16 листопада – день працівників радіо, телебачення і засобів зв’язку

Дорогі друзі!

Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем радіо, телебачення та зв'язку.

Використання новітніх телекомунікаційних технологій поліпшує умови праці та підвищує якість кінцевого продукту, від якого, без перебільшення, залежить формування демократії, мир і злагода у суспільстві.

Кожна цивілізована країна приділяє підвищену увагу розвитку радіо, телебачення та зв'язку, тому що оперативна та достовірна інформація на сьогодні є однією з найважливіших ознак рівня цивілізації.

Багатьма регіональними програмами також передбачено втілення на практиці якісного інформаційного забезпечення населення Одещини, розвиток сучасної мережі теле- та радіомовлення, широке надання телекомунікаційних послуг.

Щиро дякую всім однодумцям, хто відповідально ставиться до виконання своїх професійних обов’язків, тим самим реалізуючи стратегічно важливі для нашого регіону завдання.

Бажаю щастя, здоров'я та добробуту. Із святом вас!

Голова Одеської обласної ради

М. СКОРИК

Федерація профспілок Одеської області щиро вітає працівників радіо, телебачення і зв’язку з професійним святом.

Телебачення і радіомовлення тісно пов’язані з усіма, духовними, політичними аспектами життя суспільства. І профспілки розуміють їхнє призначення для досягнення ідеалів соціально урегульованого, високоосвіченого суспільства. Невід’ємною частиною нашого життя стали засоби зв’язку, які дозволяють установити спілкування не лише у будь-якому куточку планети, але навіть і з космосом.

Бажаємо вам, любі друзі, активної життєвої позиції, невичерпного натхнення, творчих досягнень. Щастя, здоров’я, всіх життєвих благ вам і вашим сім’ям

Голова Федерації профспілок

Одеської області

В. БУРАТИНСЬКИЙ

Є таке радіо – «Новости Приднестровья»

Білгород-Дністровська ТРК «Новости Приднестровья» в Одеській області вважається однією з найкращих. Кілька років поспіль, як і у 2008-му, редакція радіомовлення ставала переможцем щорічного обласного конкурсу щодо висвітлення роботи органів місцевого самоврядування. Нещодавно для знайомства з умовами роботи і творчим плануванням ТРК «Новости Приднестровья» з'їхалося понад 150 журналістів з усіх регіонів України.

У відповідь на гучний дзвінок двері редакції відчиняє редактор ТРК «Новости Приднестровья» Тамара Добриніна. У приміщенні поки що панує студійна тиша: із самого ранку творчі працівники вирушили на виконання отриманих завдань. У кабінеті редактора світло і затишно. Тут простежується бездоганний смак господині – інтер'єр, колірна гама і елементи декору витримані в єдиному стилі.

– Штат у редакції невеликий, – починає розповідь Тамара Олександрівна, – але люди працюють досвідчені й талановиті. У свято ми традиційно зберемося і привітаємо одне одного. У 1991 році, коли створювалася наша редакція, налічувалася 21 тисяча абонентів дротового радіомовлення в Білгороді-Дністровському, Затоці, Сергіївці і Білгород-Дністровському районі. Сьогодні показники не такі оптимістичні. Якщо говорити відверто, то факт існування міськрайонного радіо взагалі міг би опинитися під сумнівом, якби не постійна підтримка Анатолія Івановича Пхиденка, директора ЦЕЗ № 1, депутата Білгород-Дністровської міськради поточного скликання. На жаль, ми не прибуткові, як інші сучасні засоби комунікації...

Тамара Олександрівна пропонує оглянути нові приміщення редакції, якою сьогодні цілком справедливо пишається область. Близько шести років тому колектив тулився в маленькій шестиметровій операторській на шостому поверсі Центру електрозв'язку. Сьогодні у розпорядженні радіожурналістів близько 200 метрів площі у будинку комунальної власності, в центрі міста. Це стало можливим завдяки успішній співпраці обласної ради з Білгород-Дністровською міською і районною радами скликання 2002 року. За підтримки облради і безпосередньої допомоги тодішнього губернатора, а нині народного депутата України Сергія Гриневецького, з облбюджету виділили кошти для ремонту і устаткування Білгород-Дністровської радіоредакції. Ефект від раціонального використання виділених облрадою коштів для ремонту і закупівлі меблів був багаторазово посилений дизайнерськими талантами самої Тамари Добриніної. Елементи декору, інші творчі знахідки привнесли в оформлення інтер'єру своєрідну оригінальність.

