У Золотій залі Одеського літературного музею відбулося урочисте вручення орденів і присвоєння почесних звань «Мати-героїня» багатодітним матерям.
Першим привітав присутніх губернатор області М.Д. Сердюк. За словами Миколи Дмитровича, на цю зустріч прийшли кращі мами на світі, наша еліта. І це справді так, адже звання "героїня" присвоюють найгіднішим з них. Як правило, у таких сім’ях завжди знаходять час, щоб оточити дітей турботою та увагою. Та це й зрозуміло, адже сімейне щастя важко уявити без великої, серйозної праці.
– Тому усі наші багатодітні мами насамперед невтомні трудівниці, – сказав А.І. Яценко, начальник відділу у справах сім’ї, молоді, спорту та охорони здоров'я Овідіопольської райдержадміністрації. – Сьогодні з нашого району нагороджують одразу чотирьох жінок.
Одна з них Віка Ворона прибула на свято із чоловіком Іваном та молодшими дітьми – Ксенією та Федором. Дивлячись на цю дружну сім’ю, де восьмеро дітей, розумієш, що тут завжди панують мир та злагода, а самі батьки на усе готові заради своїх малят. Важливе й інше, що в Овідіопольському районі піклуються про багатодітні сім’ї і завжди готові надати їм допомогу.
Відомо, що почесне звання "Мати-героїня" присвоюють, насамперед, за зразкове виховання дітей. Саме на принципах добра та справедливості виховували своїх синів і доньок Віра Михайлівна та Іван Володимирович Горбаті із села Кошари Роздільнянського району. Усіх поставили на ноги, навчили надійному ремеслу. Але й цього здалося замало невтомним батькам! І через якийсь час вони приймають рішення – купити дітям окремі будинки в рідному селі... З нетерпінням чекають їх тепер у Кошарах! Привітати з високою нагородою улюблену маму приїхали сини Ілля та Михайло.
Що ж, у таких сім’ях кращі батьківські якості переходять як соки в дереві до дітей, а там за традицією і до онуків. Як, наприклад, у Катерини Юріївни Рубаняк із Роздільнянського району, яка дарує своє тепло і шістьом онукам.
Материнська любов – найпостійніше із усіх почуттів у нашому житті. У багатьох з цих жінок діти вже давно дорослі, самостійні, але вони, як і раніше, живуть лише заради них. Як Степанида Гаврилівна Матієва, мати одинадцяти дітей із села Ольгинового Великомихайлівського району.
– Усю себе я віддала дітям, – говорить Степанида Гаврилівна. – І жодного разу про це не пошкодувала!
