У цьому році один з райцентрів Одещини – Біляївка – святкуватиме 220 років з часу заснування самого населеного пункту і 30-річчя у статусі міста. Втім, «ювілейним» настроям заважають деякі неприємні обставини. У центрі Біляївки залишаються занедбаними майже три з половиною гектари землі – територія колишньої військової частини, реформованої у 2005 році. Через це не вирішується низка соціальних питань, страждає зовнішній вигляд міста...
Фото- і відеозйомка на території військового містечка заборонені – режимний об'єкт. Але навіть того, що видно через огорожу, досить: казарми, що руйнуються від дощів і вітрів, порожні ангари з поваленими дверима... Сумна і, на жаль, досить типова картина для багатьох подібних об'єктів. Але у випадку з Біляївкою справа ускладнюється ще й тим, що військова частина розташовувалася на двох ділянках – на околиці і у самому центрі. "Центральна" ділянка межує з дитячим садком, районною спортивною школою і районним відділом внутрішніх справ. Звичайно, місцевій владі не однаково, що робиться на цій землі. Ось вже чотири роки ростуть стоси звертань до різних інстанцій з проханням передати військове містечко до комунальної власності міста.
– Сьогодні ця територія практично не охороняється, відключені всі системи водо- електро- і газопостачання, все занепадає, – журиться мер Біляївки Михайло Бухтіяров. – Але ж можна було б використати цю територію в інтересах громади. Роботи зроблено дуже багато. Ми зверталися і до Кабінету Міністрів, і до Президента, і до народних депутатів, делегація міськради виїздила до департаменту при Міноборони, який займається майном Збройних сил... На жаль, коли ми одержали останню відповідь від Прем'єр-міністра, стало зрозуміло, що питання не вирішується. У відповіді було сказано, що Кабмін планує продати містечко приватному інвесторові. Ми проти цього, і будемо робити все можливе, щоб територія і майно були передані громаді Біляївки.
Поки що остання відповідь, отримана від Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко витримана ось у якому дусі. Об'єкт комерційно привабливий і внесений до додаткового списку №1 нерухомого військового майна Збройних сил України. Продаватиметься на аукціоні разом із земельною ділянкою. Отримані кошти спрямують на реформування ЗС, зокрема – забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців.
– Я не хочу говорити про цей варіант, але навіть якщо справа дійде до продажу майна, то інвестора повинна шукати міська рада, – вважає Михайло Бухтіяров. – Розвиток території повинен бути спрямований на розв’язання соціальних питань нашого міста. А щодо продажу землі – тільки громада може нею розпоряджатися. Інших варіантів вирішення цього питання сьогодні законодавчо не передбачено.
Як визнає наш співрозмовник, за чотири роки Міноборони так і не надало міській владі відповідні документи на землю і майно. Але ж від цього спірна ділянка не перемістилася на Місяць! Мер Біляївки побоюється, що якщо військове містечко буде продано приватному власникові без погодження з міськрадою, то це може викликати чимало проблем. Наприклад, новий власник може влаштувати тут якісь склади або промислове виробництво. Але ж це – повторимося – центр міста. Генплан предбачає його соціальний розвиток. Житло, розважальні комплекси для молоді, дитячий садок ... Адже зараз, наприклад, у Біляївці черга до дитячого садка – майже п'ятсот дітей ...
– Дуже тяжко слухати батьків, які приходять і плачуть, що нікуди подіти дитину, – зітхає Надія Дурбало, завідувачка Біляївського дитсадка №1 "Веселка" (всього у місті два таких заклади). – Часто бабусі або працюють, або не можуть дивитися за дошкільниками, а батьки сьогодні повинні працювати, щоб утримувати свої родини. Та й за законом діти повинні одержувати дошкільну освіту, але сьогодні ми не можемо задовольнити всі потреби. Військова частина – буквально за 20 метрів від нас. Там і територія велика, і будинки стоять пустками – є можливість зробити приміщення для виховання дошкільників. Спорудити новий сад сьогодні дуже дорого, а перепрофілювати було б і швидше, і простіше.
Поки ж що навіть чимало районних структур – управління статистики, відділення казначейства та інші туляться в орендованих кімнатах і не мають власного приміщення. Вони теж могли б розташуватися на території військового містечка. Так само, як і міський Будинок культури або Центр зеленого туризму. Щодо інтересів самих військовиків, то цілком можливий і такий варіант: Міноборони, міськрада Біляївки і потенційний інвестор підписують тристоронній договір. За цим договором інвестор на території містечка споруджує житло для військовослужбовців. Власне, такий варіант вже розглядався у 2007 році. Але потім біляївців просто відсторонили від розв’язання питання.
– Ми цілком і повністю підтримуємо ініціативу міської влади Біляївки, – говорить голова Біляївської райради Олександр Семенов. – Не хочемо допустити повторення долі військових частин, які дислокувалися на території Арцизького і Болградського районів. На пленарному засіданні сесії райради депутати ухвалили звернення на адресу Кабінету Міністрів, Міністерства оборони, облдержадміністрації та обласної ради для того, щоб земля, територія і будинки колишньої військової частини безкоштовно були передані місту Біляївці. Свого часу майно з території військової частини було вивезено. Залишилися будинки, які протягом десятиліть споруджувалися командирами частин за підтримки керівників і підприємств Біляївського району. Тому ми і розцінюємо, що майно, яке залишилося, переважно належить територіальній громаді. А безкоштовна передача цих будинків дозволить нам розв’язати низку соціальних проблем Біляївки.
Всі необхідні рішення, які залежать від них, міська та районна влади вже ухвалили. І тепер їм залишається тільки знову і знову наполегливо стукати в усі двері, говорячи про доцільність, необхідність розвитку міста тощо... Чи дослухаються до цих звертань? Питання залишається відкритим.
