Навчає читання за власною методикою
НещодавнонабазіНВК«ЗОШІ– ІІІступенів-гімназія» смтЛюбашівкивідбувся«Ярмарокпедагогічнихідейтатехнологій-2009», наякомубулипредставленіавторськіметодичнірозробкипедагогівшкілрайонуінавітьнавчальніпосібники. На мистецький вернісаж було виставлено декоративно-ужиткові вироби, створені школярами та вчителями.
Особливо урожайним було нинішнє педагогічне свято для чотирьох вчителів НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-ліцей» смт Любашівки, які проходили атестацію і демонстрували колегам свої напрацювання. Вчитель початкових класів Тетяна Миколаївна Кульбака репрезентувала свої методичні посібники «Інноваційні технології навчання» та «Робота з батьками». Учитель-початківець Олена Петрівна Узун, яка майже чверть століття працює з дітьми, крім методичних розробок, представила на розсуд педагогів свою книгу «Навчальні тексти при читанні мовчки», написану у співавторстві із завідувачем спільної російсько-української лабораторії «Педагогічні технології ХХІ століття» при Балтійській Педагогічній академії, професором Ізраїлем Посталовським. На сьогоднішній день цей посібник для читання в першому класі загальноосвітніх шкіл є 12-им виданням цієї серії. Він пройшов апробацію в ряді Любашівських і Одеських шкіл і залишається єдиним посібником, надрукованим українською мовою.
Головна задача поданих у книзі текстів – змусити дітей аналізувати прочитане, його зміст і структуру, вивести на новий рівень їхнє мислення. І, разом з тим, міні-розповіді несуть виховний характер.
Посібником можуть користуватися вчителі початкових класів, вихователі продовженого дня, а також батьки, які допомагають своїм дітям оволодіти технікою продуктивного мовчазного читання.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей», Любашівський район
«Після шести буде пізно…»
Нещодавно Ренійська дитяча районна бібліотека взяла участь в анкетуванні педагогів, школярів та їхніх батьків, яке провадилося по всій Україні.
– Якщо говорити про вільний час, то, як показало опитування, міські діти воліють проводити його за комп'ютерними іграми, а сільські – за телевізором, – розповідає завідувачка дитячої бібліотеки Людмила Валентинівна Маліна. – У переліку переваг у наших дітей книжка стоїть на 3-4 місці. Середньостатистична думка говорить про те, що інтерес до книжки залишається стабільним. Але я багато років працюю в бібліотеці і можу сказати, що останнім часом інтерес дітей до книжки поступово падає.
Якщо говорити про переваги юних читачів ренійської бібліотеки, то найбільшим попитом користуються дитячі ілюстровані журнали «Барбі», «Принцеса», «Дісней», «Том і Джеррі», «Міккі Маус» та інші. На другому місці за попитом – література за шкільною програмою. На третьому – фентезі і детективи.
– Щоб залучити до бібліотеки більше дітей, необхідно йти у ногу з часом. Але, на жаль, у нас дотепер немає комп'ютера і оргтехніки, – говорить Л.В. Маліна. – Торік нашу установу забезпечили індивідуальним опаленням на природному газі, але потрібен ремонт – востаннє він робився за часів радянської влади. Деякі діти, дивлячись на нашу стару круглу піч, запитують: «Що це таке?»
Не меншу стурбованість фахівця викликає й книжковий фонд:
– Пушкіна майже не одержуємо, про Некрасова й говорити нічого. Фонвізін уже зачитаний до дірок. Останнім часом ми одержали дві чудові серії книжок «Українська мова» і «Українська книга» за президентською програмою. Але надходжень класики зарубіжної літератури, яку перекладають на всі мови світу, дуже мало.
Турбує бібліотекаря те, що в початковій школі, де викладання ведеться українською мовою, не читаються чудові вірші Корнія Чуковського, Самуїла Маршака, Агнії Барто. А потім діти виростають і не знають, хто такі Мийдодир і доктор Айболить.
На щастя, є батьки, які дуже серйозно ставляться до виховання своїх дітей і водять їх до бібліотеки вже з трьох років. До таких батьків належить, наприклад, Світлана Миколаївна Калініна, яка виховує близнюків Олю й Володю.
– Я – вчитель, і знаю, що важливо прищепити любов до книжки саме з перших років життя. Повірте, після шести років уже буде пізно, – говорить Світлана Миколаївна. – Я даю можливість синові й дочці самостійно вибирати книжки. Звичайно, їм подобаються барвисті журнали. Моїм близнюкам – по шість років, вони ще не ходять до школи, але вже навчилися читати. Не було дня, щоб ми не посиділи із книжкою. Читання займає зовсім небагато часу – усього 20 хвилин перед сном. Ми, педагоги, рекомендуємо всім батькам читати дітям вечорами, але, на жаль, багато хто посилається на зайнятість і втому. Але ж потім будуть скаржитися, що їхні діти не люблять читати.
А ось ще один маленький, але вже дуже активний читач ренійської бібліотеки – п'ятирічний Дмитрик Іщенко.
– Останнім часом мені ніколи ходити з Дімочкою до бібліотеки – у нас в родині однорічна дитина, – розповідає багатодітна мама Ірина Валентинівна. – До бібліотеки Дімочка зазвичай ходить з тіткою або старшими сестрами – одинадцятирічною Сашею і дев'ятирічною Машею. Вони ж йому й читають казки, хоча багато чого він уже знає напам'ять. У нас в родині всі діти дуже люблять книжки, вдома все перечитали, уже до бабусиної бібліотеки дісталися. Ми із чоловіком вважаємо, що корисніше почитати книжку, ніж проводити час перед телевізором. Я люблю читати православну літературу – вона виховує, розвиває духовність. Інтереси чоловіка – ширші, він любить історичні романи, іншу пізнавальну літературу і є постійним читачем районної бібліотеки.
