Шановні працівники освіти!
Восени ми відзначаємо День працівників освіти – свято, яке звільняє від буденності й допомагає осягнути найголовніше у житті. Кожен з нас згадує свого Вчителя – того, котрий долучив до книги, запалив іскорку знань, був старшим другом і порадником, кому ми зобов’язані своїми життєвими і професійними перемогами.
Ми схиляємо голови перед мудрістю і жертовністю освітянина – учителя, вихователя, викладача, майстра, зусиллями якого твориться майбутнє нашого краю, всієї нашої держави. Ви сумлінно виконуєте свій професійний обов’язок, вчите нашу юнь пізнавати нове і пам’ятати про те, якого ми роду.
Висловлюю щиру вдячність за Вашу творчу, самовіддану та подвижницьку працю, за вміння запалювати вогонь у дитячих серцях, за відданість профессіі.
Щиросердно бажаю Вам, шановні освітяни, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги.
Голова Одеської обласної ради М. Скорик
Дорогіосвітяни!
Щиро вітаю із професійним святом – Днем працівників освіти – учителів, вихователів, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів, усіх, хто причетний до розбудови вітчизняної освітянської галузі, хто дає світло знань і багатство духу нашим дітям, примножує інтелектуальний та культурний потенціал нації.
Ваша професія вимагає особливого таланту покликання, великої відповідальності і віри. Від ваших зусиль залежить успіх розпочатих глибинних перетворень у сфері освіти і науки, подальше утвердження системи зовнішнього незалежного тестування, реалізація принципів Болонського процесу та входження України до єдиного європейського освітнього простору.
Висловлюю вам щиру подяку за самовіддану, натхненну працю, за терпіння і віру, за любов до своїх вихованців.
Низький вам уклін за благородне служіння народові за тепло ваших сердець, яке ви даруєте підростаючому поколінню.
Добра, злагоди, єднання і творчих успіхів у новому навчальному році.
Голова Одеської обласної державної адміністрації М. СЕРДЮК
Шановні колеги!
Освіта та наука в ХХІ столітті набули особливого стратегічного значення – саме ними визначають конкурентоспроможність країни та її перспективи на майбутнє, а інтелектуальна та духовна могутність нації визначають її місце й роль у міжнародній спільності.
Тому наш головний пріоритет – забезпечити високу якість освіти відповідно до найкращих європейських стандартів, її доступність для всіх, без винятку, українських дітей, юнаків та дівчат.
Упевнений, що педагогічні працівники Одещини докладатимуть і надалі максимальних зусиль до створення умов рівного доступу до якісної освіти, впровадження новітніх педагогічних технологій, формування високоосвіченого покоління громадян нашої держави.
Шановні колеги – педагоги, учителі та викладачі, всі освітяни! Складаю щиру подяку вам за самовіддану, натхненну працю, за терпіння і віру, за любов до своїх вихованців.
Зичу всім здоров’я, щастя, радості, невичерпної наснаги, успіхів у роботі та навчанні.
З повагою,
начальник управління освіти і наукової діяльності обласної державної адміністрації Д. ДЕМЧЕНКО
Любі вчителі! Шановні працівники системи освіти!
Щиро вітаю вас із професійним святом! Професія вчителя здавна вважалася найшанованішою та найпочеснішою. В образі педагога для багатьох поколінь завжди поєднувалися джерело знань, життєва мудрість, зразок моральності та душевної теплоти. Щиру любов та повагу до своїх учителів кожен з нас носить у своєму серці довгі роки. Людина удосконалюється, навчається усе своє життя, особливо у сьогоднішньому світі, що стрімко змінюється. Тому роль наставника та вчителя настільки необхідна і значима.
Одеса за правом вважається одним із найважливіших центрів освіти. Наших вчителів завжди відрізняли висока культура, професіоналізм та захопленість своєю справою.
Виховання молодого покоління – величезна відповідальність перед суспільством та державою. Від якості вашої роботи багато в чому залежить майбутнє нашої молоді, а отже, – і майбутнє України!
У цей світлий день від усієї душі бажаю вам здоров’я, щастя, радості, професійних успіхів. А головне – талановитих, вдячних та успішних учнів! Нехай тепло душі, яке ви щедро даруєте дітям та юнацтву, повертається до вас подякою і успіхами ваших вихованців.
Голова Одеської обласної організації партії «ВО «Батьківщина», народний депутат України, О. РАДКОВСЬКИЙ
Гімназія на Молдаванці...
Одеська Молдаванка звичайно асоціюється зі злодійськими малинами, іронічним та чарівним королем грабіжників Бенею Криком, колоритною тіткою Сонею і, звичайно, неповторним одеським жаргоном. Але усе це, переважно, десь у далекій давнині. Поступово змінюється не лише зовнішній вигляд, але й сам дух Молдаванки, незважаючи на те, що деяким її вулицям повертають історичні назви, наприклад, такі як «М’соїдівська» або «Болгарська». І ось тепер щодня по вулиці Болгарській, на якій колись, хитаючись, ходив знаменитий місцевий «гангстер», поспішають у свою alma-mater юні гімназисти...