– Тут кореспондентська, – пояснює Тамара Олександрівна, широко відчиняючи чергові двері. – У кожного творчого працівника своє робоче місце, є комп'ютери. Далі розташована спеціально обладнана студія для проведення прямих ефірів і «круглих столів». Приміщення настільки містке, що в ньому знайшлося місце і для своєрідного музею радіотехніки. Його експонати, серед яких є раритети, подаровані радіослухачами. Деякі речі ми збирали самі.

Тамара Олександрівна із задоволенням демонструє предмети музейної гордості: перший радіоприймач «Сіменс» випуску 1946 року, ключ для абетки Морзе 1935 року, стародавні, але все-таки працюючі патефони і програвачі, старі радіолампи та інше. Поруч частина експозиції, відведена для численних міжнародних, республіканських, регіональних і міських дипломів, грамот і сертифікатів. Серед найбільш вагомих – Сертифікати філантропії міжнародного зразка, почесні грамоти лауреатів конкурсу теле- і радіопрограм «Україна єдина» і Міжнародного конкурсу з правової тематики «Золотий Георгій» із врученням срібної медалі.

– Предметом особливої гордості є те, що Одеська область на конкурсі «Золотий Георгій» здобула всього три медалі. Одна з них у нашій редакції, – підкреслює редактор ТРК.

Анфіладу просторих і світлих кімнат завершує «серце» редакції – апаратна, відділена від студії величезним звуконепроникним склом. Саме звідси змикшируваний радіосигнал по спеціально протягнутому підземному кабелю надходить у ЦЕЗ на фідерне обладнання. Для поліпшення якості звучання центральна стіна апаратної повністю задекорована килимом з вишуканим малюнком. За пультом керування «чаклує» новий працівник Сергій Ліненко. Його роботу зі звуком Тамара Олександрівна називає унікальною.

– Бачите, для роботи на радіо потрібен особливий талант, – говорить вона, – а слабкі тут не витримують. До того ж до серйозних фізичних і психологічних навантажень потрібні й виражені моральні якості: взаємовиручка, уміння колективної співпраці, терпимість нарешті. Сьогодні в команді творчих працівників Валентина Володимирівна Харченко і Олександр Миколайович Квочкін, який трудиться на радіо 10 років. Незамінимим працівником є і наш бухгалтер Євгенія Степанівна Терещенко. У різні періоди часу їй доводилося одночасно трудитися над бюджетними надходженнями із трьох джерел: обласного, районного і міського, що потребувало особливих знань і навичок.

Високий професіоналізм команди радіожурналістів дозволяє досягати успіхів не числом, а вмінням. Особливої популярності досягла пряма трансляція під рубрикою «Запитай у влади». Із зацікавленістю розглядаю напружені обличчя на фотознімках, зроблених у студії під час прямого ефіру. У режимі реального часу будь-який радіослухач може одержати негайну відповідь на запитання з проблем водо- і теплопостачання, роботи ЖКГ, інших актуальних тем безпосередньо з вуст присутніх у студії керівників підприємств, міського голови, його заступників або районного керівництва. Досить популярні на радіо передачі про ветеранів, почесних громадян міста і району. Після кожної з них до редакції надходить багато відгуків. Окремі рубрики присвячені роботі сільрад, екологічним експедиціям, багатодітним родинам. Однією з найпопулярніших називають рубрику «Тоді була війна». Ці передачі перенесені на компакт-диски у вигляді 10 – 20-годинних аудіоальманахів, і сьогодні широко використовуються в музеях бойової слави, школах та інших навчальних закладах для патріотичного виховання підростаючого покоління. Безумовну пальму першості протягом 10 років утримує авторська передача Олександра Квочкіна «Поруч із вами», під час якої звучать мелодії з власної фонотеки Олександра Миколайовича, зібрані ним протягом декількох десятиліть.

За захоплюючою розмовою непомітно наблизився час чергової радіопередачі. Ще трохи – і услід за незмінними позивними міськрайонного радіомовлення «Новости Приднестровья» в ефірі прозвучать голоси, знайомі радіослухачам. Це будуть голоси справжніх радіожурналістів, для яких не існує закритих тем або творчих завдань, які вони не могли б вирішити якісно і з журналістською витонченістю.

