Про те, яким бачиться подолання кризового часу у Роздільнянському районі, наш кореспондент розмовляє з в.о. голови райдержадміністрації Феліксом СІГАЛОМ:
– Феліксе Володимировичу, судячи з районного бюджету на 2009 рік, ситуація практично в усіх сферах життєдіяльності досить складна. Сьогодні важливо визначити пріоритети, на які доведеться спрямувати основні зусилля. Про що й про кого слід подбати насамперед?
– Одне з найуразливіших місць районного бюджету – фінансування освіти. Для нормальної роботи цієї сфери 160 – 170 тис. грн явно не досить. Але ми спробуємо виправити цю ситуацію, насамперед, вишукавши внутрішні резерви. Відповідно до плану заходів щодо виходу із кризового становища, вживемо заходів щодо посилення контролю за надходженням коштів за оренду земельних паїв. Оскільки минулого року ми провели детальний аналіз земельних ресурсів, ця робота дасть результат, спрямований на заповнення дефіциту бюджетних коштів, і допоможе розв’язати низку інших проблем. Сподіваюся, що одним з додаткових джерел поповнення бюджету стане проведення в червні цього року земельного аукціону. Отримані кошти можна буде спрямувати на фінансування освіти в районі, підтримати місцеві ради, що опинилися у скрутному становищі, забезпечити низку виплат, визначених законом про місцеве самоврядування.
– Тобто, Ви сподіваєтеся, що впораєтеся із розв’язанням цієї проблеми самостійно?
– Гадаю, що без допомоги обласної ради та облдержадміністрації нам не обійтися. Сподіваюся, до нашого прохання щодо виділення додаткових субвенцій на захищені статті, поставляться із розумінням. Гадаю, що ми знайдемо також підтримку місцевих рад, незважаючи на мінімальний рівень їхнього фінансування. Таким чином, ці та низка інших заходів допоможуть нам підтримати працівників освіти, вчасно й у повному обсязі виплачувати заробітну плату, нормально утримувати школи та інші навчальні заклади району, виконувати намічені у цій сфері програми.
Початок року показав, наскільки відчутні для роздільнянців реалії фінансово-економічної кризи. Насамперед, вони позначилися на зростанні безробіття, сьогодні цей показник досяг майже 3%. Позначається й погіршення ситуації у виплатах заробітної плати на бюджетоутворюючих підприємствах. Серед тих, де утворилася заборгованість – цементний завод, залізниця, філія консервного заводу "Вітмарк Україна" та ін. Поряд із цим, намітилася стійка тенденція скорочення персоналу, зменшення обсягів промислового виробництва та реалізації продукції.
За гарного прогнозу на урожай, очікується зниження виробництва у секторі сільського господарства. Не секрет, що тут позначається недалекоглядність цінової державної політики щодо закупівлі зерна, іншої сільськогосподарської продукції.
Зіштовхується сільгоспвиробник із серйозними проблемами і у період весняно-польових робіт. Не маючи у своєму розпорядженні коштів, він не має змоги застосовувати сучасні технології, не кажучи вже про розширення товарного виробництва. Дуже нелегко збувати із такими зусиллями вирощений урожай, займатися реалізацією інших продуктів своєї праці. Ставляться під питання ключові чинники життя на селі, які залежать від державної підтримки та фінансування існуючих програм, від кредитування банками життєдіяльності фермерських господарств.
На нараді у Головному управлінні агропромислового розвитку обласної держадміністрації йшлося про державну підтримку фермерства. Основний акцент у цій роботі, на мою думку, має бути спрямований на усіляке стимулювання діяльності сільгоспвиробника. Нам необхідна реальна кредитна політика, побудована із урахуванням чинника ризику. Високі відсоткові ставки при укладанні договору про кредитування зводять нанівець усі зусилля, спрямовані на те, щоб вивести фермерство із депресивного стану. Про які досягнення можна говорити, якщо банки та позичальники перебувають по різні сторони барикади? Мета, шляхи її досягнення у таких "партнерів" не збігаються!
Але й кредити не врятують виробника сільгоспродуктів, якщо на державному рівні не буде вирішене питання пріоритетного фінансування вітчизняного товаровиробника, дбайливого до нього ставлення. А щоб зрушити справу з мертвої точки, при владі потрібні державні люди, тверда рука. Тим, хто перебуває за кермом, потрібно припинити ділити владу і, щоб зберегти стабільність, професійно зайнятися управлінням, мобілізувати сили, як спортсмен перед стартом. Нам справді необхідний ривок, щоб перебороти безодню, і не впасти в неї. Сьогодні критерій оцінки влади – у її ефективності, у тому, що вона зробила для країни, наскільки вона здатна забезпечувати нормальне функціонування адміністративної одиниці, у якій вона перебуває й працює. На місцях кожен керівник на своєму рівні передбачає наслідки та реалії організованої ним роботи. Ми є частиною держави, ми – учасники економічного процесу. На нашому підґрунті визначається, наскільки ефективно ведеться господарювання, які необхідні державні дотації
