Шановні працівники та ветерани органів прокуратури
Щиро вітаю вас з професійним святом!
Ваша служба - одна з найважливіших у системі правоохоронних органів. Повсякденна діяльність прокуратури щодо захисту закону сприяє розвиткові і зміцненню Української державності, руху до правового суспільства. Від рівня вашого професіоналізму багато в чому залежить забезпечення реального верховенства закону в усіх сферах громадського життя, дотримання прав і свобод громадян.
У нашій прокуратурі служить чимало висококласних юристів, які мають належні ділові і людські якості. Впевнений, що і надалі ви з честю виконуватимете свій громадянський і службовий обов’язок, непохитно забезпечуватимете інтереси держави і кожної людини.
Міцного вам здоров'я, щастя, добробуту і успіхів у праці на благо України!
Голова Одеської обласної ради
М. СКОРИК
Шановніпрацівникипрокуратуриобласті!
Знагодипрофесійногосвята–Дняпрацівниківпрокуратури–приймітьщирівітаннятанайкращіпобажанняуспіхівупраціщодорозбудовиправовоїдержави,високогопрофесіоналізмутарівняправовоїроботи.
Бажаю здоров’я, щастя та родинного затишку, добрих справ заради України.
Голова обкому профспілки працівників держустанов
О. САФРОНОВ
Шановні прокурори та слідчі, ветерани органів прокуратури Одещини, дорогі колеги!
Прийміть найтепліші вітання з нашим професійним святом – Днем працівників прокуратури!
Прокуратура займає важливе місце у системі правоохоронних органів держави. Вона координує їх роль у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Діяльність прокуратури направлена на утвердження у суспільстві верховенства Закону, захист конституційних прав громадян та інтересів держави.
Прокурорська доля ніколи не була легкою. Надто часто у повсякденному житті ми стикаємося з людським болем, несправедливістю та невдячністю, спробами втягнути у політичні ігри і зробити прокурорів заручниками у боротьбі за владу. Але попри всі негаразди, ви змогли зберегти в собі почуття справедливості, найкращі людські якості, принциповість та відданість служінню Закону, і цим самим заслужили визнання та повагу людей.
Користуючись нагодою, щиро дякую кожному працівникові прокуратури за чесну та самовіддану працю на благо України. Зичу вам усіляких гараздів і досягнень в ім’я нашої незалежної держави.
У яких умовах ви б не працювали, завжди принципово та послідовно відстоюйте Закон і Справедливість!
Здоров’я, щастя і достатку вам і вашим родинам!
Прокурор Одеської області, державний радник юстиції 2-го класу, заслужений юрист України
Василь ПРИСЯЖНЮК
…І професія стала сенсом життя
1 грудня працівники органів прокуратури незалежної України у 18-й раз відзначають своє професійне свято. Докладніше дізнатися про цей непростий фах, про діяльність її представників допомагають відповіді на деякі актуальні запитання прокурора Одеської області, державного радника юстиції 2-го класу, заслуженого юриста України Василя Степановича Присяжнюка.
– Скажіть, будь-ласка, з якими підсумками зустрічають своє свято працівники прокуратури Одещини?
– Безумовним досягненням є те, що поменшало тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме – навмисних вбивств. Одночасно поліпшилася робота щодо представництва і захисту прав та свобод громадян, інтересів держави у судах, щодо слідства, підтримання державного обвинувачення.
Протягом року органи прокуратури області за результатами наглядових перевірок порушили 732 кримінальні справи. За актами прокурорського реагування відшкодовано майже 92 мільйони гривень, з яких понад 31 мільйон надійшов до бюджету. Відшкодовано також збитків по закінчених кримінальних справах – понад 14 мільйонів гривень. І всі ці кошти пішли у скарбницю держави або повернуті громадянам!
З обвинувальними висновками у суди прокурори спрямували 457 кримінальних справ. Зокрема є реальний результат і щодо гучної кримінальної справи стосовно начальниці відділення одного з комерційних банків у м. Одесі. Зловживаючи своїм службовим становищем, вона разом зі своїм спільником привласнила кошти банку на загальну суму 850 тисяч гривень. Обидва зловмисники засуджені за всіма статтями обвинувачення. Прокуратура домоглася повернення банкові вкрадених ними коштів.
– А які вісті з фронту боротьби з хабарництвом та корупцією?
– Це один із найпріоритетніших напрямів нашої діяльності. Слідче управління майже щодня порушує кримінальні справи. Іноді заступник начальника слідчого управління Олег Пойзнер доповідає, що для своєчасного розслідування не вистачає слідчо-оперативних груп… За 10 місяців поточного року до суду спрямовано 113 кримінальних справ щодо хабарництва.
Великий резонанс мала кримінальна справа проти колишнього заступника голови Білгород-Дністровської райдержадміністрації, депутата Підгірненської сільської ради цього району та його підпомагача, які вимагали від громадянина 2 мільйони 160 тисяч доларів США за надання в оренду 8 гектарів землі. Вони були спіймані на гарячому. Вироком суду засуджені до 10 та 8 років позбавлення волі. Хотілося б, щоб це стало пересторогою і для інших керівників.
Перебуває у суді і кримінальна справа щодо колишнього голови Балтської райдержадміністрації, який за допомогою депутата Одеської обласної ради вимагав та одержав хабар у сумі 100 тисяч гривень. На розгляді також кримінальна справа стосовно колишнього голови Любашівської райдержадміністрації, який разом з підпомогачем вимагав 15 тисяч доларів за дозвіл на розробку технічної документації на земельну ділянку. Провадиться слідство по кримінальній справі щодо чиновників з Біляївської райдержадміністрації та райвідділу земельних ресурсів, які на підставі договорів міни, укладених з 19 громадянами, вилучили з державної власності земельні ділянки площею майже 35 гектарів.
– А чи активізовано роботу щодо додержання вимог законодавства в економічній сфері?
– Проведено повномасштабні прокурорські перевірки на транспорті. Дунайською транспортною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ДП «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ».
Чорноморська транспортна прокуратура опротестувала проведення аукціону з продажу майна ДСК «Чорноморське пароплавство» у м. Одесі, на якому нерухоме майно і судна компанії планувалося виставити за сміхотворними цінами, що не відповідали реальним.
З 2006 року ми постійно займалися вирішенням питання про повернення до державної власності заводу «Центролит». Завдяки зусиллям працівників прокуратури рішенням суду державі вже повернуто майно на загальну суму 37 мільйонів гривень.
Порушувалися кримінальні справи й у соціальній сфері за фактом умисного ухилення службових осіб підприємства «Біостимулятор» від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду на суму понад 4 мільйони гривень. Усунуто порушення пенсійного законодавства у ТОВ «Одеський ливарний завод». До Пенсійного фонду відшкодовано близько 700 тисяч гривень.
– Одеська область – прикордонна. Звісно, це благодатне підґрунтя для поширення контрабанди. Які напрацювання органів прокуратури на цьому відповідальному напрямі?
– Питання щодо протидії контрабанді стоять дуже гостро. Заарештовані та постали перед судом колишній заступник Південної митниці та інші працівники, які за попередньою змовою через інспекторів митного поста отримали від підприємців 324 тисячі доларів США за невжиття заходів митного контролю вантажів.
Розслідується кримінальна справа і щодо інших службових осіб Південної митниці, які при митному оформленні 100 автомобілів внесли до актів недостовірні відомості, що спричинило збитки державі майже на 4 мільйони гривень.
Перекрито канал постачання з Туреччини ювелірних виробів із золота і срібла вартістю понад 2 мільйони гривень. Припинені спроби ввезти на територію держави контрабандних товарів на суму понад 6 мільйонів гривень, тощо.
Незважаючи на такі суворі запобіжні заходи, залишаються контрабандні схеми, згідно з якими товари переміщувалися поза митними постами або приховувались від митного контролю, щоб зменшити митні відрахування. Так, на одній з митниць легкові автомобілі іноземних марок були оформлені за документами як вантажівки, а контейнери з дорогим одягом та телевізорами оформлялися як парасольки та запальнички. За даними фактами порушені кримінальні справи.
