Від Президента зі скандалом пішло його друге «Я»
Експерти, які прогнозували майбутні вибори Глави держави Україна як найбрудніші в її історії, схоже, не надто помилялися. Позавчора одночасно з бурхливими подіями у Верховній Раді розігрався ще один скандал, пов’язаний з передвиборним перегрупуванням політичних сил.
Почну з парламентських дебатів. Бурхливе обговорення дилеми «Правий чи неправий керівник МВС, який накинувся на німецьких поліціянтів у день визволення військами Антигітлерівської коаліції славетного міста Франкфурта-на-Майні?» призвело до рішення про створення... трьох спеціальних слідчих комісій, «присвячених» Юрію Луценку. Причому дві з них складаються з тих самих депутатів, відрізняючись лише прізвищем голови. В одному випадку ним хочуть зробити представника Блоку Юлії Тимошенко (яка не вбачає у поведінці лідера «Народної самооборони» нічого ганебного), у другому – члена фракції Партії регіонів, який наполягає на звільненні надто емоційного політика. До речі, третя комісія, чий склад давним-давно затверджено, також очолюється представником Партії регіонів Миколою Джигою, – генерал-полковником міліції, який чудово розбирається в особливостях функціонування Міністерства внутрішніх справ.
По ходу обговорення перший заступник голови фракції ПР Олександр Єфремов порадував депутатський корпус свіжою інформацією з Китаю. Після завершення офіційного візиту до Республіки Кореї Луценко мав намір перебратися і до Піднебесної. МЗС КНР, підтверджуючи готовність приймаючої сторони забезпечити ідеальний порядок і дотримання протоколу під час візиту, одночасно вважає за потрібне зробити непередбачуване у дипломатичній практиці застереження. А саме: керівник МВС України під час перебування у Китаї повинен дотримуватися законів цієї країни. Чи не так, не зовсім звична умова для іноземного гостя такого високого рангу?..
Доки депутатський корпус розуміюче посміхався, неподалік від будинку під куполом над головою Лідера української нації вдарила сильна гроза. Його найвідданіший соратник (ще недавно Віктор Ющенко повторював при кожному зручному випадку: «Балога – це я!») закликав піти з політичної арени і свого боса, і його головного опонента Юлію Тимошенко. Мовляв, Ющенко безпосередньо винен у тому, що після першого провального голосування щодо Юлії Володимирівни, повторно вніс її кандидатуру для затвердження Верховною Радою на посаду керівника уряду. Країну після цього постійно трясе від конфліктів.
Крім «потурання» соратниці по Майдану, Балога звинуватив Ющенка у кумівстві у владі. Мабуть, прийнявши запрошення Віктора Андрійовича переїхати до Києва із Закарпаття для керівництва апаратом Глави держави, Віктор Іванович розраховував на виконання гарантованих «стороною, яка запрошує,» обіцянок щодо працевлаштування своїх давніх бізнес-партнерів. Виявилося, всі «хлібні місця», зокрема і у самому Секретаріаті Президента, зайнято або його кумами, або друзями. Ті ж, замість демонстрації повної лояльності, протягом майже трьох років намагалися «видушити» Балогу з Печерських пагорбів назад за Карпатський перевал. Підтвердивши, нібито наближені до Ющенка люди намагалися ним маніпулювати, Балога патетично вигукнув: «Нікому і ніколи цього не дозволяв і не дозволю!».
Тим часом, давні соратники і Ющенка, і Тимошенко у внутріукраїнських скандалах, які періодично виникали, звинувачували саме Віктора Івановича, який затіяв у чужому для себе місті якусь зовсім вже незрозумілу гру.
Про одну з імовірних умов цієї гри минулого тижня згадав віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко. За даними Миколи Володимировича, на сьогодні посада керівника будь-якої «вигідної» районної державної адміністрації у Київській області коштує 2-3 мільйони. Не гривень. Причому таку суму треба мати ще до початку розмови з «потрібними людьми у Секретаріаті Президента». Оголошуючи такі пікантні деталі «прайсу», Томенко навряд чи припускав, що Балога терміново оголосить про існування письмової заяви про власне звільнення.
