У регіональній організації НСЖУ відбувся семінар на тему: «Легальний наркотик. Як журналісти, влада та громадськість можуть знизити рівень тютюнокуріння в Україні» для представників ЗМІ з різних міст України.
Всім учасникам було роздано матеріали дослідження «Економіка оподаткування тютюнових виробів в Україні», датованого квітнем 2009 року. Цікаво, що його авторами є не громадяни України, а науковці з США (Гана Зарубова Росс, Саміна Шариф, Атланта, штат Джорджия) та Великої Британії (Анна Гілмор, Лондон). Мабуть, тому в нас мало що й змінюється щодо ситуації з розповсюдженням куріння, бо більшу зацікавленість у вивченні проблеми мають іноземні фахівці, а не вітчизняні посадовці та профільні міністерства.
Отже, перегорнемо сторінки звіту, в якому досліджується оподаткування як ефективний метод боротьби з тенденціями збільшення кількості курців.
На сьогодні в Україні мешкає близько 16,5 мільйона курців. Країна є другим найбільшим ринком сигарет в колишньому Радянському Союзі, поступаючись лише Російській Федерації, має один з найвищих показників поширеності цієї звички серед чоловіків у світі. Хвороби, пов’язані із тютюном, викликають приблизно 115000 передчасних смертей на рік, істотно знижують тривалість життя в країні, скорочуючи кількість населення.
Вважається, що найкращою стратегією у боротьбі з маркетинговою тактикою тютюнової промисловості є повна заборона на рекламу та спонсорство. Добре складені й грамотно написані заборони скорочують вживання тютюну і допомагають запобігти хворобам та смертності серед людей з різним рівнем достатку і освіти. Задля досягнення найкращого ефекту заборона має бути повною – часткові заборони, як правило, дають або невеликий ефект, або не дають його зовсім.
Чому ж саме спільнота у багатьох країнах така сувора до проблеми тютюнокуріння?
Це відбувається тому, що вже давно відомо: тютюновий дим складається з багатьох шкідливих речовин, які містять більш ніж 4000 хімічних сполук, 69 з них – є онкогенними. Ці сполуки вивільняються разом з димом у вигляді часток та газів. І навіть пасивне куріння є дуже небезпечним для здоров’я людей.
Зокрема, у щорічному звіті головного хірурга США за 2006 рік стверджується, що пасивне куріння спричиняє рак, серцеві і захворювання легенів. Отже, місця для суперечок не залишається. Наука довела: пасивне куріння не лише має подразливий вплив, а несе реальну загрозу здоров’ю людини.
На думку спеціалістів, якби у США на всіх робочих місцях заборонили куріння, це дало б економію коштів більше 6 мільйонів доларів протягом першого року запровадження такої норми, і 280 мільйонів – протягом наступних семи років.
Щодо Великої Британії, закони, що забороняють куріння, забезпечують економію від 1,1 до 1,6 млрд. фунтів на рік.
Поступово, дуже повільно, Україна гармонізує своє законодавство з європейським у цьому напрямі.
11 липня 2009 року набули чинності зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження на зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу та здоров’я населення», якими зафіксовано механізм відповідальності за недотримання норм тютюнокуріння. Так, відсутність у закладах громадського харчування площ, вільних від куріння, каратиметься штрафом суб’єктів господарювання у розмірі від тисячі до десяти тисяч гривень.
«Ми хочемо, щоб кожен громадянин усвідомив, що в нього є право зайти у будь-яке кафе чи ресторан, де йому зобов’язані надати місце, повністю захищене від тютюнового диму. Площа, яку займають такі місця, має становити від 50 до 100 відсотків загальної площі закладу, – вважає перший заступник голови Держспоживстандарту України Юрій Шийко. – Ця норма є чинною вже три роки. Але після прийняття законодавчих змін за недотримання цієї норми контрольні органи можуть оштрафувати не лише курців, але й господарів ресторанів. У випадку, коли у ресторані не забезпечені права того, хто не курить, людина має право зробити відповідний запис у Книзі скарг та звернутися письмово у місцеве управління щодо захисту справ споживачів. Його представник складе відповідний акт для накладання штрафних санкцій.
Однак, не треба думати, що такі заборони зменшують кількість відвідувачів кафе та ресторанів. Навпаки, більшість людей, навіть тих, хто палить, погоджуються з такою нормою і звикають до неї.
Роботодавці теж отримують великі переваги: підвищується працеспроможність робітників, зменшується кількість хворіючих, травмованих.
22 жовтня 2009 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який, зокрема, передбачає збільшення ставок акцизного збору на тютюнові вироби.
Підвищення акцизів на тютюнові вироби – це виконання міжнародних зобов’язань, котрі Україна взяла на себе, ратифікувавши 2006 року Рамкову Конвенцію ВООЗ з контролю над тютюном, а також рекомендацій Світового Банку. Крім того, це і поповнення бюджету. Особливо, за умов кризи. Бо впродовж останніх десяти років тютюнові транснаціональні корпорації по виробництву сигарет працювали у нашій країні по надзвичайно занижених ставках акцизів і отримували собі мільярдні надприбутки. Дешевизна сигарет провокувала зростання числа курців.
Якби лише два відсотки додаткового прибутку від акцизного податку йшли на виконання заходів з контролю над тютюном, Україна могла б щороку витрачати від 115 до 141 млн.грн на пропаганду здорового способу життя.
Отакою бачать нашу ситуацію закордонні фахівці. І дуже дивуються, чому ми не використовуємо ефективний світовий досвід.
