Дорогі земляки!
Щиро вітаю вас з Днем працівників сільського господарства!
Агропромисловий комплекс Одещини відіграє значну роль у структурі народногосподарського комплексу України. Широкі лани, квітучі сади, родючі виноградники є головним і безцінним скарбом нашого регіону. Чорноземи Причорноморського краю у поєднанні з теплим степовим кліматом відкривають для сільського господарства області додаткові можливості.
Та увесь цей благодатний природно-ресурсний потенціал вінчає собою ваша невсипуща хліборобська праця. Навіть у складні кризові часи, незважаючи на нестачу техніки, високу ціну на пальне, добрива та засоби захисту рослин, інші соціально-економічні труднощі, вашими невтомними працелюбними руками у нашому регіоні збираються рекордні врожаї, відроджується тваринництво, а населення забезпечено якісними і безпечними продуктами харчування. Низький уклін та велика дяка вам, шановні сільські трударі, за вашу нелегку, але таку потрібну і почесну працю, життєву мудрість та любов до рідної землі.
Безперечно, ще багато зусиль належить нам докласти, щоб забезпечити справжнє процвітання аграрного сектора економіки, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, налагодити соціальну сферу на селі. Сьогодні сільське господарство відчуває гостру потребу у новому, високотехнологічному устаткуванні, модернізації матеріально-технічної бази, потребує нових розробок та впровадження передових технологій у галузі рослинництва і тваринництва.
Одеська обласна рада у межах своєї компетенції докладає чимало зусиль для підтримки галузі, стабілізації на ринку сільгосппродукції та захисту вітчизняних товаровиробників. Але кардинальні позитивні зрушення у розв’язанні зазначених проблем залежатимуть від державної політики у сфері сільського господарства.
Бажаю всім, хто причетний до цієї сфери – рядовим працівникам та фермерам, керівникам та фахівцям сільгосппідприємств, переробних комплексів, науковцям селекційних інститутів та організацій міцного здоров’я, щастя, злагоди, миру і добробуту, нових трудових звершень і оптимізму.
З повагою,
голова обласної ради
М. Скорик
Шановні працівники сільського господарства Одещини!
Щиро вітаю вас із професійним святом!
Це особливе свято для нас, українців, які споконвіку ставляться до землі, як до матері-годувальниці, котрі займаються хліборобством ще від прадавніх трипільців.
Краса, гордість і багатство нашого краю традиційно пов’язуються із селом. Одеська область цілком справедливо вважається житницею України. У 2009 році робота агропромислового комплексу Одещини була спрямована на утвердження конкурентоспроможного аграрного сектору економіки та подолання негативних наслідків минулорічної посухи.
Від імені Одеської обласної державної адміністрації дякую вам за відданість і любов до рідної землі, за терпіння й витримку, за впевненість, що тільки наполеглива праця зробить державу сильною, а нас – заможними.
Доземний уклін усім, хто трудиться на ланах і фермах, присадибних ділянках, забезпечуючи жителів Одещини найнеобхіднішими продуктами. Ми заслужено вшановуємо механізаторів і тваринників, керівників та спеціалістів, представників аграрної науки, які своєю самовідданою працею досягли найкращих показників у сільськогосподарському виробництві.
Обласна державна адміністрація завжди приділяла увагу питанням розвитку агропромислового комплексу, щороку з обласного бюджету виділяються відповідні кошти. Така підтримка буде надаватися й надалі. Сподіваюсь, що взаємовідносини влади та виробників сільгосппродукції будуть розвиватися в дусі партнерства і розуміння проблем.
Щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, достатку й щастя. Нехай у хліборобських оселях завжди буде достаток, а серця сповнюються надіями на краще майбутнє, яке залежить від кожного з нас. Зі святом!
Голова обласної державної адміністрації
М. СЕРДЮК
Низький уклін вам, хлібороби!
Завтра наша країна відзначає День працівників сільського господарства. А напередодні цієї події кореспондент «ОВ» зустрівся з начальником Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації А.Г. НОВАКОВСЬКИМ і попросив його за усталеною багаторічною традицією підбити попередні підсумки сільськогосподарського року, і поділитися планами на майбутнє.
– Передсвяткова ситуація, очевидно, потребує іншого підходу до нашої розмови. Давайте розпочнемо її з приємних повідомлень. Наприклад, чим у цьому складному за природними і фінансовими умовами році потішили хлібороби області?
