Дорогі жінки!
Щиро вітаю вас зі святом, яке відкриває найпрекраснішу пору року – весну. У цей день усі ми, чоловіки, з особливим відчуттям задоволення знову і знову звертаємося до вас зі словами вдячності, що ви йдете поруч з нами, показуючи приклад працелюбності, відданості справі, турботи не лише про власну долю, а й про справи на виробництві, сільській ниві, про долю всієї країни.
Бажаю вам сонячного настрою, оптимізму, радості у великих і малих справах на благо держави, суспільства, родини.
Нехай ваші клопоти будуть приємними, а кожен день життя – наповнений щастям, відчуттям необхідності рідним, близьким, коханим, новими відкриттями та здобутками!
З повагою,
голова Одеської обласної ради М. СКОРИК
Від щирого серця вітаю вас зі святом 8 Березня!
Перше свято весни цілком справедливо присвячується жінці. Адже саме вона наповнює сенсом життя, дає сили нам, чоловікам, йти вперед, створювати нове, підкорювати світ.
Ваша доброта, любов, здатність наповнити оселю теплом і затишком – це все те, без чого неможливо уявити наше життя. Ми вдячні вам за все, що ви робите для родини, для підтримки та зміцнення сімейних взаємин, для наших дітей. Дякуємо вам за красу й чарівність, розуміння й терпіння, любов та мудрість.
У сучасному світі жінки досягають успіхів практично в усіх сферах життя. Ви впевнено доводите, що не існує суто "чоловічих" професій. Але при цьому ви лишаєтеся берегинями домашнього вогнища, прекрасними дружинами та чудовими матерями.
Нехай у ваших душах завжди панує весна, а щастя, любов і успіхи не полишають вас ніколи. Міцного здоров'я, добробуту, радості вам і вашим близьким! Нехай тепло цього чудового весняного свята протягом усього року зігріває ваші серця!
Щиро ваш,
голова Одеської обласної державної адміністрації
М. СЕРДЮК
Дозвольте від щирого серця привітати вас із чудовим святом 8 Березня!
Як перший весняний промінь сонця зігріває землю, так і цей день зігріває нас, робить чутливими, радісними, відкритими до найкращих почуттів.
Саме жінка дарує нам життя і саме вона наповнює його високим змістом та красою. Ви завжди з нами, у злигоднях та радості – матері, дружини, доньки, кохані.
І тому у нашому серці – любов та вдячність за вашу турботу, розуміння і підтримку, які роблять нас сильнішими, надихають на нові звершення.
Нехай доля буде ласкава до вас і дарує тільки незабутні миті!
Від усієї душі бажаю вам здоров’я, щастя, любові, родинного затишку, світлої віри в себе, впевненості у майбутньому!
Із чудовим святом весни, дорогі наші жінки!
Народний депутат України
С. ГРИНЕВЕЦЬКИЙ
Любі, чудові наші!
Початок весни дарує нам чудове свято – 8 Березня, день, коли оживає природа, оживають почуття. І я як голова Одеської організації Партії зелених – партії, яка виступає за життя, за оновлення і збереження краси нашої землі, нашого здоров'я і здоров'я наших дітей, за те щоб ми завжди раділи весні, квітуючим полям і щоб одеська земля живила нас тільки хорошими плодами, хорошим хлібом, вирощеним на чистій одеській землі – хочу привітати вас з цим чудовим і улюбленим усіма святом.
У нашому житті немає такої сфери, де не відчувалося б особливого впливу і участі прекрасної половини людства. І немає, мабуть, таких слів, які цілком відобразили б наші почуття поваги, захоплення і вдячності за вашу жіночу працю, за талант бути і доброю матір'ю, і дбайливою господинею, і турботливою дружиною.
Найтепліші і найщиріші побажання я хочу адресувати сьогодні вам – учителям, лікарям, вихователям дитячих садків, усім, хто докладає своїх зусиль і творчих можливостей до справи виховання наших дітей, молоді, до того, щоб вони були здорові, росли гідними громадянами. У цих, на перший погляд, повсякденних речах полягає ваша велика і часто нелегка робота. І в цей день я хочу висловити вдячність за вашу працю і від щирого серця побажати вам щастя, здоров'я, добробуту, успіхів у всьому, щоб у ваших душах завжди була весна. Достатку і миру вашим оселям і, звичайно ж, кохання і щастя.
Зі святом вас!
Чоловіча половина Одеської обласної організації Партії зелених України
Відповідальна ця справа – селом керувати
– Клопітно для жінки громадою керувати?
