Хоча у службі без проблем і не буває…
Якось уже так повелось, що на комунальників більше скаржаться, ніж їм дякують. Причому нерідко буває, що роблять це, так би мовити, за звичкою або за інерцією, навіть не замислюючись, як насправді вони виконують свої обов’язки. Щоб з’ясувати реальну картину, звернулася до тих, кого обслуговують працівники Савранського виробничого управління житлово-комунального господарства.
Пенсіонерка Світлана Данилівна Данчук висловилася так:
– Варто відзначити, що зараз ця служба працює стабільніше. Буває, що немає напору води. Але ж на те, напевно, є об’єктивні причини, сподіваюсь, що через деякий час все нормалізується. Наш будинок має індивідуальну вигрібну яму. Тож при першій же заявці приїздить машина і викачує нечистоти. Вже багато років підряд цю операцію виконує Валерій Рябоконь. Ми йому дуже вдячні за хорошу роботу.
Аналогічну думку про водія асенізаторної машини висловив Анатолій Захарович Бражко, що живе по вулиці Леніна, 50 «а». А ще Анатолій Захарович додав:
– Не потрібно забувати, що ми вже живемо в ринкових умовах. Квартири приватизували. Тож нам ніхто нічого не зобов’язаний робити даремно. Коли виникає потреба, ми складаємось, платимо у комунгосп, і нам вивозять сміття або викачують нечистоти. Щоправда, є один нюанс. Квартири приватизовані, а під’їзди, коридори, дах нібито нічийні. Тож і ремонтувати їх нікому. Слід би якось вирішити це питання. Влітку бувають також перебої з водопостачанням. Та ми до цього вже звикли. Хоча хотілося б, щоб на це звернули увагу.
Щоб дізнатися, як живеться сьогодні комунальникам, які проблеми їм доводиться розв’язувати, чи планують щось змінити з метою кращого обслуговування населення, звернулася до начальника виробничого управління житлово-комунального господарств Віктора Івановича Шпитка.
– Звичайно, ми стараємось, щоб в усі пори року була нормальна подача води. На сьогоднішній день за кошти з держбюджету придбали і встановили на трьох артсвердловинах водоочисні установки, які забезпечуватимуть кращу якість питної води. Всього у нас діє шість свердловин. Щоб встановити аналогічні очищувачі й на інших, нам ще треба близько 150 тисяч гривень.
Для забезпечення безперервної подачі питної води споживачам потрібно мати резервне обладнання та матеріали для роботи цеху «Водопровід». На жаль, цього нам бракує. Ще хотілося б придбати енергомісткі насоси, що дало б змогу економити електроенергію. Поки що це лише плани.
До наших обов’язків також входить вивезення рідких та твердих побутових відходів, утримання вулиць селища в належному санітарному стані, надання ритуальних послуг. У минулому році ми самі виготовили 10 урн для сміття, які встановили на центральних вулицях Саврані. У міру їх наповнення спеціальна машина забирає сміття і вивозить на сміттєзвалище. На жаль, жителі та гості нашого селища ще нерідко викидають тверді побутові відходи не в урни, а просто на тротуари. Ще не вистачає у нас належної культури. Звичайно, це ускладнює нашу роботу. Але хочу зазначити, що всі працівники ВУЖКГ старанно виконують свої обов’язки. Тож користуючись нагодую напередодні нашого професійного свята хочу привітати всіх колег, побажати найперше здоров’я, благополуччя в сім’ях, а також, щоб робота приносила радість.
Лариса ПІВТОРАК,власкор «Одеських вістей», Савранський район
Несвяткова, але потрібна розмова
У ізмаїльців проблем у житлово-комунальному господарстві, як кажуть, вище голови. Однак, наскільки відомо городянам, останнім часом зроблено багато позитивних кроків, спрямованих на те, щоб «розрядити» ситуацію. Що можуть, тут намагаються робити самі за рахунок місцевого бюджету. Але можуть, на жаль, не все. Цими днями повернулася з Одеси начальник міського управління житлово-комунального господарства Наталя Кесіора. Вона брала участь в одному із засідань постійної комісії Одеської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження і житлово-комунального господарства.
У бесіді з кореспондентом вона сказала:
– Головною метою нашої поїздки було – переконати в необхідності надання допомоги місту. Адже, як у цілому по області, так і в Ізмаїлі є багато проблем з обладнанням котелень, через що дуже відчутні втрати тепла. Виділення коштів на ремонт і реконструкцію мереж теплоподачі і котелень роздроблено, здійснюється за декількома програмами і субвенціями. А це призводить до розбазарювання бюджетних коштів, унеможливлює проведення досить чіткого і своєчасного планування, а також використання системних заходів щодо відновлення основних фондів.
У місті чимало питань пов’язано з ремонтом водо-каналізаційної системи, благоустроєм, ремонтом доріг і тротуарів.
– Ви праві. Тому ми і приїхали на засідання не голіруч, а із цілим комплексом пропозицій і з проханням включити їх до регіональної комплексної програми щодо енергозбереження, переведення об’єктів житлово-комунального господарства на джерела енергії, альтернативні природному газу, і впровадження енергоефективного електрообладнання.
І, мабуть, найбільш істотним можна вважати пілотний проект по комунальному підприємству «Ізмаїлтеплокомуненерго» вартістю 750 тисяч гривень. Відповідно до проекту пропонується встановити промислове обладнання для одержання і використання генераторного газу з очерету, виноградної лози, дерев’яної тріски в одній з котелень, де сьогодні використовується вугілля. Проектна документація розроблена інститутом газу Національної академії наук України. Газогенераторний газ, отриманий з м