Тетяна ГУРІЧЕВА,власкор «Одеських вістей», м. Білгород-Дністровський

Кухня гармонії,

На якій готують радіоефір з особливим «Смаком»

Від знайомої почула фразу: «Коли Марійка увечері п'є молоко, бабуся включає їй радіо «Гармонія світу». Я не п'ю вечорами молоко, але повертаючись додому, налаштовуюся на ту саму хвилю, щоб відпочити від багатоголосся буднів, попси, що отупляє, настирливої інформації, що повторюється, і такої ж реклами...

У реальності пробратися на радіостанцію «Гармонія світу» виявилося справою непростою. Для цього довелося перебороти цілий медіамурашник, що розташувався на території облтелецентру.

Невелика, затишна «кухонька» для готування радіоефіру може вмістити весь радійний колектив (15 чоловік), але такі збори проходять тільки у зв'язку зі святковими подіями. У будній же день легше працювати невеликим складом. Спеціальний графік запису і підготовки нових програм для «Гармонії» допомагає гармонійно розподілити робоче місце загальною площею у 24 квадратні метри. А для зручності спілкування працівники придумали власну «польову пошту» – конверти для інформації і посилок один одному.

«Гармонія світу» не може дозволити собі об'ємніших локацій, тому що живе лише на власні кошти. Хоча і багато боргів, все-таки є люди, які допомагають триматися на плаву. Переважно це радіослухачі. Допомагають, не лише фінансово, але й постачають музичний фонд новими записами. Так, аматор і колекціонер класичної музики (з рідкісними примірниками довоєнних років) Сергій Доценко став співавтором однієї з програм. А Андрій Полянський, який захоплюється етнічною музикою, запропонував ідею і став автором програми «Дихання Землі».

Гадаю, секретом не буде, що гонорари тут невеликі, і проте робота над програмами проходить із цілковитою віддачею, із трепетним ставленням до того чи іншого музичного стилю.

День мого візиту до студії збігся із часом роботи Тамари Нестеровської – автора програми «Час класичної музики». Строгий голос в ефірі матеріалізувався у цікавого співрозмовника з дуже почуттєвим ставленням до музики. Тамара Олександрівна розповіла, як підбирає теми передач. Вони виходять тричі на день, тому різні твори будуть звучати в ранковий, денний і вечірній час.

– Вранці краще слухати Моцарта, Вівальді. Ці мелодії легко сприймаються і створюють настрій. А от увечері можемо запропонувати радіослухачам твори таких композиторів, як Вагнер, Малєр, Брукнер, тому що це складна музика... вона потребує більшої зосередженості.

Програма супроводжується обов'язковими коментарями ведучої. Це необхідно не лише, щоб презентувати авторів і виконавців. Важливо зацікавити, допомогти розібратися в жанрах, підготувати слухача до сприйняття і розуміння музики.

Спілкуючись із Тамарою Олександрівною, згадала, як на моє швидке міркування про те, що «Гармонія світу», – радіо непопулярної музики, – генеральний директор І.Л. Литовченко палко заперечила: «Як це не популярної !? Класика дуже популярна музика!» А на моє запитання, кого можна вважати постійними слухачами «Гармонії світу», Ірина Львівна відповіла:

– Наш слухач за віком різний – від малого до старого. Для дітей, наприклад, ми транслюємо записи казок (це ще радянські й дуже якісні радіовистави). Я знаю, що наші слухачі найчастіше постійні. Вони можуть перемикатися на інші хвилі, але все-таки повертаються знову до нас. Можна сказати, ми збираємо слухачів за інтересами. Розмаїтість програм розрахована на людину мислячу, яка робить усвідомлений вибір.

Передачі не курируються редакторами і цензорами. Та й немає такої необхідності. Кожен автор і ведучий підходить до роботи відповідально і з ентузіазмом. Автори програм на «Гармонії» найчастіше не є журналістами за професією, але ставлення до улюбленої справи відчинило двері до спілки журналістів п'яти радіоведучим. Про те, що колектив перебуває у пошуку, підтверджує живий радіоефір – він постійно поповнюється новими програмами. Не дуже давно зазвучали на хвилі 102, 7 FM «Майстри» – годинна бесіда з відомими діячами культури, і «Театр біля мікрофона» – акторське читання класичної літератури.

А результати ефірної кухні відповідні – слухаю із зацікавленням.

Ольга Мельник

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті