З перших років незалежності наша держава активно включилася у миротворчі операції Організації Об’єднаних Націй по врегулюванню військових конфліктів в багатьох куточках світу. За останні 18 років тисячі українських військовослужбовців виконували почесну місію в конфліктних регіонах. І сьогодні вони у складі «блакитних шоломів» несуть службу під прапором ООН.
Тричі довелося побувати у гарячих точках старшому прапорщику Валерію Циктору. Свою першу місії він виконував у 1999 році в складі 240-го Окремого спеціального батальйону, що дислокувався в місті Мостар (Боснія і Герцеговина). Українські «оонівці» відповідали за особливо небезпечний 360-кілометровий відрізок автомагістралі та охороняли Алєксіний міст.
Через чотири роки ст. прапорщик Циктор вже ніс службу на африканському континенті у Сьєрра-Лєоне в якості інструктора вогневого взводу. Крім врегулювання місцевих конфліктів та допомоги мирному населенню, він разом з товаришами навчав пакистанців, нігерійців і бангладешців опановувати військову техніку. А торік В. Циктор повернувся з Ліберії. У цій країні 56-ий окремий вертолітний загін займався доставкою у потерпілі райони гуманітарної допомоги. Валерій Богданович може довго розповідати про свої враження під час виконання миротворчої місії. Серед численних картин громадянських воєн йому вкарбувалися у пам’ять голодні діти з простягнутими рученятами, їхні великі очі, наповнені надією на порятунок. Тому, за словами миротворця, варто ризикувати життям, щоб покласти край кривавим конфліктам та повернути мирне життя у сплюндровані війною міста і села.