З чого починалася гімназія
До речі, перші гімназії в Україні з’явилися на початку ХІХ сторіччя у Полтаві, Києві та Одесі. Найперша, як стверджують історики, була створена саме в Одесі, у 1804 році. Гімназія ж на вулиці Болгарській (за радянських часів – Будьонного) – перший подібний навчальний заклад у цьому районі міста, який виник у 1993 році, замінивши собою середню загальноосвітню школу № 99. (Будинок школи належить до так званої сталінської будівлі 1936 року, і лише один раз за всю свою історію воно змінювало цільове призначення, перетворившись в 1941 – 1944 роках у військовий госпіталь).
«По-домашньому затишно»
Гімназія № 4 з перших же своїх кроків у даному статусі почала спеціалізуватися на вивченні гуманітарних дисциплін. Особливу увагу тут приділяють англійській мові. Крім того, до програми навчання входять такі предмети, як німецька, французька, іспанська мови, а також латинь. Факультативно, на прохання батьків, дітей навчають польській, турецькій та грецькій грамоті. Є в гімназії і те, що відрізняє її від інших навчальних закладів із поглибленим вивчанням іноземних мов. Такі предмети, як хімія або біологія, завдяки викладачам, які блискуче володіють одразу декількома дисциплінами, можна вивчати і англійською, а спецкурс з туризму – німецькою мовою, що з недавніх часів став популярним серед учнів гімназії не менш ніж англійська. Новий обов’язковий предмет «художня культура», який з цього року розпорядженням Міністерства освіти та науки введений до навчального плану середніх навчальних закладів, не став якимсь нововведенням для гімназистів. До нього тут були давно готові, тому як, крім навчальних дисциплін, у гімназії існують різні гуртки, зокрема і декоративно-прикладного мистецтва. Є й дві студії. Одна з них – віршування, друга – єдина в Україні – оперна. Для аматорів спорту створені спортивні секції волейболу, баскетболу, східних єдиноборств. Немаловажлива деталь – усі ці гуртки та секції діти відвідують абсолютно безкоштовно, завдяки опекунському фонду, що існує при школі. А ще, з 1995 року, одержавши державну ліцензію, гімназія видає справжню власну газету.
– Можливо, особливої розкоші в нас ви не побачите. Але натомість усе найнеобхідніше є. І, головне, завжди тепло, чисто і по-домашньому затишно. Домашня, доброзичлива атмосфера панує між учнями, викладачами та невеликим технічним персоналом. У нас не заведено підвищувати на учнів голос і називати їх на прізвище. Вчителі звертаються до дітей лише по імені. І ще, кухарі нашої їдальні дуже смачно готують. Ми вважаємо, що діти, прийшовши до гімназії, повинні одержувати не лише знання, але й щиросердну теплоту, бути оточені турботою та щирою увагою з боку дорослих, – говорить директор гімназії Жанна Григорівна Золоторевська. – Гімназія для більшості з нас – і працівників, і дітей стала другою родиною.
Лише «гут» і «зер гут»
Жанна Григорівна розповіла і про те, що вже протягом декількох років довірений їй навчальний заклад співпрацює із досить відомим у Європі німецьким Ґете-інститутом.
Минулим літом 20 дітей склали тести, які підготували для них працівники Ґете-інституту. У результаті, кожний з них одержав німецький сертифікат з оцінкою «гут» – «добре» або «зер гут» – «дуже добре». Такі сертифікати дозволяють дітям після закінчення гімназії вступати до вищих навчальних закладів Німеччини на пільгових умовах. За словами директора, німці були просто вражені тим рівнем знань, які продемонстрували їм одеські гімназисти.
На запрошення німецьких колег, викладачі гімназії щороку бувають на батьківщині видатного поета. Там вони удосконалюють свою німецьку мову та методику її викладання. У середині жовтня в філії Ґете-інституту, розташованій у Києві, пройде конференція, на яку з’їдуться 15 директорів шкіл та гімназій із усієї України. Серед майбутніх учасників і директор одеської гімназії № 4.
Німецькі партнери надають допомогу гімназії і в забезпеченні навчальних кабінетів технічними засобами. Нещодавно вони подарували дітям комп’ютер, відеопроектор та ксерокс.
«Треба бачити їхні обличчя»
З особливою гордістю розповіла директорка гімназії і про те, що її вихованці у вересні місяці чергували на посту № 1 – біля пам’ятника Невідомому матросові, а також біля постаменту, присвяченому пам’яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів.
– Треба бачити обличчя дітей, коли вони перебувають на посту – суворі та натхненні. Для них це й величезна відповідальність, і велика честь, – додала Жанна Григорівна.
У гімназії № 4, незважаючи на її елітний статус, навчаються діти, чиї батьки мають найрізноманітніші рівні матеріального статку, серед них є й діти із малозабезпечених сімей. Значна кількість гімназистів мешкає в Одеській області, і щодня батьки їх привозять на заняття.
