Не так хутко робиться, як мовиться. Ці слова згадалися, коли до редакції надійшла чергова заява від мешканців будинку № 5/3 по вул. Академіка Філатова. А живуть у цьому багатостраждальному будинку переважно інваліди першої групи по зору, ветерани війни і праці, учасники бойових дій із своїми сім’ями. Споруджувався він свого часу на відрахування Всеукраїнського товариства сліпих. Настав час, коли інженерні комунікації зносилися і підвал почало заливати то холодною, то гарячою водою; фекаліями, на перших поверхах набухала підлога… Тоді мешканці, організувавшись навколо активіста будинкового комітету, учасника ВВВ, ветерана праці Катерини Борисівни Юр’євої, почали звертатися по допомогу і до районних, і до міських, і до обласних органів влади і навіть до київських високих інстанцій. Кілька років їм обіцяли розпочати ремонт і лише у 2007 році розпочали після того, як на захист інтересів інвалідів долучилися газети «Одеські вісті» і «Вечерняя Одесса». У нас зберігся перелік телефонів офіційних осіб, до яких ми зверталися за відповідями на запитання, поставлені у публікаціях.
Як пишуть у своєму новому звертанні до редакції (воно спрямоване також на адресу Президента України, міністра з питань ЖКГ, Одеського міського голови) до нового, 2008-го, року встигли замінити труби гарячого і холодного водопостачання і водовідведення.
«Капремонт труб центрального опалення обіцяли розпочати після різдвяних свят, тобто на початку січня 2008 року (замовником ремонту була Одеська облдержадміністрація, підрядником – ТОВ «Южний завод»). Але настав липень 2009 р., а ремонт центрального опалення так і не розпочинали, хоча і замовник, і підрядник обіцяли виконати капремонт у повному обсязі.
З вищевикладеного напрошується висновок про нецільове використання коштів, виділених на капремонт інженерних комунікацій у повному обсязі у підвалі нашого будинку.
Труби опалення у підвалі в аварійному стані, протягом попереднього опалювального сезону (листопад 2008 р. – квітень 2009 р.) неодноразово ставався розрив труб, через це відключали опалення для усунення пошкоджень, і мешканці у цей час перебували у неопалюваних квартирах.
Щодо питання капремонту ми неодноразово зверталися до Одеської міськради, до управління ЖКГ і ТЕК міста. Нам обіцяли зробити капремонт опалювальної системи у підвалі в третьому кварталі 2009 року (лист від 16.12.2008 р. № Ю-133/6; лист від 17.07.2008 р. № К-133/3; лист від 24.03.2009 р. № Ю-252; лист від 02.04.2009 р. № Ю-252/2).
Одне з наших звертань міськрада відправила до Київської районної адміністрації м. Одеси, і райадміністрація відповіла нам, що бюджетом міста на 2009 рік не передбачено кошти на капремонт житлового фонду, тому виконати зазначені роботи до коригування бюджету міста неможливо (лист від 27.04.2009 р. № 08-10/487).
9 квітня 2009 р. відбулася XVІ сесія Одеської міськради, на якій було ухвалено рішення про виділення на утримання і капремонт міського комунального господарства сорока п’яти мільйонів гривень (газета «Юг» від 16 квітня 2009 р. № 26). У телефонній розмові служба технагляду ЖКГ і ТЕК міста Одеси заперечують виділення сесією коштів на капремонт. То кому ж вірити?! Куди ділися гроші, які були виділені раніше?
Просимо Вашого сприяння у питанні про завершення капремонту у підвалі нашого будинку, тобто про капремонт труб центрального опалення.
Якщо нам відмовлять у завершенні капремонту, ми змушені будемо звернутися до міжнародних організацій щодо захисту прав людини».
Така от вийшла своєрідна детективна історія. Вона не викликає нічого, крім недовіри до обіцянок і рапортів чиновників з міськради та Київської райадміністрації про успіхи у підготовці ЖКГ до нового опалювального сезону. Виходить так, що загалом і в цілому у них виходить усе більш ніж добре, а коли доходить справа до конкретного «кричущого» об’єкта, то спливають всілякого роду непривабливі факти. І мимохіть виникає запитання: хто ж відповість за знущальне ставлення до інвалідів?!