– Так, справа ця не з легких, – так відповіла на моє запитання сільський голова с. Саф’яни Ізмаїльського району Ольга Андріївна Клименко. – Але не сказала б, що – не жіноча. Навпаки, жінка, на мій погляд, вимогливіша та відповідальніша, ніж чоловік.
– Чому саме так, а не інакше?
– Тому що в жінці сильніше розвинений інстинкт самозбереження, що, мабуть, продиктовано самою природою. Тому що саме нам призначено виношувати дитину. І ми зобов’язані усе, будь-яку дрібницю передбачати.
…За кермом громади приміського села Ольга Андріївна шість років. Прийшла сюди під час перевиборів у 2004 році – попередник пішов з багатьох причин.
– На місці не стоїмо, – розповідає Ольга Андріївна. – За шість років вдалося зробити чимало. Заасфальтовано частину вулиць – при цьому врахуйте, що село розтягнуте на сім кілометрів. Багато чого робиться щодо благоустрою – рік за роком посідаємо високі місця у районному конкурсі з чистоти та благоустрою. Є тепер у нас своя фельдшерсько-акушерська амбулаторія сімейного типу – перевели її зі старого, допотопного приміщення до просторого будинку, переданого громаді після реконструкції одним із підприємств, розташованих на території села. І це, напевно, найбільший успіх. Тому що село наше велике, у ньому нараховується понад 3000 жителів. Досить високий відсоток людей похилого віку. Їм не завжди зручно їздити до міста для прийняття тих же фізпроцедур. А тепер у нас усе своє.
Велика увага приділяється роботі сільського дитячого садку. Чого б це нам не коштувало, сільський бюджет фінансує 70% харчування дітей, зокрема і зараз, в умовах, коли не ухвалений бюджет.
На постійному контролі сільський спорт. Громада, чим може, спортсменам допомагає. Є і спонсори серед місцевих підприємців. Упоряджений стадіон. Наша сільська футбольна команда – одна з кращих у районі. Пишаюся і тим, що баскетболісти села посіли нещодавно друге місце у районних змаганнях.
– А як позначається близькість міста?
– Подвійно. Так, це знімає проблему зайнятості – більша частина селян працює у місті. Але, користуючись більш прийнятними умовами купівлі житла, приїжджають і поселяються у нас частенько ті, хто веде, скажемо так, нездоровий спосіб життя. Звичайно ж, такі сім’ї ми не залишаємо без уваги, проводимо їхні обстеження разом із дільничною, опікунською радою, а також районною службою у справах неповнолітніх.
– Судячи з Ваших слів, у самому селі є проблеми із працевлаштуванням.
– Так, це справді так. Минули ті часи, коли тут, крім колгоспу – нинішнього СК ім. Чапаєва, діяли такі великі підприємства, як райсільгосптехніка та райсільгоспхімія. Залишилися, як кажуть, крихти. Адже процес розвалу подібних підприємств торкнувся усієї країни, а не лише нашого села. Але від цього нам не легше. Кривдно, що за часів розвалу – а по іншому не скажеш, громада не змогла придбати один з будинків, що належали тим підприємствам, у якому цілком можна було б розмістити сільський клуб. Сьогодні ж він тулиться у приміщенні, яке далеко не відповідає його призначенню, а будинок, про який я говорю, розвалений, і відновити його майже неможливо... Але я гадаю, що ще далеко не усе втрачено. Великі надії усі ми покладаємо на нещодавно обраного Президента країни, за якого і наша громада віддала більшість голосів.
…Розмова з Ольгою Андріївною у нас постійно переривалася – для селян вона, як кажуть, відповідач на усі запитання. Але, звичайно ж, один у полі не воїн. У неї – досить сильна, згуртована команда, у якій представниці кращої половини людства в більшості. 19 депутатів із 30 – жінки. Така ж перевага і у виконкомі. Однак тут ніхто не ділить людей за цією ознакою. Головне – професійні якості та організаторські здібності колег. Ольга Андріївна із вдячністю говорила про колег. Це голова постійної комісії з охорони здоров’я, викладач сільської школи Надія Андріївна Недашковська, член планово-бюджетної комісії Любов Дмитрівна Бойченко, головлікар сільської лікарської амбулаторії Вікторія Сергіївна Садковська, голова адміністративної комісії, що діє при виконкомі, Наталя Анатоліївна Георгієва. Це й працівники сільської ради, які завжди знаходяться поруч, в одній команді.
На запитання, чи буде балотуватися на наступний термін, Ольга Андріївна відповіла ствердно: є ще чимало справ і задумів, які чекають на втілення у життя.
