Шановні працівники целюлозно-паперової промисловості!

Від імені депутатського корпусу Одеської обласної ради щиро вітаю вас з професійним святом.

Целюлозно-паперова продукція користується дедалі більшим попитом на внутрішньому ринку. Її висока якість та розмаїття спроможні не лише задовольнити потреби нашого населення, а й створити гідну конкуренцію закордонним товарам.

Тож бажаю всім працівникам та ветеранам целюлозно-паперових підприємств міцного здоров’я, родинного щастя, добробуту, злагоди та оптимізму. Ваша майстерність та самовіддана праця є важливим внеском в розвиток народногосподарського комплексу регіону. Впевнений, що ви і надалі з великим натхненням працюватимете на благо Причорноморського краю.

Голова Одеської обласної ради М. СКОРИК

Шановні трудівники целюлозно-паперової промисловості Одещини!

Прийміть щирі вітання з професійним святом – Днем працівника целюлозно-паперової промисловості України.

Нехай ваші неспокійні серця, енергія і витримка, висока компетентність і у подальшому будуть прикладом служіння обраній професії!

Бажаю, щоб реалізувалися ваші найкращі задуми – і була щасливою доля. Міцного здоров’я вам, віри, надії, любові, морального і матеріального задоволення від праці! Нехай завжди у ваших оселях панують радість, добробут і впевненість у завтрашньому дні!

З повагою,

голова Одеської обласної організації

профспілки працівників лісових галузей України

Л. Котельникова

Криза змусила підтягтися

В Ізмаїльського целюлозно-картонного комбінату славетна історія, яка, на щастя, не перервалася у дев'яності роки так, як у покійного гіганта, що розташований по сусідству – консервного заводу. У тому, що ЦКК живе й розвивається, незважаючи на нинішню кризу, заслуга тієї самої команди, котра прийшла наприкінці дев'яностих років минулого сторіччя і буквально врятувала виробництво, що було на грані руйнування. Про це й сьогодні говорять не лише «старожили» ЦКК, але й усі ті, з ким довелося спілкуватися напередодні професійного свята.

– Це свято країна у нинішньому році святкує вперше, – говорить голова правління ВАТ "ІЦКК" Володимир Кемарський.– Як я вважаю, цей факт сам по собі ще раз доводить значимість нашої галузі для економіки країни. До слова – на частку целюлозно-паперової промисловості у виробництві валової продукції припадає не менше трьох відсотків, що також говорить про затребуваність нашої праці, причому не лише на українському ринку.

Комбінат спеціалізується на випуску гофротари – картону, лоточків, гофроящиків, усього понад 230 найменувань продукції.

В ареалі попиту продукції комбінату – вся Україна, Молдова, Грузія, інші країни колишнього Союзу. За місяць комбінат випускає та продає продукції у середньому на 13 мільйонів гривень. Це досить солідний показник.

Комбінат наш справедливо називають містоутворюючим. Поміркуйте самі: середньомісячна зарплата всього колективу досягає 850 тисяч гривень (а працює в нас понад 600 чоловік). Ми не визнаємо подвійної бухгалтерії, розрахунки з людьми провадяться вчасно, двічі на місяць. Це ті гроші, які потім наші працівники витрачають у торговельній мережі міста, від повноцінної роботи якої залежить поповнення міського бюджету. А ми щомісяця перераховуємо до 550 тисяч гривень податків.

Додам, що комбінат також займається очищенням стоків. Ми пішли назустріч місту завдяки домовленостям із нинішньою командою міськради, розуміючи соціальну важливість цього питання.

– Звичайно, на роботі комбінату позначилася світова криза, що спричинило й певне зниження оплати праці (хоча було зроблено максимум для того, щоб зберегти колектив, нікого не образити), – говорить начальник відділу праці, заробітної плати та кадрів ІЦКК Тарас Демидович.– Це слід визнати. Є цікаві статистичні дані, які показують, наскільки у світі усе взаємозалежно. Так, через зменшення доходів населення та зниження купівельної спроможності людей відповідно знизилися замовлення на упакування тих або інших товарів. Пішло зниження і по інших видах продукції. І комбінат в один час був змушений "зменшити оберти" на 20 – 25 відсотків. Але криза змусила активізуватися, знайти резерви для пошуку виходу зі становища, додаткової концентрації сил та коштів для розв’язання проблем. Ми почали орієнтуватися на харчову промисловість, оскільки попит на її продукцію залишається високим. І виграли. Сьогодні – замовлень у нас досить, і становище на комбінаті знову стає усе більш успішним, триває зростання попиту на продукцію.

– Усі лінії нашого цеху завантажені, – говорить старший інженер-технолог цеху гофротари Василь Рябов.– У зв'язку із кризою на початку року одну зміну було скорочено, сьогодні вона відновлена, сюди відповідними службами комбінату набираються люди, робота знову провадиться у чотири зміни. Якщо ще місяці три тому замовлення становили менше 4 мільйонів метрів, то сьогодні вже досягли випуску 4,5 мільйона. А це свідчить про зростання.

– Так, кризу справді можна вважати дисциплінуючим чинником. Адже у зв'язку зі зниженням попиту на українському (і не лише) ринку гофротари значно зростає конкуренція між спорідненими підприємствами. І перемогти у цьому випадку можна лише високою якістю та своєчасністю виконання замовлень, – вважає начальник відділу технічного контролю та центральної лабораторіїКатерина Марин. – Працівники служби ОТК відстежують параметри перебігу технічного процесу, а також провадять лабораторні випробування готової продукції з подальшею видачею сертифікатів якості. І повинна сказати, випадків браку практично не спостерігається, як не спостерігається і рекламацій з боку замовників, хоча усі ми живі люди і розуміємо, що у процесі роботи можливе усе через той або інший випадковий недогляд. А оскільки недоглядів немає або, скажімо так, вони мінімальні та незначні, це свідчить і про високу дисциплінованість працівників, про розуміння ними того, що високий рівень якості дозволяє збільшувати конкурентоспроможність продукції. А звідси – і зростання замовлень, і, звичайно, більші можливості оплати. Тобто усе – взаємозалежно.

– Я працюю на комбінаті з 1981 року, – говорить слюсар-наладник з ремонту верстатів ремонтно-механічного цеху Іван Радов. – І ось що скажу: колектив нашого комбінату – це, скажемо так, надійна, дружна сім’я. І приходимо ми на роботу, як до себе додому, намагаємося зробити кожний на своїй ділянці усе можливе, щоб комбінат зберігав високу марку.

– А мені, – сказав Владимир Кемарський, – хотілося б від усієї душі, від усього серця привітати колектив підприємства із професійним святом і побажати кожному нашому трудівникові успіхів у праці та особистому житті, міцного здоров'я і нових звершень!

Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей»