Нерідко відвідувачі збираються біля дверей Білгород-Дністровського відділення «Ощадбанку» ще до його відкриття. У такі дні до платіжної каси не проштовхнутися. Чергу ущільнюють пенсіонери із квитанціями для оплати горезвісної «комуналки» і клієнти банку з терміновими платежами. За останні роки «Ощадбанк» в «облоговому» становищі опинявся не раз. Черговий подібний випадок в історії банку люди безпосередньо пов'язують із фінансовою кризою.
– В «Ощадбанку» не стягують плату за послуги щодо комунальних платежів, – роз'яснюють активність відвідувачі. – І щодо інших платежів відсотки тут нижчі. Наприклад, при оплаті за контрактне навчання в одному з міських банків довелося відраховувати на його користь 17% від суми!
– Навантаження на касових працівників «Ощадбанку» останнім часом зросло відчутно, – доповнює Людмила Модестівна Гринько, в.о. начальника Білгород-Дністровського відділення «Ощадбанку». – Ми провадили спеціальний аналіз щодо оплати комунальних платежів від населення. З'ясувалося, зростання надходжень до «Ощадбанку» спостерігається не лише в міських касах, але і у цілому по району. Наприклад, раніше в селі Випасному приймалося близько 300 комунальних платежів. Лише в січні нинішнього року їхня кількість зросла до 787! Звичайно, все легко пояснюється. Люди настільки налякані кризою, що намагаються берегти буквально кожну копійку, незважаючи на витрату часу в довгих чергах. Ви здивуєтеся, але багато працівників інших наявних у Білгороді-Дністровському банків вважають за краще пройти певний шлях, щоб оплатити «комуналку» у нас, заощадивши кілька гривень. Такі люди досить добре інформовані про вартість банківських послуг, адже близько 80% з них – вихідці з «Ощадбанку».
У Білгороді-Дністровському сьогодні працює понад два десятки банків різної «вагової» категорії. Більшість із них уклали договори з міськими комунальними підприємствами і одержують від суми певний відсоток за переведення зібраних комунальних грошей. Як правило, якщо відсоток твердий, грошей у банку за «комуналку» від населення не беруть. Якщо низький або договір комунального підприємства з банком відсутній, то клієнт оплатить сповна «задоволення» обслужитися саме в даному банку. Буває, що деякі банки роблять «подвійне сальто», стягуючи відсоток за перерахування зібраної суми певному комунальному підприємству, знявши попередню данину з його ж споживачів при оплаті «комуналки».
Що ж стосується податкових і страхових внесків, оплати за медогляди, навчання тощо, то суми в різних банках справді відрізняються. Причини можуть бути несподівані. Наприклад, якщо банківське відділення розташоване на території МРЕВ або ДАІ, то, анітрохи не сумніваючись, на свою користь банк може запросити до 7% від суми водійського штрафу або податкового платежу.
При цьому в економічно стійких банках, яким вдається заробляти гроші на інших, більш прибуткових операціях, оплата рахунків за воду, каналізацію, тепло, електроенергію, послуги ЖЕО обійдеться порівняно недорого. У інших, що відчувають велике напруження під впливом наслідків фінансової кризи, сума комісії за прийняті комунальні платежі від фізичних осіб зростає.
У Білгород-Дністровському відділенні «Укргазбанку», як і в «Ощадбанку», грошей за оплату «комуналки» не візьмуть. В «Приватбанку» комісійні за комунальні послуги не заплатять лише пенсіонери. Решта при оплаті комунальних благ внесуть по 2 гривні за кожну квитанцію. Від такої оплати не звільняють клієнтів і у відділенні «Індексбанку». Зате стягують лише по гривні. Із серпня минулого року по 2 гривні за кожен комунальний платіж стали вимагати і у відділенні «Імексбанку». Доплатити за оплачену квитанцію по «комуналці» в «Правекс-банку» треба 5, в «Укрсоцбанку» 10 гривень. В інших банках тарифи по комісійних залежать від розміру платежу.
Для тих, кого криза відчутно не вдарила по кишені, поки що однаково, у який банк вносити комунальну або іншу оплату. Переважна більшість населення віддає перевагу банкам, які в складний фінансовий час пішли на поступки, вникли в кризову ситуацію, у якій опинився простий люд. Згодом до фінішної стрічечки з написом «закінчення кризи» доберуться не всі банківські структури. Деяким з них своєю недовірою клієнти вже сьогодні виносять беззастережний вердикт.