– Користуючись нагодою, хочу за допомогою вашої газети привітати усіх жінок нашого села із наступаючим святом і побажати їм здоров’я, щастя та любові!
– Ну, а ми того ж бажаємо Вам! І нехай здійсниться усе, про що Ви мрієте.
– Спасибі.
Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей»
Як добра господиня та турботлива мати
Зателефонувала жителька села Макарового Анжела Ліщинська і попросила написати про сільського голову Ірину Вікторівну Гаркаву.
– Коли б я не звернулася до Ірини Вікторівни, вона обов'язково допоможе. Якщо потрібно привезти лікаря чи прискорити ремонт лінії електропередачі, дровами, вугіллям забезпечити, наш сільський голова ніколи не відмовить, – розповіла дівчина.
Слід уточнити, що сама Анжела вже понад двадцять років прикута до ліжка. А в минулому році ще й захворіла та злягла її 82-річна мати, яка увесь цей час доглядала доньку. Тому увага, з якою ставиться до них Ірина Вікторівна, дуже важлива і відчутна. І вдячність їхня щира.
Та не тільки родина Ліщинських відчуває турботу сільського голови. Клопочеться Ірина Гаркава й іншими мешканцями Макарового. Живе тут чимало людей похилого віку, багатодітні родини. Нещодавно матері одинадцяти дітей Марині Цап було присвоєно почесне звання «Мати – героїня». В тому, що були підготовлені відповідні документи, і жінка отримала нагороду чимала заслуга сільського голови.
На території Макарівської сільради є загальноосвітня школа, ФАП, Будинок культури, бібліотека, відділення зв’язку. Роботі всіх цих закладів та установ також приділяє увагу сільський голова.
На видному місці стоїть сільський Будинок культури. Збудований за радянських часів, він був окрасою села. Тепер же потребує відчутного ремонту. І це не може не турбувати сільського голову. Щорічно ремонтуються окремі кімнати. А от на капітальний ремонт будинку потрібні значні кошти, яких немає не тільки в сільському, а й у районному бюджеті. Проте це питання з порядку денного не знімається.
Під постійним контролем Ірини Вікторівни перебуває і ще одна болюча проблема – водозабезпечення. Щоб відремонтувати весь сільський водогін, навіть кількох місцевих бюджетів не вистачить, тож роблять його частково. Наприклад, у минулому році відремонтували 400-метровий відрізок водогону по вулиці Леніна. В цьому Ірина Вікторівна році планує зайнятися відновленням водогону по вулиці Суворова.
Для вирішення будь-якого питання потрібні гроші. Одне з основних джерел наповнюваності сільського бюджету – це плата за землю. Тривалий час майже кожен робочий день сільського голови починався із пошуків надійних орендарів для земель запасу та частини паїв, які після розпаду великих агроформувань залишилися необроблюваними. Яким чином, якими зусиллями вирішувала ці питання Ірина Вікторівна, знає тільки вона сама. Але на сьогоднішній день землі запасу та резерву, як паї сільчан, будуть оброблятися, а орендарі справно платитимуть орендну плату, що дуже потрібна для соціально-економічного розвитку села, утримання культурно-освітніх закладів. Важливо й те, що сільський голова працює в тісній співдружності, як з ТОВ «Інтер-Карго-сервіс» так із багатьма підприємцями та фермерами, які господарюють на території сільради.
Та крім цих, так би мовити, глобальних проблем, щоденно доводиться вирішувати сільському голові поодинокі, але не менш важливі питання. Скажімо, нещодавно вона оформляла й відвозила до будинку «Милосердя» самотнього немічного дідуся. Для цілого села ця подія малопомітна, а для старенького, життєво важлива.
…Йде вулицею звичайна сільська жінка, від усіх інших сільчанок різниться тільки тим, що все навколо оцінює господарським поглядом. Ірині Вікторівні до всього є діло.
– Маріє, вже сніг зійшов, ти оце сміття попід тином прибери, – сказала мимохідь одній молодичці, що поралася на подвір’ї.
– Добридень, Петре, вітаю з народженням синочка. Хай здоровий буде.
А як дружина?
Попрощавшись із молодим татусем, Ірина Вікторівна зупиняє зустрічну жінку:
– Як твій Василько? Не пропускає більше уроків?
– Ні, він вже навіть 12 балів отримав на уроці по історії, – відповіла та.
– Дванадцять – то добре, та ти все таки контролюй його.
І так з дня в день вже третє скликання Ірина Вікторівна Гаркава клопочеться Макарівською громадою як добра господиня та турботлива мати.
Лариса ПІВТОРАК,власкор «Одеських вістей», Ширяївський район