Підвищену увагу ми приділяємо законності ввезення на територію України м’яса та м’ясопродуктів. Пам’ятаєте, як два роки тому прокуратура виявила 54 контейнери з мороженими м’ясопродуктами китайського походження, які з вини працівників Одеської регіональної служби державного ветеринарного контролю та нагляду на Державному кордоні та транспорті були ввезені попри заборону Держдепартаменту ветеринарної медицини? Так от, за цими фактами було порушено чотири кримінальні справи стосовно службових осіб Регіональної служби. І вже винесені обвинувальні вироки. При цьому саме прокуратура звернулася до суду з позовом про примусове вивезення згаданих контейнерів. І навесні цього року ДП «Коско-Одеса судноплавство і торгівля» завантажило їх і вивезло за межі держави...
– Останнім часом Одеський регіон стає все більш політизованим. Як Вам вдається вберегти працівників прокуратури від цього процесу?
– Органи прокуратури перебувають поза політикою, і будь-які спроби втягнути нас у політичні ігри не матимуть успіху. Тому що прокуратура покликана відстоювати права та свободи громадян, інтереси держави, а не окремих політичних груп. І про це працівники прокуратури суворо попереджені.
Ми діяли і діятимемо виключно в правовому руслі і не будемо переносити свої власні політичні уподобання і громадянську позицію у сферу професійної діяльності.
– Що чекає Вас в наступному році?
– Як і завжди: передбачаю велику працю. Але така доля тих, для кого професія прокурора стала сенсом життя.
Наш кор.
Військовий слідчий
У1941-мувін, 16-річнийуродженецьселаАндріяшівкиВінницькоїобластіВолодимирНікітюк, довгімісяціразомзісвоєюматусеютамолодшимбратомБорисомїхавзпересадкамивевакуацію. Шлях був далекий – у колишню Автономну Республіку німців Поволжя.
Вже там, у нинішній Саратовській області, родина Нікітюків знаходить свій притулок на станції Урбах. І в евакуації, за тисячі кілометрів від лінії фронту, Володя, як і його однолітки, одержує путівку в доросле життя не за шкільною партою, а за кермом трактора, працюючи від світанку до пізнього вечора, за покликом серця: «Все для фронту! Все для Перемоги!»
У 1943-му – йому 18! Того ж року – повістка з райвійськкомату і знову шлях, тепер вже до міста Енгельса, на навчання до кулеметного училища. Звідти – до Моршанська. Теж – у військове, але вже стрілецьке-мінометне училище, яке у 1944 році лейтенант Нікітюк закінчив з відзнакою та був направлений у 96-ту гвардійську стрілецьку дивізію 3-го Білоруського фронту.
Сьогодні про те, як воював командир взводу станкових кулеметів Володимир Нікітюк свідчать бойові ордени та медалі, два осколкові поранення та важкий, вогняний шлях Східною Пруссією.
Немов плівка з документальною кінохронікою, особливо чітко в пам’яті Володимира Гавриловича відобразились події 13-19 січня 1945 року, пов’язані з неймовірно жорстокими боями під час Східно-Прусської наступальної операції. У тих боях комвзводу Нікітюк двічі був поранений. Після першого – залишився у строю, після другого – його було шпиталізовано.
– У шпиталі мені робила операцію Віра Павлівна Рождественська. Як виявилось, мати майбутнього відомого радянського поета Роберта Рождественського, – розповідає фронтовик.
Вона, інші лікарі, медсестри поставили на ноги молодого офіцера, і він знову повернувся до складу діючої армії, аби й надалі вміло керувати діями своїх підлеглих, наближати день Великої Перемоги та зустріти його у Східній Пруссії, у місті Піллау.
У мирні роки продовжував службу в армії, командуючи взводом, ротою. Потім Володимир Гаврилович змінив емблеми піхотинця на військового юриста. Чому? За його словами, цей вибір визначив один випадок. А сталося так… У 1948 році дружина одного з офіцерів частини, який навчався у військовій академії, не отримала від чоловіка грошовий переказ, а він був надісланий. Далі – було призначено адміністративне розслідування, яке і доручили проводити старшому лейтенанту Нікітюку. І молодий комроти, отримавши інструктаж у прокуратурі армії, не підвів.
– Не хочу себе хвалити, але вивчивши суть справи, мені довелося розплутати і низку інших протиправних діянь з боку деяких військовослужбовців. Можливо, де в чому пощастило, як новачку, а можливо… справді була якась схильність до професії слідчого, – згадує своє перше завдання 60-річної давнини Володимир Гаврилович.
