– На таких відданих селу та вмілих господарях, як Микола Йосипович Захар’єв, тримається сьогодні сільськогосподарська галузь нашої держави, – так сказав заступник голови облдержадміністрації М.Г. Кісеолар, коли з керівниками північних районів області побував у ПСП «Маяк» під час проведення кущової наради з питань розвитку тваринництва і щодо перспектив цієї галузі. І слова ці цілком заслужені, бо за багато років роботи в Преображенці Захар’єв зумів так організувати роботу фахівців аргоформування на полях і фермах, що всі підрозділи діють чітко і злагоджено, як годинниковий механізм. Кожен працює на кінцевий результат і отримує гідну винагороду.
Наприклад, середньомісячна зарплата тваринників у пору великого молока складає 1300 – 1500 гривень, а механізаторів – у розпал польових робіт – по 1500 – 1600 гривень. Варто додати, що це без врахувань доплат.
Коли ж скрізь панує високопродуктивна праця, то й результати не баряться: в господарстві з року в рік домагаються найвищих врожаїв зернових та технічних культур серед усіх сільгоспвиробників району. Тут найкращі показники і в тваринницькій галузі. Далеко за межами району лине добра слава про племінну свиноферму, яка щороку бере участь в обласних конкурсах і постійно виборює призові місця. Справді, тут такі поросята, що при вмілій годівлі за якихось півроку набирають 110 кілограмів живої ваги.
Молочне скотарство у «Маяку» теж лідирує. Посудіть самі, якщо зараз сільгосппідприємства району виробляють в середньому 7400 – 7500 кілограмів молока щоденно, то майже половина, а точніше – 2900 – 3000 кілограмів із загальної кількості надоєні доярками Преображенки та Червоного Кута, де розміщені ферми цього господарства.
Звісно, що нині сільськогосподарське виробництво у занепаді. А от у «Маяку», попри всі економічні негаразди, прагнуть вистояти. І це добре, коли у районі є такий флагман, на якого рівняються й інші. Досвід цього господарства успішно застосовують і в СТОВ «Новоандріївське», «Мар’янівське», «Прогрес-плюс», «Батьківщина», ПП «ГСП».
Хочу ще раз повернутися до тієї наради, з якої починав кореспонденцію. Тоді не тільки М.Г. Кісеолар дав високу оцінку роботі Миколи Захар’єва, всі присутні голови райдержадміністрацій, начальники районних управлінь агропромислового розвитку теж були в захваті від цього господарства. Та воно і не дивно. Адже у сільгосппідприємствах Миколаївського району мають лише 100 корів, у Балтському – понад 200, у Савранському – 164 дійних корови, а в нашому районі лише один «Маяк» утримує понад 300 корів.
Нещодавно мав розмову із головним зоотехніком Лідією Слісаренко, яка теж, як і сам директор, пропрацювала в господарстві усе своє життя.
– Ми дійне поголів’я будемо збільшувати і до кінця року введемо в стадо ще 80 нетелей, – розповіла Лідія Петрівна. – Знаємо, що нашого молока з нетерпінням чекають городяни, вихованці дитячих садків. Тож кожного ранку наш молоковоз виїздить до одеської переробної фірми «Агроком».
Лише за перший місяць поточного року маяківці реалізували 66 тонн молока, а до каси господарства надійшло майже 97 тисяч гривень. Собівартість кілограма молока складає 1 гривня 60 копійок.
У ці дні середньодобовий надій від кожної корови становить близько 10 кілограмів. Отже, валове надходження молока сягає трьох тонн щоденно. Варто зазначити, що сьогодні ще чимало корів перебувають в запуску. Загалом поки що розтелилося 60 відсотків від загальної кількості тварин.
У чому ж секрет успіху? Найперше – у тому, що тут творчо займаються племінною справою. І на першій, і на другій молочнотоварних фермах успішно функціонують пункти штучного запліднення, де техніками працюють знаючі і добросовісні трудівники Віра Яківна Рябова та В’ячеслав Всеволодович Скуртов. Зооветспеціалісти разом із завідувачами ферм відбирають для запліднення теличок від високопродуктивних корів. Молодняк утримується на поліпшеному раціоні.
Основою основ у «Маяку» була і залишається міцна кормова база. Тут не поскупилися й придбали та встановили міні-комбікормовий завод. І тепер вся пожива перед тим, як надійти в годівниці, ретельно переробляється, до неї додаються всі необхідні компоненти.
Вже багато літ, як на полях цього господарства знайшов постійну прописку горох. Ним тут займають не менше 300 гектарів. А він, як відомо, є хорошим складником кормів і добрим попередником для інших сільгоспкультур.
Навіть тепер, на початку весни тут раціон годівлі дійного стада багатий на кормові одиниці, збалансований за всіма поживними речовинами. Корови отримують силос, січку, сіно, горохову дерть, перероблені зернові відходи пшениці, кукурудзи, ячменю. А з початку розтелення ще й додають макуху. Тож тварини ситі. А в народі кажуть, що молоко у корови на язиці. Щоб це молоко перейшло в бідони, щоденно трудяться 24 доярки.
Справжніми майстрами у цій нелегкій справі зарекомендувало себе подружжя Беженарів – Марія Дмитрівна та Іван Маркович з другої МТФ. Попереду в трудовому суперництві як на фермі, так і по господарству йде Марія Дмитрівна, яка щодня надоює по 220 – 230 кілограм