Практично одночасно лідер Рівненської організації «Народної самооборони» Сергій Луценко (рідний брат керівника МВС) не лише підтвердив дані віце-спікера, але і повідомив про «чотири заправлені літаки», що нібито вже очікують Балогу в Ужгородському аеропорту для спішної евакуації його разом з членами родини. Мовляв, решту своїх днів керівник СП зможе безбідно прожити в екзотичних місцях, де круглий рік – спекотне літо.
Поки що винуватець скандалу перебуває у межах міста Києва. А вся українська міліція шукає... заступника голови Служби безпеки України, відповідального за питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Генерал Тиберій Дурдинець, уродженець сонячного Закарпаття і креатура Балоги, повинен був піти зі своєї дуже впливової посади ще на початку листопада 2008 року. Тому що його кандидатура не пройшла затвердження у профільному комітеті Верховної Ради. За допомогою керівника Головного управління «К» СБУ Віктор Балога мав намір «тримати на гачку» майже все політичне керівництво країни; а Тиберій Дурдинець, у свою чергу, не повинен був втручатися у фінансові розрахунки «потрібних людей у Секретаріаті Президента» з претендентами на призначення на високі посади у районних, міських та обласних держадміністраціях.
Не дивно, що Блок Юлії Тимошенко всіляко «заважав» Тиберію Васильовичу відловлювати корупціонерів у рядах цієї та інших парламентських фракцій.
За деяким даними, нині Тиберій Дурдинець вже за межами України. Відповідно до постанови слідчого Генеральної прокуратури країни Українське бюро Інтерполу позавчора оголосило Дурдинця у міжнародний розшук.
Тому не виключено, що бурхлива реакція на переслідування такої потрібної для себе людини і спровокувала вчорашні одкровення «другого Я» Віктора Ющенка.
Прес-служба громадянського руху «Народна самооборона» передала у розпорядження «ОВ» заяву народного депутата Юрія Гримчака. На думку цього політика, дане Балогою пояснення причин своєї відставки – незгода з рішенням Віктора Ющенка повторно балотуватися на посаду Президента України – зайвий раз доводить, що ця людина зовсім не мала намір піти зі своєї посади, а прагнула використати свою чергову заяву для шантажу Глави держави. «Коли пан Балога говорить про те, що Президент не має морального права іти на президентські вибори, тому що за чотири роки не виконав більшість даних ним на Майдані обіцянок, і звинувачує Главу держави у тому, що у багатьох кадрових призначеннях Президент керувався не професійними якостями, а просто сімейними або дружніми взаєминами, – то, принаймні, повинен був би згадати при цьому, яким чином він сам потрапив на посаду керівника Секретаріату, – вважає депутат від «Народної самооборони». – Тепер же, після того, як Віктор Ющенко набрався мужності підписати Указ про відставку, пан Балога з лукавством, гідним Іуди, намагається зобразити із себе опозиціонера, готового добити вже фактично «лежачого» Президента. Проте ця чергова витівка політичного авантюриста Балоги – більше на совісті Президента, ніж на совісті його вчорашнього головного «сантехніка». Ще навесні 2008 року «Народна самооборона» вимагала від Президента негайно звільнити з посади керівника Секретаріату В. Балогу, оскільки його діяльність призводить до повальної корупції і руйнування системи влади. Тоді В. Ющенко відповів «самооборонцям»: «Балога – це я!». Підсумком цієї всепоглинаючої довіри Глави держави до свого головного «сантехніка» стала повна втрата довіри до Президента з боку українських виборців і політичних еліт».
19 травня керівництво Секретаріату Президента України покладено на Віру Іванівну Ульянченко, 1958 року народження, випускницю Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Всім, мабуть, відомо, що ця неабияка жінка – одна з найвпливовіших особистостей в українському політикумі. Віра Ульянченко працювала у парламенті четвертого скликання, а з 2006 року очолює Київську облдержадміністрацію. Наприкінці минулого тижня губернатора столичного регіону обрали ще й головою Ради партії «Наша Україна». Доречно буде нагадати нашим читачам таку деталь: Віра Ульянченко на початку 90-х років минулого століття керувала столичним Представництвом акціонерної судноплавної компанії «Бласко». Тобто, для Одеси і усього нашого регіону Віра Іванівна – «своя людина в СП».
