Стаття в «ОВ» «Навіщо штовхають УДП до банкрутства, або Як створюється криза», опублікована в нашій газеті 26 лютого ц.р., викликала в Ізмаїлі чималий резонанс. Додамо – останнім часом у місцевих засобах масової інформації все частіше з'являються статті, що з різних точок зору характеризують ситуацію, яка склалася навколо Українського Дунайського пароплавства, котра загрожує банкрутством. Ми поцікавилися думкою з цього питання в.о. міського голови Ізмаїла Ірини РУДНІЧЕНКО.
– Можу сказати одне: міська влада також дуже стурбована тим, що ВАТ «УДП» наближається до банкрутства, працює з мільйонними збитками. Тут місяцями не виплачується зарплата. Стурбовані тому, що ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» було і залишається одним з основних підприємств, на якому працюють жителі нашого міста. І нам, звичайно, далеко не байдуже те, що відбувається і може відбуватися далі. Тому що у разі банкрутства місто втратить досить значну суму податків, з яких складається наш бюджет.
Зовсім, на мій погляд, невірно те, що державними структурами не враховується думка місцевих органів самоврядування при вирішенні кадрових питань на державних підприємствах. Саме тому і відбувається те, що відбувається: ніхто не звертає уваги на думку громади, депутатського корпусу, керівництва міста при останніх призначеннях керівника цього державного підприємства. І що в підсумку: минулий рік приніс пароплавству величезні збитки. У квітні, за інформацією, що з'явилася в пресі, готується скорочення 850 працівників, з яких 500 – це плавсклад. Що далі? Остаточний розвал, банкрутство і фактичне зникнення цього підприємства?
На жаль, така надзвичайна ситуація – це і наслідок ставлення влади країни в цілому до своїх регіонів, про що з обуренням говорили учасники загальних звітно-виборних зборів Асоціації міст і громад у Києві, у роботі яких мені довелося брати участь. В обміні думками про поточні події з колегами неодноразово переконувалася: у багатьох містах України – не лише в цьому напрямі ситуація дуже схожа! Міста, громади через неправомірні або непрофесійні дії вищих органів влади втрачають значні кошти, не можуть достатньою мірою сформувати бюджет, звертаються із цього приводу до Кабміну, Верховної Ради, до Президента країни. Однак замість підтримки чують окрики, що, мовляв, ми тут, на місцях, і винні найбільше в тому, що відбувається! Поширюються неправдиві звинувачення в нецільовому використанні бюджетних коштів органами місцевого самоврядування. Учасники загальних зборів Асоціації руба поставили питання перед Президентом, Прем'єр-міністром країни про те, що час докорінно змінити ситуацію, яка сьогодні і веде до колапсу не лише окремі міста, такі, як наше, не лише наше пароплавство, але і всю країну, що ми і бачимо дуже наочно.
У чому ми винні? У тому, що неможливо достукатися до верхів, а один з народних депутатів, який репрезентує наш регіон від проурядової партії, стверджує, що може допомогти, але до нього ніхто не звертається, «забуває» про ті кількаразові звертання і листи до нього, на які він так і не мав бажання вчасно відреагувати.
Звичайно ж, ми не мовчимо і робимо все від нас залежне, щоб питання, які стоять перед громадою, не тонули в рутині текучки, як це було раніше. Міськрада, громада міста готові підтримати колектив Українського Дунайського пароплавства в будь-яких його починаннях. За необхідності ми зберемо сесію міської ради, на якій ухвалимо відповідне рішення, звернення до керівних органів країни з метою захистити колектив пароплавства. Адже нам далеко не байдужа доля як усього пароплавства, так і кожного його працівника. Сподіваюся, у нас знайдеться досить сил і для того, щоб, за необхідності, конкретно, від імені громади безпосередньо звертатися у вищі органи країни, озвучувати свою позицію і домагатися зміни ситуації на краще.