– Нинішній рік справді виявився надзвичайно складним. Посуха розпочалася ще у квітні, коли увесь урожай ще був, як кажуть, на корені. І тому удвічі приємно усвідомлювати, що багато хліборобів з честю вийшли з цього скрутного становища і домоглися досить відчутних результатів.
Розпочну з того, що за попередніми підрахунками валовий збір зерна у нинішньому році становитиме 2,9 млн тонн. Звичайно, це не минулорічний рекорд, але досить високий показник, що випереджає на цілу чверть ту цифру, що була записана у програмі «Зерно Одещини на 2005 – 2010 роки».
Урожайність зернових і зернобобових культур склала 24,7 центнера. Найвищого результату за цим показником домоглися хлібороби Овідіопольського району – 32,5 центнера. На небагато відстали від лідерів сільські трудівники Савранського та Кілійського районів.
Приємно також відзначити, що половина районів одержала по сто і більше тисяч тонн зерна. А білгороддністровці вже другий рік поспіль доводять валовий збір за двісті тисяч тонн.
Це дає нам можливість не тільки задовольнити всі запити області у продовольстві, виконати намічені закупівлі Державного фонду, але й реалізувати на експорт понад один мільйон тонн зерна. Причому, зазначте, що у цьому році кожна друга тонна одержаної озимої пшениці відповідає вимогам стандарту «продовольче зерно». Це удвічі більше, ніж ми мали роком раніше.
– Ці результати виникли не самі собою. Вони – підсумок роботи конкретних людей, конкретних господарств різної форми власності...
– Цього ми теж не забули. І у дні свята ми не тільки перераховуємо десятки прізвищ, але і, за усталеною традицією, багато трудівників будуть нагороджені урядовими нагородами, одержать дипломи і грамоти облдержадміністрації та обласної ради, а також цінні подарунки. Кандидатури їх уже погоджено на всіх рівнях і списки лежать у мене на столі.
А тепер кілька конкретних прізвищ і адрес. У ТОВ «Кодимське зерно», яке очолює Володимир Мельник, одержали по 56 центнерів зернових на площі понад 800 гектарів. Їхні колеги з ТОВ «Троїцьке» Біляївського району на чолі з Володимиром Курком зібрали по 56,6 центнера озимого ячменю, а в ПСП «Воронівське» Комінтернівського району, де керівником Олександр Бєдний, намолотили по 50,6 центнера зернових на площі у 1470 гектарів.
– Розумію, назвати всіх зараз складно. Про інших ми теж розповімо. А тепер про врожай майбутній. Нова посівна теж була нелегкою?
– Так, посуха тривала до середини жовтня, а сіяти потрібно було розпочинати у вересні, а озимий ріпак навіть наприкінці серпня.
У цій ситуації наші хлібороби довірилися рекомендаціям учених, своєму багаторічному досвіду і вивели посівні агрегати у поле. Незважаючи на важкі умови погоди, перебої із забезпеченням фінансами, пально-мастильними матеріалами, інші перешкоди, хлібороби області все-таки зуміли буквально перед дощами засіяти весь озимий клин. А це 760 тис. гектарів, що більше навіть того показника, який попередньо прогнозувався. Зараз на полях уже з'явилися сходи, стан яких за оцінками фахівців, можна вважати задовільним і добрим. Гадаю, недавні опади ще поліпшать обставини на озимому полі.
– Сьогодні, мабуть, потрібно добрим словом згадати наших учених, які тісно співпрацюють із хліборобами області, конкретно допомагають їм.
– Так, наша область є унікальною з погляду наявності наукових закладів аграрного напряму. Тут функціонують потужні Національні наукові центри – Селекційно-генетичний інститут, Інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова, Інститут агропромислового виробництва, інженерно-технологічний інститут «Біотехніка», Одеський науково-дослідний і проектний інститут землевпорядкування, три науково-дослідні станції та інші заклади.
Вони дуже допомагають і елітним насінням, і конкретними порадами щодо впровадження зональних технологій агровиробництва, оптимальних термінів проведення всіх польових робіт від сівби до жнив і у багатьох інших напрямах.
Зараз в області за участю учених впроваджуються багато інноваційних технологій. Скажімо, кожен третій гектар ріллі у сільгосппідприємствах обробляється з використанням вологоощадних технологій, кожен четвертий – з використанням енерго- і ресурсоощадних.
Взагалі курс на впровадження нових технологій, куди входить і поверхневий обробіток ґрунту, і застосування сидеральних добрив, і багато інших інноваційних технологій одержують все більшу підтримку і конкретне впровадження на великих площах. А це гарантія того, що область буде з хлібом, як кажуть, за будь-якої погоди.
– А що наші тваринники – вони так і перебувають під вогнем критики?
– Люди тут не винні. Це у результаті не до кінця продуманої аграрної реформи молочно-товарні ферми та інші приміщення для тваринництва були розібрані «по цеглинці». А надії на приватний сектор себе не виправдали. Тим більше, якщо і йому створюють такі складні умови для роботи і реалізації продукції, що незабаром тих же корів може не залишитися і у сільських дворах.
Вихід із становища, що склалося, ми вбачаємо у великих тваринницьких комплексах, з використанням найсучасніших технологій і врахуванням вимог Світової організації торгівлі – СОТ, до якої наша країна вступила.
В останні два роки в області вже реалізується кілька таких інвестиційних проектів з будівництва племрепродуктора на 200 свиноматок і комплексу з виробництва свинини на 24 тис. голів у ТОВ «Агро-Прайм» Болградського району. До нього додасться і свинокомплекс такої ж потужності у ТОВ «Арцизька м'ясна компанія». З'явилися інвестори, і вирішуються організаційні питання щодо спорудження ще потужнішого комплексу у Кілійському районі.
До них слід додати реконструкцію молочного комплексу агрофірми «Петродолинське» Овідіопольського району, незвичайну ферму у 4,8 тисячі вівцематок у ТОВ ВКФ Бородіно-А» Тарутинського району та інші об'єднання.
Про розмах проваджуваних робіт можна судити хоча б з того факту, що на спорудження названих об'єктів буде залучено понад 400 млн гривень.
При їхньому введенні в експлуатацію картина у тваринництві, звичайно, істотно зміниться. Хоча для цього ще потрібна цілеспрямована політика на захист місцевого товаровиробника і з боку законодавців країни.
– Напередодні свята нібито не час говорити про проблеми. І все-таки замовчати про ті фінансові труднощі, яких зазнає кожен житель села, який вирішив зайнятися землеробством, просто неможливо...
– Спочатку скажу про те, що, незважаючи на всі негаразди – природні та законодавчі – за попередніми розрахунками діяльність сільгосппідприємств у цьому році буде рентабельною. За прогнозом чистий прибуток становитиме понад 200 млн гривень. Принесуть доходи не тільки всі види продукції рослинництва, але й вперше до них за багато років, долучиться виробництво м'яса свиней і молока.
Звичайно, результати були б значно вищі, якби у країні дотримувався хоча б приблизний паритет цін на сільськогосподарську продукцію і на закуповувану техніку, пально-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин тощо.
А ще село гублять «непідйомні» ставки за кредити у 20 – 28 відсотків. І багато трудівників відмовляються від таких послуг банків, вибиваючись із труднощів самотужки та за допомогою солідарних друзів. А багато хто з тих, хто все-таки взяв позику, так і не одержав обіцяної підтримки. Ось така виходить сувора арифметика.
– А як же щодо «локомотиву», який повинен вивести країну з кризи?
– Справді, з високих трибун не раз говорилося про те, що сільське господарство є одним з «локомотивів», який може і повинен вивести Україну зі складного фінансового становища. Але далі розмов справа не йде. І якщо продовжити це порівняння, то можна сказати, що і сам «локомотив» не слід тримати на запасних коліях.
Але не будемо говорити зараз про проблеми... От нещодавно відбувся наш звіт на сесії обласної ради, де депутати проявили щиру стурбованість за долю аграрного сектору, висловили свою готовність допомагати нам у розв’язанні проблем продовольчої безпеки країни.
З досвіду багатьох років знаю, що й облрада, і облдержадміністрація ніколи не залишать нас у біді. І навіть за найзлиденнішого бюджету знайдуться кошти і на придбання нової техніки, і на розвиток племінного тваринництва, і на розв’язання багатьох невідкладних проблем на селі.
А на завершення хочу висловити щиру вдячність всім хліборобам області – від молодих механізаторів-початківців і фермерів до посріблених сивиною майстрів хлібної ниви і маститих учених.
Низький вам уклін і побажання здоров'я, щастя і успіхів у вашій шляхетній праці на землі-годувальниці!
Степан СЕРБІНОВ,«Одеські вісті»
