відміну від інших, ми цінуємо працю педагогів – пенсіонерів, не поспішаємо, як це робиться всюди, розстатися з ними. Адже завдяки своїм наставникам, ми і грамоти почесні одержуємо, і молодим організаторам допомагаємо. У нас, наприклад, понад сорок років пропрацювала чудовий кукловод Ольга Леонтіївна Ляшко. Діти разом з нею і ляльки шили, і вистави ставили. Ми дотепер жалкуємо, що в 83 роки вона (за станом здоров'я) пішла на «пенсію», заміни їй дотепер немає.
– Багато позашкільних установ скаржаться на нестачу фінансів, убогу базу...
– Ми, повторюся, у будь-якій ситуації залишаємося оптимістами. До того ж гріх скаржитися, нас міцно і надійно опікує міське управління освіти, науки і особисто його начальник Н.В. Савельєва. Суворо, принципово вона ставиться до всіх центрів і позашкільної діяльності. Але при цьому завжди допомагає, підтримує, не залишає без уваги. Таке ж ставлення до нас і з боку З.Н. Цвірінько, керівника відділу освіти Суворовської райадміністрації. Щотижня ми зустрічаємося, уточнюємо плани, перспективні проекти. Як бачите, ми не самотні!
