Під час свого перебування в Україні з десятиденним візитом, Святійший Патріарх Московський та Усієї Русі Кирил відвідав багато міст нашої країни. Мабуть, волею Божою, мені із сином Олександром пощастило побувати у Києво-Печерській Лаврі, на богослужінні, яке відслужив Святійший Патріарх Кирил.
Двір Лаври був заповнений вщерть. Понад п’ять тисяч прочан щільно, я б навіть сказав, дуже щільно стояли один біля одного. Тиша була – немов одна дружна сім’я, зібралася під дахом обителі. Мені складно знайти слова, щоб передати той святковий настрій, ту духовну радість і благоговіння, які випромінював народ, що молився. Потік божественної енергетики сповнював не лише уяву, але й свідомість людей.
Народ молився щиро, з любов’ю. Тут не було байдужих, злих, заздрих. На моє глибоке переконання, тут зібралися усі рідні брати й сестри, щоб помолитися разом із Патріархом Кирилом за єдину Православну Церкву – за Україну.
– Православ’я започаткувалося саме на Київській священній землі, це наш Єрусалим, – підкреслив Святійший Патріарх Кирил. – Для віруючого християнина Київська Русь – це колиска вітчизняного Православ’я, яку обрала своєю долею пресвята Богородиця, це була велика милість Божа.
Головна святиня, Київсько-Печерська Лавра, з давніх давен була центром православного паломництва на Русі. Багато сторіч, із усіх кінців світу прочани прямували сюди, із побожним трепетом відвідували і продовжують відвідувати храми та монастирські обителі стародавнього Києва. Молитва, храми, ікони, навіть територія Лаври – це багатовіковий шар духовних знань та культури.
Преподобний Нестор Літописець так характеризував Печерську Обитель: «Пошел он (монастырь) от благословения Святой Горы Афонской, поставлен не от богатства, а слезами, пощением, молитвою, бдением, и превзошел славою монастыри, построенные князьями и боярами с богатством серебра и золота».
Прочани прибули із усіх кінців не лише України, але й колишнього СРСР. У цьому я особисто переконався, спілкуючись із людьми. Що їх сюди привело? Віра в Бога, бажання вимолити прощення за гріхи та молитися за благополуччя України. Що мене приємно здивувало – це те, що ні Патріарх Московський Усієї Русі Кирил, ні митрополит Київський та Усієї України блаженнійший Володимир не говорили про політику, – про що багато хто «судачив» до того, намагаючись вбити «клин» між православними. Ну та Бог з ними. Божественна Літургія завершилася Хресною ходою. Порядок був забезпечений. На завершення Патріарх Кирил та митрополит Володимир обмінялися теплими промовами, дарчими іконами, молитвою за Україну.
Втішно, що дуже багато було віруючих із Одеси та області, а також духівництва. Літні, молоді, інваліди, діти прибули, щоб разом помолитися за Україну, за любов до ближнього.
...Цей день видався дуже сонячним. Куполи храмів Лаври, проводжаючи парафіян, немов випромінювали добру енергетику, благодать та любов. Для тисяч віруючих це було радісною подією.
