У структурі українського війська таких штатних підрозділів нараховується лише два: у Києві та Південній Пальмірі. Їхній полігон – стройовий плац, їхні марш-кидки – тисячі кроків на добу. Йдеться про роту почесної варти. У даному випадку – про роту почесної варти Південного оперативного командування.
Одеса могла й залишитись без цього елітного підрозділу, бо ризик щодо позбавлення Південної Пальміри права проводити урочистості й пам’ятні дні на вищому рівні та за всіма правилами військових почестей два роки тому був очевидний. Адже «одеську сухопутку» у 2007-му розформували. Курсантів, яким протягом десятиріч довіряли бути у гарнізонному парадному розрахунку № 1, не стало. Та з ініціативи командування військ ПівдОК на чолі з генерал-лейтенантом Петром Литвином, Генштаб видав директиву про відродження, а точніше, про створення в Одесі вже штатної роти почесної варти. Вона з 1 листопада 2007 року, чесно й гідно виконує свій обов’язок.
О 6-й ранку – підйом, фізична зарядка, а потім – 5 годин на плацу. Особовий склад РПВ по квадратах, периметру, уздовж і впоперек, вимірюючи своїм чітким кроком дистанцію від «а» до «я», відпрацьовує складні стройові прийоми зі зброєю та без неї.
Людей випадкових у такому підрозділі не зустрінеш. Тут є конкурс. Кандидат повинен бути на зріст не менш метр вісімдесят, фізично розвинений та витривалий. У морально-психологічному аспекті – стійкий.
Сьогодні РПВ – це штатна бойова одиниця 363-го окремого батальйону управління штабу ПівдОК. Командує ротою «вартовий» зі стажем майор Микола Коновалюк. Ще будучи курсантом Одеського інституту Сухопутних військ, він і сам у складі інститутської почесної варти неодноразово брав участь у військових парадах та різноманітних урочистостях з нагоди державних й професійних свят. Служив в РПВ й після закінчення «сухопутки». Спочатку – у Львові, де обіймав посаду командира механізованого взводу, згодом в Одесі, коли командував ротою курсантів загальновійськового факультету.
– Чи складно бути на чолі такого підрозділу та тримати відповідну марку? – відповідає запитанням на наше запитання комроти. – Складно може бути лише у випадку, якщо люди не розуміють та недооцінюють важливості покладених на них завдань. Але це, як кажуть, не про нас.
Так, в роті почесної варти ПівдОК рівняння тримають по правофланговому, а результат вимірюється по справах кожного. Тут є колектив: справжній, згуртований.
В складі «елітних» – 3 взводи, які уособлюють собою поєднання усіх видів ЗС України: Сухопутних військ, Повітряних та Військово-Морських сил. Є статисти, які виконують ритуал покладання вінків, прапороносці, кутові. Загалом – 60 чоловік, ну і, звичайно, командний склад: комроти майор Микола Коновалюк та його помічники – командири взводів капітан Володимир Суслов, старші лейтенанти Михайло Цимбал та Геннадій Мурзановський. До речі, два останні свого часу теж навчались в ОІСВ і також були задіяні у парадному розрахунку інститутської роти почесної варти, командував якою тоді саме майор Микола Коновалюк. Відтак, є часовий зв'язок, багаторічний досвід, який офіцери сьогодні передають своїм підлеглим.
Дії останніх теж доводились бачити неодноразово – як в ході урочистостей, так і під час напружених щоденних тренувань.
Переконались, що свою справу завжди охайно одягнуті солдати й сержанти знають добре. Це для обивателів виконання ними складних стройових елементів «Зброєю честь!», «На плече!», «До ноги!», проходження парадного розрахунку урочистим маршем – «пілотаж» майстерності та стройового вишколу, для них же – повсякденне виконання штатних обов’язків та їхня робота – справжня, суто чоловіча.
Починаючи з часу створення, цьому підрозділу доводилось брати участь у різноманітних державного, обласного, міського значення заходах: зустрічати вищих державних та іноземних посадовців в Одесі та області, віддавати почесті загиблим у роки Великої Вітчизняної війни солдатам-визволителям, проходити вулицями міста під час свят та пам’ятних подій…
Віртуозність виконання «ерпекашниками» стройових прийомів завжди вражає. Так, хтось із пересічних громадян після цього їм аплодує, хтось – від побаченого не стримує сліз, але байдужих ніколи не буває…
– В нашому підрозділі переважно служать строковики та лише 6 контрактників, – розповідає комроти майор Микола Коновалюк. – Але попри такої регулярної ротації, ми швидко відновлюємося, а процес адаптації молодого поповнення для колективу триває безболісно.
За словами офіцера, якщо людина дійсно бажає, то навчити її стройовим премудрощам можна за місяць. А враховуючи те, що за скрупульозними критеріями відбору небажаючих в РПВ не зараховують, з цим завданням командування підрозділу завжди впорається на належному рівні та у встановлені терміни.
…Рота почесної варти в Одесі залишилась. Залишилась невипадково. По її чітких кроках ми згадуємо нашу історію, вимірюємо сьогодення та розмірковуємо про майбутнє.
