У давнину попереджали: немає нічого таємного, що не стало б явним. Скандал у колективному рибогосподарсько-аграрному підприємстві «Зоря» вибухнув півроку тому. Сьогодні тут розповідають, як і раніше зверталися в районні органи державної влади в надії знайти управу на своє керівництво. У відповідь місцева влада зберігала завидну цнотливість, посилаючись на законодавство, що не дозволяє втручатися в господарську діяльність підприємства.
З одного боку, державні чиновники праві. Але з другого, кому, як не їм необхідно бити в усі дзвони! Адже на початок липня заборгованість "Зорі" з заробітної плати досягла 123 тисяч гривень. До Пенсійного фонду – 108,2 тисячі, що склало понад 10% від загальної суми аналогічного боргу всього району! Склалося враження, що картина постійного відставання підприємства-боржника настільки намозолила чиновницьке око, що на "Зорю" безнадійно махнули рукою. Але дарма.
За видимої давності КРАП має потенціал, переконливо доведений у минулому. Риболовецький колгосп "Зоря", заснований у 40-ві роки, який з початку 60-х став базовим, взяв тоді на себе основну частину витрат з будівництва села Шабо нарівні з радгоспом-заводом "Шабо" і колгоспом ім. Леніна. За його голови Володимира Васильовича Каретного, кавалера ордена Трудового Червоного Прапора і "Знака Пошани", який керував "Зорею" понад два десятки років, економічна міць зросла до високих прибутків. Мудрість і вмілий організаторський талант Каретного залишили пам'ять про гучну славу рибколгоспу...
Парадокси часу
Протягом останніх 12-ти років КРАП "Зоря" очолював голова із благозвучним прізвищем Лапчик. Судячи з усього, ций керівник мав таку непереборну "харизму" і дар переконувати, що за такий тривалий період ніхто не зміг навіть натякнути, щоб голова офіційно і за законом відзвітував. Такі виробничі відносини породжували інші крайнощі. Нерідко в "Зорі" на руки видавали символічну зарплату по 50 – 70 гривень. Лапчик пояснював своїм підопічним це так: інші зарплатні гроші не випаровуються, а накопичуються на рахунку підприємства, що (слід розуміти!) у боргах, як у шовках. Одній з робітниць зарплату в повному обсязі не виплачували близько 8 років. На її персональному рахунку зібралося понад 10 тисяч гривень. Парадоксально, але деякі працівники у подібних випадках залишалися задоволеними життям в "Зорі"!
Читач залишиться правий, якщо підмітить, що ловити рибу, не покуштувавши з неї юшки, приловчиться хіба що найбільш ледачий. Добре розумів це і Микола Олександрович. Тому не квапився видавати зароблене трудівникам блакитної ниви. Тим часом, наполегливі чутки, що голова правління розпоряджається колгоспом, як власним городом, просочувалися і хвилювали людей. Хвилювання пайовикам, насамперед, завдавали багатоходові "шахові" комбінації з виплатою земельного паю, яку дехто очікував по два-три роки.
Незабаром рибалки, які мовчали як риба, котру вони виловлюють, заговорили. Перші громові розкати їхніх голосів прозвучали в середині листопада минулого року: члени колективу зажадали звіту. Але лише на третіх за рахунком зборах, наприкінці березня цього року, ініціативна група перейшла в рішучий наступ, завимагавши передачі повноважень, матеріальних цінностей і головного атрибуту влади – печатки підприємства. "Рейдерство", як визначають дії обидві сторони конфлікту, тривало до кінця липня, точніше, до дати переломних зборів.
Те, що відбувалося в КРАП "Зоря" за багато років можна оцінювати по-різному. Але суть, в остаточному підсумку, зводиться до порівняння голови Білгород-Дністровської райради Олександра Котова, який взяв участь у роботі звітних зборів підприємства минулого вівторка:
– Склалося враження, що всі члени колективу, незважаючи на вируюче навколо життя, багато років нічого не бачили і не чули, ніби перебували за товстим склом. А зараз воно в одну мить раптом розкололося, і усі вийшли назовні...
За склом
Учасників зборів КРАП "Зоря" глибоко шокувала інформація про стан підприємства на даний час, що прозвучала у звіті голови правління Сергія Коломійця, обраного чотири місяці тому. Фарби згустилися після виступу нового голови ревкомісії Наталі Гаврилової. Виявилося, у колись знаменитому підприємстві офіційно працює 15 чоловік. Чотири місяці тому загальні борги КРАП становили близько 420 тисяч гривень. Сьогодні боргові зобов'язання зусиллями нової команди зменшені до 330 тисяч. Зробити "стрибок з місця" вдалося, зокрема, завдяки змінам договорів оренди і досягнутої передоплати. Врожайність на 150 гектарах, оброблюваних трудівниками "Зорі", склала жалюгідні 10 центнерів з гектара! При цьому сусідні орендарі, практично на тій же землі, умудряються взяти по 70 центнерів. Членів колективу і присутніх пайовиків (їх у господарстві 136 чоловік) поінформували про продані без відома колективу 200 тонн зерна, зібраних у 2008 році. Та що там зерно! Згідно з документами з балансу підприємства випарувалися ціла контора, крамниця, котельня, пресервний цех, продані тваринницька ферма і навіть ставки для риборозведення! Безвісти зник 16-тонний самохідний автокран, кілька автомобілів, серед яких "ГАЗ", "САЗ", "ЗІЛ", а також причіп, плуг, борона, обприскувач і багато іншого необхідного в такому господарстві "начиння", включаючи човни-каюки, ставний невід, волокушу і горохоочистку. Більше інших пропаж (яким, за відомими причинами, випливало залишатися включеними в майновий пай) вразила розмахом пропажа 18 дорожніх плит.
Але і це далеко не все! За статутом КРАП, що діє з 1993 року, майнові паї можуть виділятися лише за згодою претендентів, що мають право. Причому, за тими ж документами, виділений майновий пай може відчужуватися лише в грошовому вираженні. На жаль! Приналежна КРАП "Зоря" "золотоносна" ділянка – рибний причал № 82 у селищі Затока, як підкреслив на зборах нинішній голова правління КРАП "Зоря" Сергій Коломієць, нишком успішно продано Лапчиком самому собі. А потім, відповідно до виявлених паперів, розпайований серед 10 наближених.
Розсудять час чи закон?
Після такого потоку відомостей обуренню зали не було краю. Посипалися вигуки про несправедливість і вартість сотки прибережної землі в Затоці, що сягає, на думку аборигенів, 35 тисяч доларів США. Одкровенням для присутніх стало додаткове повідомлення, що дотепер процедура оцінки майнового паю, як і остаточного розпаювання загального добра КРАП "Зоря", до кінця не проведена. Тому в одностайному голосуванні під дахом, що протікає і облупленими стінами актової зали в правлінні КРАП люди зажадали негайно скасувати договір купівлі-продажу риборозвідних ставків і тваринницької ферми, оформлені колишнім керівником.
– Не знаходжу слів від побаченого і почутого, – підбив підсумки ходу зборів голова Білгород-Дністровської райради Олександр Котов. – Навряд чи можна було уявити, що зараз, коли на календарі 2009 рік, можна зустріти подібне. Як голова райради працюю п'ять місяців, але можу сказати, що таких, як ваше підприємство, у районі усього два. Причиною цього ганебного явища назву безконтрольність і вседозволеність. Безумовно, зроблю все можливе, щоб підприємство могло одержувати консультативну допомогу райсільгоспуправління, компетентні юридичні і методичні поради. Але головне те, що основним принципом повинна залишатися законність та її дотримання.
У свою чергу, Анатолій Ісаєнко, голова обласної організації профспілки працівників рибного господарства України в Одеській області, закликав членів колективу об'єднатися і відтворити, замість зруйнованої, профорганізацію, яка після ухвалення колективного договору буде обстоювати права трудівників "Зорі".
Сьогодні господарство, практично підведене до межі банкрутства, плекає благенькі надії. Переважна більшість, як показало загальне голосування, підтримує 28-річного Сергія Коломійця, якому вручено керівний штурвал. Але чи вдасться повернути у власність підприємства, усе, що встигли розтягти, і наскільки реальні шанси "Зорі" на одужання, покаже час.
Дивує, як у розрекламованому Шабо, що має єдиний на всю Україну Центр культури вина, залишалося непоміченим таке грубе нехтування закону? Чому скромничала прокуратура? І хто виявиться суддею в цьому конкретному випадку: закон, чи, як найчастіше буває, час?
