До розпалу курортного сезону в Одеському регіоні і у Криму залишилося зовсім мало часу. Зараз будуються прогнози: скільки буде відпочивальників, які грошові суми вони залишать на узбережжі? Поки що переважає песимізм, заснований на тому, що в останні роки приплив приїжджих сюди неухильно зменшується. Нинішнього літа обов'язково внесе свої негативні корективи і загальна економічна криза. А ще люди реагують на чутки про забруднені пляжі, антисанітарію, недоліки громадського харчування, загострення міжнаціональних відносин. Не може не турбувати і те, що, на думку вчених (це вже не обивательські плітки), зростає ймовірність землетрусу, що може призвести до... загорання Чорного моря. Небилиці? Аж ніяк – так вже було 82 роки тому...
Старожилів, що були очевидцями небувалого природного катаклізму в Криму в ніч із 11 на 12 вересня 1927 року, тепер на узбережжі можна перерахувати на пальцях. Вони згадують про страшне лихо з тремтінням. Є і офіційні висновки фахівців того часу. Землетрус із епіцентром у морі, за 25 кілометрів від Ялти, завдав величезної шкоди. У містах і селищах були зруйновані тисячі будинків, кількість загиблих і поранених обчислювалося сотнями.
Підводні і підземні поштовхи збіглися із сильною грозою. Блискавки били в землю і море. Тоді-то люди з жахом і побачили, як з товщі води на півкілометрову висоту вириваються вогненні стовпи. Пізніше стало відомо, що через тектонічні розлами дна перемішалися водні шари і запалахкотав сірководень, що піднявся на поверхню і змішався з повітрям.
– Трагічною випадковістю це назвати не можна, – сказав керівник відділу морської геології Національної академії наук України академік Євген Шанюков. – Про аномалії Чорного моря відомо давно. Головна з них – сірководневий шар. Він утворюється від розкладання органічних речовин в умовах нестачі кисню. Комусь здасться неймовірним, але реальність така – сірководень заповнює 90 відсотків обсягу морської води. Рівень його шару неухильно піднімається і перебуває вже на 50-100-метровій глибині, а в східній частині – усього на 30-метровій. Шлях сірководню на поверхню перекриває вуглець, про що подбала природа, але, як показує практика, можливі будь-які непередбачувані збої.
До речі, Чорне море в цьому плані не є винятком. Загальновідома трагедія в Камеруні у 1986 році, коли 1746 чоловік загинули від отруєння парами сірководню, що вирвався з озера Ніос. У 1980 році біля узбережжя Перу через насичення поверхневих шарів сірководнем загинула величезна кількість риби, а корпуси суден стали чорними. Смертельний газ раптово піднімався і із глибин Мертвого моря.
– Що стосується великих землетрусів, то вони в Криму циклічні і відбуваються раз на 70 – 100 років, – стверджує Євген Шанюков. – Отже, існує ймовірність не настільки віддаленої від нас чергової катастрофи. За висновками численних вітчизняних і закордонних експедицій, що досліджували дно, це може статися за 20 – 50 кілометрів від берега в районі Алушти або Сімеіза. А поки що півострів з періодичністю у 2,6 року розхитують незначні тектонічні рухи земної кори.
– Причиною загорання моря може стати не лише землетрус, але і злочинне ставлення людей до природи, – заявив провідний спеціаліст Севастопольського інституту біології південних морів Національної академії наук України, доктор біологічних наук Неллі Сергєєва. – Щорічно країни Чорноморського басейну скидають у море сотні тисяч тонн органічних і неорганічних речовин, усіляких металів. Рівень забруднення ними досяг критичної позначки, вони можуть спровокувати дуже потужний вибух. Біда і у тому, що вода вже не в змозі самоочищатися, тому тваринний світ уражений багатьма вірусними хворобами.
Мало хто знає, що Чорноморський басейн остаточно сформувався в нинішніх межах на місці гігантського Новоевкійського озера лише два тисячоріччя тому. Його площа – 423 тисячі квадратних кілометри, що набагато менша більшості морів планети. То невже цей унікальний витвір природи приречений на знищення людством або стихією? Запитання, схоже, риторичне, і відлік часу йде вже не на століття, а на роки.