Гроші дружині офіцера повернули. І не лише їй. Як виявилось під час розслідування, у дивізії «працювала» ціла група нечистих на руку писарів, які на той час мали доступ до гербової печатки. І саме вони, користуючись довірою своїх командирів, іноді «штампували» її на власний розсуд. Підробляли доручення на отримання грошових переказів, гонорарів за публікацію матеріалів у армійських газетах тощо і таким чином збагачувалися за рахунок однополчан.
Ось такий «писарський клубок» і розплутав молодий позаштатний дізнавач, після чого і вирішив випробувати себе на юридичній ниві.
У 1951-му він вступає до Московської військово-юридичної академії, де навчається до 1955 року включно.
За майже 20 років бездоганної служби в органах військової прокуратури полковнику юстиції у відставці Володимиру Нікітюку доводилось зіштовхуватися з багатьма гучними і лише, на перший погляд, другорозрядними кримінальними справами, а частину своєї та колег нелегкої праці він чотири роки тому відобразив на сторінках власноруч написаної книжки «Я – військовий слідчий».
Так, в його житті багато чого траплялося, багато справ довелося пережити не лише з юридичної оцінки того чи іншого злочину, правопорушення, а й морально, психологічно.
У 1962 році майор юстиції Нікітюк був відряджений до Куби.
43 тисячі радянських військовиків були висаджені того року на «Острові Свободи» під час операції під кодовою назвою «Анадир», а увесь світ опинився за крок від ядерної катастрофи.
– Пам’ятаю, як висадився у 1962-му на Кубі мотострілецький полк під командуванням полковника Дмитра Язова, – ділиться своїми спогадами військовий юрист. – Саме під час нічного маршу водій однієї з вантажівок не впорався з керуванням. У підсумку – загинули він сам та ще декілька військовослужбовців. Командувач Групи радянських військ на Кубі двічі Герой Радянського Союзу генерал армії Ісса Плієв був категоричний: «Винні офіцери, які не вжили належних заходів безпеки, мають бути покарані».
Декілька місяців за даним фактом вів слідство Володимир Гаврилович і дійшов одного висновку – винний сам загиблий солдат-водій, який заснув за кермом автомобіля.
Сам же Плієв спочатку подібний «прокурорський вердикт» не сприйняв, але уважно уникнувши у суть справи, вислухавши докази та аргументи військового слідчого, генерал з цим погодився.
Володимир Гаврилович завжди, навіть у досить складних, неординарних кримінальних справах був принциповим і не дозволяв чинити протиправні дії стосовно людей. Так було і тоді, коли хід слідства за однією кримінальною справою взяли під особистий контроль перший секретар обкому партії Тернопільщини та головний військовий прокурор СРСР.
Того часу майор Нікітюк проходив службу у військовій прокуратурі 43-ї ракетної армії, і саме йому доручили встановити ступінь провини цивільної особи у загибелі офіцера.
Тоді цивільна людина, як говорили свідки, пострілом з рушниці смертельно поранила старшого лейтенанта, за що її було взято під варту та доставлено до слідчого ізолятора.
– Мною, як слідчим, було проведено десятки слідчих експериментів. Заарештований наполягав, що постріл трапився мимовільно на той момент, коли офіцер намагався його обеззброїти. І після тримісячного слідства я написав Постанову про припинення кримінальної справи щодо цивільної особи. Переконався, що правда у даному випадку на її боці, – згадує Володимир Гаврилович.
Людину з-під варти звільнили, а з Москви, з Головної військової прокуратури, була відряджена спеціально створена комісія, яка спочатку докоряла слідчому військової прокуратури, що вбивця радянського офіцера, «бандеровець» (як вони додавали) опинився на волі. Але ніякої юридичної необ’єктивності з боку слідчого армійської прокуратури не знайшли, з чим і повернулись до Москви.
Чесно відслуживши 30 років Вітчизні, з яких майже 20 на сторожі Закону, Володимир Нікітюк у 1973 році звільнився в запас з посади старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону. Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, він працював юрисконсультом та начальником юридичного відділу у будівельних організаціях. А з 2000 року по сьогоднішній день викладає основи права в Одеському професійному училищі залізничного транспорту та будівництва. Передає молоді свої знання, великий, накопичений роками професійний, юридичний та життєвий досвід.
В’ячеслав ДІОРДІЄВ,м. Одеса