Женя Качиновський навчається у 2 класі. Прийшов до гімназії він із загальноосвітньої школи № 103. Хлопчика виховують мама та бабуся. Навчатися тут йому, зважаючи на все, дуже подобається.
– Люблю багато предметів, а найулюбленіші – англійська та німецька мови, – повідомив Євген, але зізнався, що після закінчення гімназії хотів би вступити до юридичного факультету. «Гарне володіння іноземними мовами юристові завжди знадобиться», – слушно зауважив майбутній правознавець.
Є в гімназії і свої, поки що, на жаль, нерозв’язні проблеми. Основна – відсутність сучасної великої спортзали, де б діти могли цілий рік займатися різними видами спорту. Немає й просторої актової зали, у якій учні могли б демонструвати свої творчі таланти та запрошувати гостей на свої виступи. Залу можна було б прибудувати до вже існуючої споруди. Місця в шкільному дворі достатньо. Розроблено і навіть узгодженио (після тривалих поневірянь) із усіма контролюючими органами, проект будівництва. Але ні школа, ні галузеве міністерство не мають на це коштів, а місцеві меценати поки що мовчать...
У гімназії № 4, як у кожній великій родині, не забувають про своїх колишніх вихованців. Після завершення чергового навчального року, у вестибюлі на стіні викладачі вивішують нову фотографію із щасливими обличчями випускників, на зміну яким приходять зовсім юні гімназисти.
Словом, усе як у старій шкільній пісні: «Встречай, учи и снова расставайся...»
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»
Сім’я збирається – відкривається педрада
Фаїна Дмитрівна Плачкова – шанований у Болградському районі педагог. І мати ще одного відомого вчителя – Діни Василівни Власенко. Їх поєднують не лише рідство, але й любов до одного предмета – географії – та відданість обраній професії.
Фаїна Дмитрівна закінчила Білгород-Дністровське педагогічне училище у 1956 році і повернулася викладати до рідної школи у с. Кальчеве. З того часу вона жодного разу школу не зрадила. Її педагогічний стаж 52 роки.
Про таких людей говорять – вчитель із ім’ям. За натурою вона дуже скромна людина і про свої заслуги ніколи не скаже, але за неї говорять її справи та численні учні.
На початку 60-х Фаїна Дмитрівна із чоловіком і дітьми переїхала до Болграда, влаштувалася на роботу у Виноградівську школу, працювала вчителем початкових класів і паралельно навчалася у Тираспольському педагогічному інституті. У Виноградівській школі вона вперше заявила про себе як вчитель-географ.
Улюбленому предмету відтепер була присвячена уся її педагогічна діяльність. Шість років вона розповідала виноградівським дітям про особливості географії материків та економіку країн різних континентів. Сьогодні вона із вдячністю згадує колектив школи, який очолювала Марія Костянтинівна Кузнецова, за підтримку в період професійного становлення і розуміння. Хоч і не хотіла директорка відпускати свого молодого географа, але із розумінням поставилася до її переведення у міську школу № 3, адже в сім’ї Фаїни Дмитрівни підростало двоє дітей, яким теж необхідно була увага матері. З 2000 року Фаїна Дмитрівна викладає у Болградському НВК «школа-ліцей». Вона й сьогодні не втомлюється дарувати учням частку свого серця. У кожній дитині вона розкриває Особистість. Особливу увагу приділяє тим дітям, кому в житті важко, у кого проблеми в сім’ї. За натурою чуйна та делікатна людина, вона відчуває їхній біль і простягає руку допомоги.
Фаїна Дмитрівна випустила не одне покоління учнів, зростила багатьох призерів та переможців районних, обласних і навіть республіканських предметних олімпіад. Відмінник народної освіти, вчитель-методист, довгий час вона очолювала Школу передового досвіду вчителів географії району, передавала свої знання та наробітки молодим колегам. Вона й сьогодні – на передовій інноваційних технологій, застосовує їх у практиці.
Свою любов до географії Фаїна Дмитрівна передала і рідним дітям. Старший син Сергій теж, можна сказати, пов’язав з географією своє життя. Він – моряк. Переходив усі моря та океани. Пізнав особливості географії материків на практиці. Донька Діна закінчила географічний факультет Одеського держуніверситету. Сьогодні вона – провідний географ Болградського НВК «школа-ліцей», керівник шкільного методичного об’єднання вчителів географії, переможець районного конкурсу та призер обласного конкурсу «Вчитель року». Вона визнана матір усіх своїх учнів, тому що живе їхніми турботами та проблемами.
У 1995 році сімейна династія Плачкових поповнилася ще одним вчителем. Дружина сина Сергія – Світлана Савеліївна Плачкова, вчитель хімії Болградського НВК, педагог вищої категорії, старший вчитель. Тепер в домі Фаїни Дмитрівни проходять не лише теплі сімейні вечори, але й малі педради із обговоренням нових форм роботи, планів уроків, позакласних заходів.
Тетяна МИХАЙЛОВА, м. Болград