– Багато чого залежить від батьків і вчителів, – підсумовує нашу розмову напередодні Всесвітнього дня книг і авторського права Л.В. Маліна. – Приведіть маля до бібліотеки, воно виросте й буде ходити до нас самостійно. Як це роблять, наприклад, двоюрідні брат і сестра Сергійко Дороднов і Ганночка Думачева, Оля Щербакова – наш найактивніший читач. Є в нас не тільки читаючі діти, але й читаючі колективи, як 4-А клас Ренійської гімназії, яким керує досвідчений педагог Марія Олексіївна Мазило. Пам’ятайте: книжка навчає дитину думати, розвиває фантазію та інтелект.
Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей», Ренійський район
Чим може здивувати бібліотека
Цьому самодіяльному ляльковому театру понад 20 років. За ці роки в ньому змінилося кілька поколінь акторів-лялькарів, але залишали вони театр не тому, що в театрі тяжкі умови роботи. Більше того, у цьому випадку така «плинність кадрів» – лише плюс. Вся справа в тому, що артисти цього театру – діти. Вони ростуть, у них з'являються інші захоплення і заняття. Але театр живе, і це означає, що інтерес до нього у дітей не згасає – вони передають його один одному як естафетну паличку, або, якщо говорити високим стилем, священний смолоскип творчості.
Але найцікавіше, що існує цей театр при звичайній районній дитячій бібліотеці в Іванівці. У його репертуарі – улюблені дітьми казки, у планах – постановка вистав на морально-етичні теми. Найвдячніші глядачі – маленькі вихованці дитячого садка. Ляльковий театр користується великою популярністю і визначає «лица необщее выраженье» звичайної, на перший погляд, бібліотеки. До речі, юні читачі-актори виступають не лише за ширмою. Наприклад, на сцені районного Будинку культури, до сторіччя від дня народження одного з улюблених дитячих письменників Миколи Носова, вони зіграли виставу, поставлену за уривками з його казки «Пригоди Незнайки» і оповідань.
Але не лише «ігри з ляльками» може запропонувати своїм юним допитливим читачам бібліотека. У гуртку «Талановиті пальчики» займаються діти, які люблять майструвати, створювати щось своїми руками. На полицях, поруч із книжками, затишно влаштувалися їхні симпатичні вироби. Є і читачі-художники – їхні роботи бібліотекарі з гордістю демонструють гостям. …Ось так Іванівська районна дитяча бібліотека стає свого роду міні-культурним центром і клубом за інтересами.
– Ми намагаємося залучати дітей, не зайнятих в інших гуртках, – і у нас вони розкриваються, – говорить директорка бібліотеки Світлана Іванівна Балковська.
Розкриваються, втім, не лише діти, але і співробітники бібліотеки. Валентина Вікторівна Чабан знайшла себе як режисер лялькового театру, Вікторія Костянтинівна Данильчак керує «Талановитими пальчиками».
Звичайно ж, Світлана Іванівна та її колеги творчо підійшли і до організації основної діяльності бібліотеки, головна мета якої – максимальне задоволення запитів юних читачів. Не секрет, що рівень комплектування відстає від потреб бібліотеки в тих чи інших виданнях. Щоб заповнити цю прогалину, і збирають бібліотекарі тематичні добірки за матеріалами періодичних видань. Таким чином, у декількох теках вдається сконцентрувати значний обсяг цінної актуальної інформації. При цьому, велика увага приділяється краєзнавству, історії, знатним людям, талановитим дітям району. Для того, щоб по-справжньому зацікавити дітей книжками, привчити їх читати не лише «літературу з програми», бібліотекарі двічі на тиждень приходять до школи. По середах вони організовують виставки-презентації нових книжок, які потім діти можуть взяти почитати в бібліотеці, у п'ятницю провадять заняття на різні теми. І така активність бібліотекарів приносить свої плоди – читачів багато.
Про директорку бібліотеки Світлану Іванівну Балковську з теплотою і замилуванням говорить начальник районного відділу культури Марина Степанівна Божеску:
– Скромна і небагатослівна, Світлана Іванівна – великий професіонал своєї справи. Вона не просто добре працює, а, без перебільшення, творить добрі справи. Завдяки її ініціативі в бібліотеці зроблено ремонт – дано лад і підлозі, і стелі, і стінам. Вона все робить із вогником і передає цей вогник далі. Тепер і в інших наших установах культури – бібліотеці для дорослих, Будинку культури – хочуть, щоб і у них було не гірше. Співробітниці бібліотеки Валентина Вікторівна Чабан і Вікторія Костянтинівна Данильчак – учениці Світлани Іванівни. Вони вдячні їй за те, що вона ділиться своїми знаннями і досвідом. А ми, зі свого боку, вдячні Світлані Іванівні і колективу бібліотеки за те, що вони роблять.
…Можливо, і не всі, але багато хто з тих дітей, які «вийшли» з Іванівської районної дитячої бібліотеки, збережуть у пам'яті її затишну творчу атмосферу, добрих, завжди готових прийти на допомогу бібліотекарів. І так хочеться вірити, що вони назавжди подружать із книжкою.
Ірина ГОЛЯЄВА,«Одеські вісті»,Іванівський район
